Постанова № 26123847, 17.09.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/5305/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захарової Ю.О.,

за участю представників сторін:

представник позивача

державного підприємства

«Первомайськвантажтранс» Бунакової Є.С. (довір. №12/5 від 05.01.2012)

представника відповідача

Первомайської об'єднаної державної

Податкової інспекції ДПС в

Луганській області Верхолончука І.В. (довір.№189/10-010/22 від 02.04.12)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства «Первомайськвантажтранс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції ДПС в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

09 липня 2012 позивач державне підприємство «Первомайськвантажтранс» звернувся із позовом до відповідача Первомайської ОДПІ, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 6690,40грн. та зобов'язати відповідача внести відомості до особової картки платника податків про виключення нарахованих штрафних санкцій у розмірі 6690,40грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем - Первомайською об'єднаною Державною податковою інспекцією, було направлено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012р. №0001051500 про нарахування штрафних санкцій на суму 6690,40грн. за несвоєчасну сплату податку на прибуток.

Позивач вважає вище зазначене податкове повідомлення-рішення безпідставними та такими, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

04.11.10 до ДПІ в м. Первомайську було надано декларацію № 9004780069 з податку на прибуток у сумі 33 452,00грн. ДП «Первомайськвантажтранс» у електронному вигляді. 01.02.11р. до ДПІ у м. Первомайську позивач надав уточнений розрахунок, з якого вбачається, що заявлений прибуток було зменшено на суму податкового зобов'язання в у розмірі 33 452,00грн. в повному обсязі за рахунок збитків.

В подальшому ДПІ в м. Первомайську зверталось до Луганського окружного

адміністративного суду з позовною заявою про стягнення з ДП «Первомайськвантажтранс» податкового боргу, а саме:

- податку на прибуток у сумі 33 452грн.;

- частини чистого прибутку у сумі 29 031,00грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. по справі №2а-2977/11/1270 у задоволенні позовних вимог ДШ у м. Первомайську було відмовлено у повному обсязі за необґрунтованістю.

Тобто, вищезазначені суми податкового боргу в бухгалтерському та податковому обліку ДП «Первомайськвантатранс» не значилися, і вважаються не узгодженими.

В подальшому ДПІ у м. Первомайську 23.05.2012р. було проведено перевірку ДП «Первомайськвантажтранс» своєчасності сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток та частини чистого прибутку. За результатами вищезазначеної перевірки було складено акт, в якому було відображено заборгованість з податку на прибуток у сумі 33452грн., крім того, були нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату вказаного податкового зобов'язання.

Позивач вважає, що винесене повідомлення - рішення №0001051500 від 08.06.12р. є протиправними, та такими, що суперечать положенням ПК України, оскільки у відповідності до п.п. 14.1.175, п 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. За даними бухгалтерського обліку платника податків вказаний борг не значиться, оскільки, як було вказано вище, мається судове рішення - постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14.06.2011р. по справі №2а-2977/11/1270, згідно якої у стягненні вказаного боргу податковому органу відмовлено.

Податкові зобов'язання, а саме: податок на прибуток у сумі 33452грн. та частина чистого прибутку у сумі 29031,00грн., на які були нараховані штрафні санкції, були погашені платником податків за рахунок збитків попередніх періодів, а тому підстав для нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток у відповідача не було.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення та письмові пояснення, в яких зазначив наступне.

04.11.2010 року підприємством ДП «Первомайськвантажранс» було

надано до ДПІ в м. Первомайську декларацію з податку на прибуток

підприємства № 9004780069 за 9 місяців 2010 року, в якій визначено суму

податку яка підлягає сплаті у розмірі 33452,00 грн., граничний термін сплати

19.11.2010 р., але сплати узгоджених сум з податку на прибуток не було. Тому станом на 19.11.2010 року створився податковий борг з податку на прибуток у розмірі 33452,00 грн.

01.02.2011 року підприємством було надано до ДПІ в м. Первомайську декларацію з податку на прибуток підприємства № 9006639175 за 2010 рік (термін сплати 19.02.2011 р.), якою було зменшено узгоджену суму податкового зобов'язання на суму 33452,00 грн. в повному обсязі. Недоїмка відсутня, але станом на 19.02.2011 р. відтворилися штрафні санкції у розмірі 6690,40 грн. Відповідно до п. 126.1 статті 126 відповідач вважає нарахування штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу законним.

У задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач державне підприємство «Первомайськвантажтранс» зареєстровано 28.12.2006 року виконавчим комітетом Первомайської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Відповідно до довідки від 11.01.2012 №29/04/12 позивач знаходиться на податковому обліку у ДПІ у місті Первомайську з 10.01.2007 року.

23 травня 2012 року відповідачем Первомайською ОДПІ була проведена перевірка своєчасності сплати податкових зобов'язань позивачем ДП «Первомайськвантажтранс» за результатами якої складено акт № 84/15/26402902 від 23.05.2012 (а.с.7-8).

Як вбачається із зазначеного акту відповідачем встановлена несвоєчасна сплата податку на прибуток із затримкою в 92 дні, а саме встановлено, що за декларацією №9004780069 від 04.11.10 значиться податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33452грн., граничний термін сплати - 19.02.2011. У якості дати сплати зазначено дату подання декларації з уточненням № 9006639175 від 01.02.2011 року. Нараховані штрафні санкції у розмірі 20% на суму 6690,40грн. (а.с.8).

На підставі акту № 84/15/26402902 від 23.05.2012 винесено податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500 про накладення штрафу у розмірі 6690,40грн. за порушення граничних термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с.10).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Як вбачається із матеріалів справи суть спору полягає у визначенні правомірності нарахування штрафу за несвоєчасну сплату податку на прибуток.

Порядок, строки сплати податків та зборів а також відповідальність за порушення строку сплати визначена Податковим кодексом України (далі ПК України)

Відповідно до п.31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Як вбачається із п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності до п.126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається із п.п. 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.50.1 ст. 50.1 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Як вбачається із декларації з податку на прибуток від 29.10.2010 року за 9 місяців 2010 року позивач задекларував до сплати податку у сумі 33452грн. (а.с. 51).

01.02.2011 року позивач надав декларацію з податку на прибуток за рік, у якій сума податку до сплати відсутня у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (а.с.52).

Крім того, позивачем надавались уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 3-й квартал 2010 року у якому зазначено завищення об'єкта оподаткування на суму 350233грн. (а.с. 15-16).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивачем правомірно було скориговано податкові зобов'язання з податку на прибуток та в межах строку, передбаченого п. 50.1 ст. 50 ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач невірно відобразив податкові зобов'язання у бік їх завищення. З тим фактом, що позивач помилково зазначив у декларації від 04.11.2010 року зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33 452грн. та з тим, що за результатами господарської діяльності за 2010 рік позивач не повинен був сплачувати податок на прибуток у сумі 33 452грн. погодився і відповідач, але вважає правомірним застосування штрафних санкцій відповідно до рішення від 08.06.2012 року з огляду на те, що у певному періоді з 04.11.10 до 01.02.2011, хоча і помилково, але існував податковий борг.

Відповідно до п. 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

У зазначеному випадку грошове зобов'язання було скориговано самим платником у бік його зменшення. Таке коригування відбулось до винесення податковим органом рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату зобов'язання на повну його суму, тобто на помилково зазначену суму у розмірі 33452,00грн.

На момент винесення рішення про застосування штрафних санкцій вказане зобов'язання було відсутнє. Отже був відсутній об'єкт порушення.

Суд також приймає до уваги постанову Луганського окружного адміністративного суду №2а-2977/11/1270, яка набрала законної сили та якою у задоволенні вимоги Первомайської ОДПІ про стягнення податкового боргу з податку на прибуток за декларацією від 04.11.2010 року у розмірі 33 452,00грн. було відмовлено за необґрунтованістю та встановлено факт правомірності коригування податкових зобов'язань у бік зменшення у зв'язку із наявністю непокритих збитків за 2010 рік.

За таких обставин суд вважає рішення відповідача від 08.06.2012 року №0001051500 про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 33452,00грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести відомості до особової картки платника податків про виключення нарахованих штрафних санкцій у розмірі 6690,40грн. , то суд вважає її передчасною, оскільки волевиявлення відповідача щодо внесення чи не внесення відповідних відомостей до особової картки може бути реалізовано тільки після настання певних обставин, які на момент розгляду зазначеної справи не існують.

У відповідності до положень статті 94 КАС України з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати у розмірі107грн.30коп.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державного підприємства «Первомайськвантажтранс» до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції ДПС в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500, зобов'язання внести відомості до особової картки платника податків про виключення нарахованих штрафних санкцій у розмірі 6690,40грн. задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.06.2012 №0001051500 про накладення штрафу у розмірі 6690,40грн. за порушення граничних термінів сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь державного підприємства «Первомайськвантажтранс» судові витрати у сумі 107грн.30коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 21 вересня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва