Постанова № 26123579, 20.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року о 16-10 годині, Справа № 0870/8739/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Матяш О.В., розглянувши у м. Запоріжжя в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просить стягнути з відповідача 794 гривні податкового боргу по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб. Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Судову повістку було направлено на адресу відповідача, що вказана у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, проте 19.09.2012 кореспонденція повернулася до суду з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно ч.11 ст.35 КАС України, у разі якщо повістка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із ч.6 ст.128 КАС України, «якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.»

Згідно із ст.41 КАС України, «якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється».

У зв'язку із вищенаведеним суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 02.06.2009 відповідачем було подано до ДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009 рік, відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Згідно з обліковою карткою платника податків, яка ведеться ДПІ, податкова заборгованість з єдиного податку у відповідача складає 794 гривні та виникла внаслідок несплати відповідачем встановленої ставки єдиного податку у розмірі 200 гривень щомісяця, починаючи з серпня по листопад 2009 року - з урахуванням переплати в сумі 6 гривень.

Судом встановлено, що ДПІ направлялися відповідачу податкові вимоги: перша, форми «Ф1», №1/872 від 07.09.2009 та друга, «Ф2», - № 2/228 від 06.04.2010, які були повернуті до ДПІ, у зв'язку з чим розміщені на дошці податкових оголошень, про що складено акти: № 51/10 від 05.03.2010 та № 128/10 від 06.04.2010.

Відповідно до п.2 Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» №727 від 03.07.1998, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації, залежно від виду діяльності, і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно із п.4 зазначеного Указу, за результатами господарської діяльності за звітний (податковий) період (квартал) суб'єкти малого підприємництва-юридичні особи подають до органу державної податкової служби до 20 числа місяця, що наступає за звітним періодом, розрахунки про сплату єдиного податку, а також платіжні доручення на сплату єдиного податку за звітний період з позначкою банку про зарахування коштів.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив суму податкового зобов'язання протягом встановленого строку, ця сума набуває статусу податкового боргу.

Суд вважає, що податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою відповідачем єдиного податку, у розмірі 794 гривень підтверджений документально, а тому підлягає стягненню у судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 158-162 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету у Жовтневому районі м. Запоріжжя заборгованість по сплаті єдиного податку у розмірі 794 (семиста дев'яноста чотирьох) гривень, на р/р 34212379700003, код платежу 18050200, код ЄДРПОУ 38025440, банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова може бути оскаржена у Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Запорізький окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання постанови шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, що її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.В. Матяш