Постанова № 26123826, 11.09.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 р. № 2а-914/12/1370

о 11 год. 08 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Гавірко О.О., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Приватного підприємства «Львівтрейдсервіс», представник -Харченко А.О. (довіреність № 7 від 25.01.2012 року), Старецька М.М. (довіреність № 1 від 03.04.2012 року)до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби, представник -не прибув про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення

Позивач -Приватне підприємство «Львівтрейдсервіс»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення № 0029931511 від 24.10.2011 року.

Згідно ст. 55 КАС України, судом проведено заміну відповідача у справі - Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та неправильному застосуванні податкового законодавства, а відтак акт перевірки № 3754/2432/151/33420141 від 06.10.2011 року не може бути підставою для визначення грошових зобов'язань та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення.

На думку позивача, у пункті 2 підрозділу 4 ХХ «Перехідні положення»ПК України, зазначено про облік у деклараціях за другий -четвертий квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого у першому кварталі 2011 року, що відображено у рядку 08 декларації про прибуток за 2010 рік, на формування якого впливає на формування рядка 0.49 декларації сума від'ємного значення за минулі роки. Відповідно, сума зазначена у рядку 0.8 декларації за 2010 рік, як стверджує позивач, має бути перенесена у рядок 06.6. декларації податку на прибуток за другий квартал 2011 рік. Про зменшення показника рядка 08 декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на суму збитків минулих років, які увійшли до валових витрат першого кварталу 2011 року (рядок 04.9) ПК України та інші нормативно -правові акти не передбачають.

Законодавчо встановлено, що всі збитки минулого року стають витратами першого звітного кварталу поточного року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду додаткові пояснення та письмові докази, просили суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що з набранням 01.04.2011 року чинності розділом ІІІ ПК України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до першого кварталу 2011 року, згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року на включається.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встанови наступні обставини:

06.10.2011 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова проведено камеральну перевірку податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень). За результатами проведеної перевірки складено акт № 3754/2432/151/33420141.

Проведеною перевіркою встановлено, що Приватне підприємство «Львівтрейдсервіс»подано до ДПІ у Галицькому районі м. Львова декларацію з податку на прибуток за другий квартал 2011 року, в якій задеклароване від'ємне значення об'єкта оподаткування в сумі 44350,00 грн. В декларації задекларований рядок 06.6 від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 401485,00 грн., цей рядок включає в себе від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке було задекларовано в сумі 491145,00 грн. Відповідно до пункту 3 підпункту 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, до складу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктом господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року включається без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. Перевіркою встановлено, що підприємством завищено рядочок 06.6 декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року в сумі 401485,00 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

24.10.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 0029931511, яким згідно п. 54.3. ст. 54, п. 58.1. ст. 58 та згідно п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, на підставі акту перевірки № 3754/2432/151/33420141 від 06.10.2011 року, встановлено порушення п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, у зв'язку з чим зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 401485,00 грн., в тому числі, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 401485,00 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 0,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно п.п. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Згідно п.п. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Згідно п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 36.3. ст. 36 цього ж Кодексу, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу,пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача надав суду копії:

- Декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року у якій позивачем сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування, отриманого у першому кварталі 2011 року (р.08) в сумі 401485,00 грн.

- Декларації з податку на прибуток за другий квартал 2011 року у якій позивачем сформовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (у рядку 07 позивач зазначив від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 -рядок 04) в сумі 443450,00 грн.);

- Декларації з податку на прибуток підприємства за 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 рік.

Судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення від'ємного значення -перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування від'ємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію за 2 квартал 2011 року включив від'ємне значення за 2010 рік, хоча правильно було б включити лише від'ємне значення отримане за перший квартал 2011 року.

Згідно наказу державної податкової адміністрації України за № 114 від 28.02.2011 року «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який діяв на час спірних правовідносин, в рядку 06.6 вказаної декларації (в тому числі поданої позивачем) зазначено: «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)», згідно примітки 4 від'ємне значення включається відповідно до ст. 150 розділу III ПК України.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог неоднозначним (множинним) трактуванням прав та обов'язків платників податків, оскільки зазначеними нормами ПК України чітко вказано, що розрахунок об'єкта оподаткування другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого (а не включеного) платником податку за перший квартал 2011 року.

Наявними в справі деклараціями підтверджується, що відповідачем правомірно зменшено суму від'ємного значення позивача лише в частині від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до другого кварталу 2011 року, про що представник позивача не заперечив.

Судом не враховуються твердження представника позивача щодо правомірності перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно до Листа Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики № 04-39/10/1160 від 10.11.2011 року, оскільки зміна положень Податкового кодексу України, яким визначено порядок такого перенесення від'ємного значення об'єкта оподаткування, може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Судом також не враховується обґрунтування позивачем позовних вимог щодо інших витрат позивача (закупівля матеріалів, витрати за воду, газ, електрику та інше), оскільки податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Приватного підприємства «Львівтрейдсервіс»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення -рішення № 0029931511 від 24.10.2011 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

2. Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року.

Суддя Гавдик З.В.