Постанова № 26123416, 05.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/8687/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І.В.

при секретарі Могілевському А.А.

за участю представників сторін:

позивача: Колпахчьян Г.Й. (дов.)

відповідача: Третяк Л.А. (дов.)

Шеремет В.О. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод»

до Красноармійської об'єднаної державної податкової служби Донецької області Державної податкової служби

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» (надалі - позивач, ТОВ «ДКМЗ») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, Красноармійська ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 26.06.2012р.:

- №0000092202, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 751 857,00 грн.;

- №0000082202, яким нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 300 246,00 грн., у тому числі за основним платежем 240 197,00 грн. та 60 049,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 12.06.2012р. №261/22-2/31301298, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, які винесені без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 05.09.2012р. представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Красноармійська ОДПІ надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію висновками акту перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні від 05.09.2012р. проти позовних вимог заперечував. та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» зареєстровано виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 31301298, місцезнаходження: 85490, Донецька область, м.Селидове, смт.Курахівка, вул.Октябрьська, буд.15).

Красноармійською ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ДКМЗ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.03.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.03.2012р., по закінченню якої було складено акт перевірки від 12.06.2012р. №261/22-2/31301298.

Згідно висновків зазначеного акту перевіркою встановлено порушення:

1. п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме встановлено заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності за 1 квартал 2011 року у сумі 885 479,00 грн.;

2. пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.135.5.12 п.135.5 ст.135, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138, пп.138.8.5 п.138.8 ст.138, п.150.1 ст.150, п.153.8 ст.153, пункту 3 підрозділу 4 «особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011році» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено:

- заниження від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 885 479,00 грн. 2-4 квартали 2011 року;

- завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 2 751 857,00 грн. за 1 квартал 2012 року;

- заниження податку на прибуток у сумі 240 197,00 грн. за 1 квартал 2012р.

На підставі акту перевірки від 26.06.2012р. були винесені спірні податкові повідомлення-рішення від 26.06.2012р.:

- №0000082202, згідно якого сума грошового зобов'язання з податку на прибуток становить 300 246,00 грн., у тому числі за основним платежем 240 197,00 грн. та 60 049,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- №0000092202, згідно якого зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 751 857,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. ТОВ «ДКМЗ» задекларовано інших доходів у сумі 1 236 396,00 грн.

Перевіркою повноти визначення інших доходів за період з 01.04.2011р. по 31.03.2012р. встановлено його заниження на загальну суму 4 781 129,00 грн., у тому числі по періодам: 1 квартал 2012 року - 4 781 129,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що в порушення пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, пп.135.5.12 п.135.5 ст.135, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, підприємством занижено валові доходи на суму 4 781 129,00 грн., а саме платником не включено до складу інших доходів суму отриманого дисконту у розмірі 4 781 129,00 грн. від погашення власних векселів.

Так податковим органом встановлено, що ТОВ «ДКМЗ» у перевіряємому періоді отримало в рахунок погашення заборгованості у розмірі 16 871,00 грн. власні векселя від ВО «Алмаз», відповідно до акту прийому-передачі векселів від 30.03.2012р. на загальну суму по номінальній вартості 4 798 000,00 грн.

Правова позиція податкового органу обґрунтована висновком про те, що, викуп векселя може здійснюватися як за грошові кошти, так і шляхом розрахунку (або заліку) за грошовими зобов'язаннями. У випадку якщо векселедавець (платник) викупає власний вексель до настання строку платежу не по повній його вартості ( за меншу суму) з відома та згоди сторін, борг по такому векселю вважається сплаченим, а частка боргу по векселю у розмірі дисконту є - безповоротною фінансовою допомогою відповідно нормативному припису пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України та підлягає оподаткуванню податком на прибуток відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ.

У ході розгляду справи судом встановлено наступні фактичні обставини.

Між позивачем та ВО «Алмаз» був укладений договір №19 від 31.03.2008р., згідно якого ЗАТ «ДКМЗ» (продавець) зобов'язується передати у власність ВО «Алмаз» (покупець), а покупець прийняти та оплатити металопродукцію, на умовах, викладених в договорі.

Також між позивачем та ВО «Алмаз» був укладений договір №01 ал від 28.11.2011р., згідно вказаного договору ЗАТ «ДКМЗ» (постачальник) зобов'язується передати у власність ВО «Алмаз» (покупця) продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти поставлений товар у власність та своєчасно оплатити його вартість, згідно умов вказаного договору.

