Постанова № 26123883, 19.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 р. № 2а-6969/12/1370

10 год. 00 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 10

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Тертичного В.Г.

за участю секретаря судового засідання Прокопчука О.С.

представників сторін:

від позивача -Самар О.Д.

від відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Сколівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 4 001,13 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Сколівський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у сумі 4 001,13 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 26.11.2009 року ОСОБА_2 отримав статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». За наслідками розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» було встановлено, що ОСОБА_2 при зверненні до Сколівського районного центру зайнятості надав недостовірну інформацію щодо себе, а саме приховав факт його реєстрації як фізичної особи-підприємця. Таким чином, статус безробітного відповідачу надано на підставі недостовірних даних, тому виплачена допомога по безробіттю за період з 26.11.2009 року по 11.11.2010 року в сумі 4 001,13 грн. підлягає поверненню.

Наявність заборгованості у відповідача підтверджується розрахунком позовних вимог, самостійно поданим позивачем.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві та долучених до неї документах. Наполягає на тому, що відповідач незаконно тримав допомогу по безробіттю у сумі 4 001,13 грн.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи тим, що відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Сколівському районі Львівської області державної податкової служби він знятий з обліку в державній податковій службі 27.04.2004 року, тому кошти нараховані за період перебування на обліку в центрі зайнятості нараховані законно.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

26.11.2009 року ОСОБА_2 звернувся до Сколівського районного центру зайнятості із заявою, згідно якої просив вирішити питання його працевлаштування, надати статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У вказаній заяві відповідач вказав, що в даний час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах, та на пенсію за вислугу років. Окрім цього, просив виплачувати допомогу по безробіттю два рази на місяць.

Згідно з наказом від 26.11.2009 року № НТ 091126 Сколівським районним центром зайнятості ОСОБА_2 зареєстрований як громаданян, що шукає роботу.

У зв'язку з відсутністю належної для нього роботи, в порядку ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», йому надано статус безробітного.

В порядку п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачу призначено та відповідно розпочато виплату допомоги по безробіттю починаючи з 26.11.2009 року.

Згідно з довідкою Сколівського районного центру зайнятості за період з 26.11.2009 року по 11.11.2010 року ОСОБА_2 нараховано та виплачено 4 001,13 грн. допомоги по безробіттю. Розмір та фактичне отримання зазначеної суми відповідач не заперечує.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», подання прокуратури Сколівського району про усунення порушень вимог законодавства про зайнятість населення, даних обміну Державного реєстратора було виявлено, що ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 21.04.2003 року і по даний час.

Сколівським районним центром зайнятості було скеровано запит № 689/09 від 13.06.2012 року на і'мя Голови Сколівської районної державної адміністрації М.Гнатишина про надання інформації щодо реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2012 року № 02/09-07-1608 надано відповідь, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не проводилась.

Наказом від 18.06.2012 року № 119 виконуючий обов'язки директора Сколівського районного центру зайнятості наказав вжити заходів для повернення незаконно отриманої допомоги з безробіття в сумі 4 001,13 грн. в зв'язку з неповідомленням факту державної реєстрації фізичної особи-підприємця під час перебування на обліку в центрі зайнятості.

ОСОБА_2 було надіслано Сколівським районним центром зайнятості претензію щодо відшкодування коштів від 18.06.2012 року № 704/09 у сумі 4 001,13 грн., якою встановлено вимогу про повернення вищевказаної грошової суми шляхом її перерахунку у п'ятнадцятиденний строк.

Судом для всебічного і повного з'ясування обставин справи 30 серпня 2012 року скеровано офіційний запит на і'мя Голови Сколівської районної державної адміністрації М.Гнатишина про підтвердження чи спростування інформації стосовно державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

Як вбачається із відповіді Голови Сколівської районної державної адміністрації М.Гнатишина від 10.09.2012 року № 02/0907-2347, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не проводилась.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до п. «є»ч. 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення», держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні виплату безробітним в установленому порядку допомоги по безробіттю матеріальної допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги по безробіттю членам сім'ї, які перебувають на їх утриманні, та інших видів допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу; ч. 2 цієї статті -особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, мають право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу.