На виконання умов зазначених договорів ВО «Алмаз» розрахувалось з ТОВ «ДКМЗ» простими векселями серія АА 0761043 від 15.03.2007р., серія АА 0761066 від 03.09.2007р. на загальну суму 1 500 000,00 грн.

(Копії перелічених документів наявні у матеріалах справи).

Факт передачі векселів зафіксовано в акті прийому - передачі векселів від 02.04.2012р., згідно якого ВО «Алмаз» передало ТОВ «ДКМЗ» в погашення заборгованості, як засіб платежу, векселі серія АА 0761043 від 15.03.2007р., серія АА 0761066 від 03.09.2007р. Також в акті від 02.04.2012р. зазначено, що векселя номінальною вартістю 1 500 000,00 грн., курсова вартість 18 871,00 грн., з моменту підписання акту заборгованість в сумі 18 871,00 вважається погашеною.

Статтею 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» (із врахуванням змін та доповнень) встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Отже, у покупця товарів (робіт, послуг) - емітента векселя виникає просте і нічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму, зазначену в простому векселі з припиненням зобов'язань за договором купівлі-продажу.

Відповідно до пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, враховуються у складі інших доходів.

Як передбачено пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це:

- сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

- сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

- сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

- основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

- сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Враховуючи нормативні приписи вищевикладених норм законодавства, вбачається зобов'язання векселедавця включити отриманий дисконт до складу валового доходу, як безповоротну фінансову допомогу до настання строку платежу.

Однак як встановлено в ході судового розгляду справи та вбачається із наданих до суду документів, ТОВ «ДКМЗ» отримало власні 2 векселі (серія АА 0761043 від 15.03.2007р., серія АА 0761066 від 03.09.2007р.) на загальну суму 1 500 000,00 грн., в рахунок погашення заборгованості від ВО «Алмаз». Факт передачі зазначених векселів зафіксовано в акті прийому - передачі векселів від 02.04.2012р.

Посилання відповідача на те, що ТОВ «ДКМЗ» у перевіряємому періоді отримало в рахунок погашення заборгованості власні векселі від ВО «Алмаз», відповідно до акту прийому-передачі векселів від 30.03.2012р. на загальну суму по номінальній вартості 4 800 000,00 грн., а саме векселі: серія АА 0761041 від 15.03.2007р., серія АА 0761042 від 15.03.2007р., серія АА 0761043 від 15.03.2007р., серія АА 0761045 від 15.03.2007р., серія АА 0761066 від 03.09.2007р., серія АА 0761068 від 03.09.2007р., серія АА 0761069 від 03.09.2007р., серія АА 0761070 від 03.09.2007р., матеріалами справи не підтверджується.

Так в порушення ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не підтверджено обґрунтованість висновків акту перевірки від 12.06.2012р. №261/22-2/31301298.

Таким чином, встановивши вказані обставини, суд вважає необґрунтованим твердження податкового органу про те, що станом на І квартал 2012р. частка боргу по векселю у розмірі дисконту може бути кваліфікована як безповоротна фінансова допомога, яка в силу норми пп.135.5.4 п.135.3 ст.135 Податкового кодексу України має відноситись платником податку до складу валового доходу.

Частиною 1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частин 1 та 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав до суду жодних доказів та пояснень, які б підтверджували обґрунтованість висновків податкового органу щодо встановленого завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 2 751 857,00 грн. за 1 квартал 2012 року та заниження податку на прибуток у сумі 240 197,00 грн. за 1 квартал 2012р.

Також суд вважає за потрібним зазначити, що відповідач не надав до суду документи, які були використані під час проведення перевірки та на підставі яких були зроблені висновки про порушення позивачем законодавства України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості та наявності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012р. №0000092202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 751 857,00 грн. - скасувати.

Податкове повідомлення-рішення від 26.06.2012р. №0000082202, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» нараховано суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 300 246,00 грн., у тому числі за основним платежем 240 197,00 грн. та за штрафними (фінансовим) санкціями 60 049,00 грн. - скасувати.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецько-Курахівський машинобудівний завод» (ЄДРПОУ 31301298, місцезнаходження: 85490, Донецька область, м.Селидове, смт.Курахівка, вул.Октябрьська, буд.15) 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 5 вересня 2012 року, повний текст виготовлено 10 вересня 2012 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.