Відповідно до п. 5 ст. 12 вказаного Закону, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, ч. 3 даної статті -сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним Наказом Мінпраці та соціальної політики та ДПА України № 60/62 від 12.02.2009 року, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплат їй матеріального забезпечення, проводиться шляхом проведення центром зайнятості перевірки достовірності зазначених у довідках про середню заробітну плату та записів у трудових книжках безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 6 Порядку передбачено, що у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Наведені положення Порядку фактично встановлюють право центру зайнятості на звернення до суду з вимогою про стягнення безпідставно отриманої суми допомоги по безробіттю. Суд приймає до уваги, що єдиним способом стягнення виплаченої допомоги на випадок безробіття є звернення до суду з відповідним позовом.

З наведеного Суд дійшов висновку, що позивач, Сколівський районний центр зайнятості, є суб'єктом владних повноважень - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Заявлений ним позов подано на виконання визначених законом владних управлінських функцій. Право на звернення до суду із позовом є способом реалізації компетенції цього органу. Тому спір належить до компетенції адміністративного суду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних (в редакції, що діяла станом на квітень 2007 року), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. № 219 (надалі -Порядок № 219) незайняті громадяни…, які звертаються до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації. Під час проведення реєстрації кожна особа самостійно або за допомогою працівника центру зайнятості заповнює із застосуванням автоматизованої системи картку особи, що звернулася до центру зайнятості (далі - картка), засвідчує особистим підписом достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права - Ваші обов'язки". Форму картки затверджує Мінпраці.

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулися до державної служби зайнятості, підлягають обліку. Під час прийому таких громадян працівник центру зайнятості проводить консультацію, про що робить відповідний запис у картці.

У п. 11 Порядку № 219 передбачено, що державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення". За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Відповідно до п. 12 Порядку № 219 для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Таким чином, умовою набуття статусу безробітного є відсутність у ОСОБА_2 статусу підприємця. Відповідно до Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 р. № 740, що діяло до 01.07.2004 року, скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (п. 36). Скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів: особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством; довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку; довідки установ банків про закриття рахунків; довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів; оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію (п. 37).

В судовому засідання відповідач покликався на те, що не займається підприємницькою діяльністю з 2004 року, однак визнав, що із заявою про скасування державної реєстрації він не звертався, дій пов'язаних з ліквідацією суб'єкта господарювання у встановленому законом порядку не вчиняв. Вважає, що цього достатньо, щоб припинити підприємницьку діяльність. Таке його уявлення про порядок припинення підприємницької діяльності було помилковим. Водночас, у ст. 68 Конституції України зазначено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

З урахуванням наведеного, покликання позивача про безпідставне отримання ОСОБА_2 статусу безробітного внаслідок повідомлення ним завідомо неправдивих даних знайшло підтвердження в судовому засіданні. Як наслідок, відповідач отримав допомогу з безробіття, права на яку не мав, тобто безпідставно.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, встановленої законом, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Зазначена норма застосовується і тоді, коли майно набуте без вини набувача.

З огляду на це, Суд вважає, що за період з 26.11.2009 року по 11.11.2010 року допомога з безробіття у розмірі 4 001,13 грн. сплачена ОСОБА_2 безпідставно, а тому цю суму слід з нього стягнути на користь позивача. Покликання відповідача на те, що він не отримував жодного доходу від підприємницької діяльності Судом не береться до уваги, оскільки можливість отримання доходу під час реєстрації як підприємця залежала передусім від його дій. Відсутність доходів не є підставою для одержання статусу безробітного.

Враховуючи наведене, Суд вважає, що факти, на які покликався позивач як на підставу своїх вимог знайшли підтвердження, а тому позов слід задовольнити.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 127, 130, 135, 143, 151-154, 160, 161, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса: 82644, Львівська область, Сколівський район, с.Тухолька) в користь Сколівського районного центру зайнятості (адреса: 82600, Львівська область, м.Сколе, вул. Бр.Вільшинських, 4, р/р 37175301900505, банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЗКПО 20788131) суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 4 001 (чотири тисячі одна) грн. 13 коп.

3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2012 року.

Суддя Тертичний В.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Тертичний В.Г.