Постанова № 26122818, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 вересня 2012 р. Справа №2а-9150/12/0170/2

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

при секретарі Проніні Є.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримцентробуд»

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

за участю представників:

від позивача - Летанина Н.О. - пред-к, дов. від 16.07.2012 р.

від відповідача - Колесник Ю.О. - пред-к, дов. № 15/9/10-00 від 29.02.2012 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримцентробуд» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом , в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби (далі відповідач) №0001542301 від 01.06.2012 р. Вимоги мотивовані тим, що під час проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання норм податкового законодавства з ПДВ за грудень 2011 р. було прийнято неогрунтоване рішення про нарахування суми податку . На думку позивача вказане рішення було прийнято без з'ясування обставин справи, вивчення первинних матеріалів бухгалтерського та податкового обліку, в наслідок безпідставного зменшення сум податкового кредиту по ПДВ, податкового зобов'язання по ПДВ .

Представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник позивача у судовому засіданні 20.09.2012 р. надав заперечення на позов, в яких зазначив,що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ

Працівники відповідача 16.05.2012 р. провели документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за грудень 2011 р. , за результати якої склали акт №627/23-1/34989329/81. У висновках зазначеного акту зафіксовано, що позивачем в порушення п. 44.1, п.44.6 ст. 44 , п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1. ст.188, п.198.1, п.198.2 п. 198.3 , п.198.6 ст. 198 , п.201.1 ст.201 ПК України занижено суму податкового зобов'язання з ПДВ за грудень 2011 р. в сумі 10350 грн.

Після вивчення матеріалів зазначеної перевірки відповідачем 01.06.2012 р. прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001542301 , згідно з яким нараховане податкове зобов'язання по ПДВ у сумі 10350 грн., застосовані штрафні санкції у розмірі 2588 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено,що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

У п.200.4. ст.200 ПК України ( в редакції , яка діяла на час проведення господарської діяльності позивачем) визначено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

П.201.6. ст.201 ПК України визначає, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п.201.8 ст.201 ПК України)

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що працівники податкового органу в акті перевірки №627/23-1/34989329/81 від 16.05.2012 р. зазначили,що позивачем завищено податкові зобов'язання по ПДВ за грудень 2011 р. у сумі 110049,79 грн., необґрунтовано сформований податковий кредит по ПДВ у сумі 120399,76 грн. в наслідок встановлення факту відсутності реального отримання ним товару - піску - по договору , укладеному 19.10.2011 р. ПП ВКФ «Снабжение» . На думку відповідача у позивача не було можливості постачання піску на адресу ТОВ «Південькурортінвест».

Матеріали справи свідчать про те,що між позивачем та ПП ВКФ «Снабжение» 19.10.2011 р. був укладений договір № 12/10-11 , предметом якого було постачання останнім морського будівельного піску та його доставка до ДП «Ялтинський морський торговельний порт». Постачання товару здійснювалось ПП ВКФ «Снабжение» судном, яке залучалось за його власні кошти ( п. 2.6.).

Факт здійснення постачання товару на адресу позивача підтверджено оформленими ПП ВКФ «Снабжение» податковими накладними №0051 від 02.12.2011р., №0056 від 12.12.2011 р., №0057 від 13.12.2011р., №0070 від 16.12.2011р., №0071 від 21.12.2011р., №0072 від 22.12.2011р., №0074 від 28.12.2011р., №0077 від 29.12.2011р. на суму 722398,60 грн. ( в тому числі ПДВ 120399,76 грн. та податковими накладними №00093 від 01.12.2011р. , №00097 від 03.12.2011р., №00098 від 23.12.2011 р. на суму 557943,76 грн. ( в тому числі ПДВ 92990,62 грн.).

Позивачем надані копії платіжних документів, яки свідчать про те,що за товар, отриманий від ПП ВКФ «Снабжение» на виконання умов договору № 12/10-11 від 19.10.2011р. , ним перераховано останньому 722398,60 грн. ( в тому числі ПДВ 120399,76 грн.).

Крім того позивачем залучена копія договору №38 , укладеного 12.04.2011р. з ДП «Ялтинський морський торговельний порт», предметом якого є приймання піску , його перевалка та зберігання , копії актів виконаних останнім згідно з зазначеним договором робіт, докази оплати першим їх вартості.

Позивач в подальшому здійснював реалізацію товару, придбаного у ПП ВКФ «Снабжение», шляхом його відвантаження ТОВ «Південькурортінвест» на виконання умов укладеного з ним 04.04.2011 р. договору постачання піску №04/04-11.

Матеріали справи підтверджують відвантаження позивачем на адресу ТОВ «Південькурортінвест» на підставі податкових накладних № 5 від 13.12.2011р., № 6 від 16.12.2011р., №7 від 2012.2011р., №8 від 21.12.2011р., №9 від 22.12.2011р., №11 від 26.12.2011р., №13 від 29.12.2011р., №13 від 29.12.2011р., № 14 від 31.12.2011р., та видаткових накладних №РН-0000059 від 29.12.2011р., №РН-0000060 від 31.12.2011р. піску на суму 660298,70грн.( в тому числі ПДВ у розмірі 110049,79 грн.) .

Надані позивачем документи свідчать про те,що ТОВ «Південькурортінвест» перерахував позивачу я якості оплати вартості придбаного у нього товару - піску - 756500 грн.

Операцій по придбанню піску у ПП ВКФ «Снабжение», його реалізації ТОВ «Південькурортінвест» відображені у бухгалтерської звітності позивача відповідно до вимог чинного законодавства України.

В порядку, передбаченому ст.71 КАС України, відповідачем не надано доказів неотримання позивачем товару від ПП ВКФ «Снабжение», реалізації ТОВ «Південькурортінвест» піску, придбаного у інших постачальників.

До матеріалів справи залучена копія Довідки № 195/22-212/32684433/89 про результати проведення зустрічної звірки ПП ВКФ «Снабжение» щодо документального підтвердження господарських правовідносин з позивачем за період часу з 01.12.2011р. по 31.12.2011 р., складеної 25.04.2012 р. ДПІ у Гагарінському районі. У цієї довідці зафіксоване часткове підтвердження реальності господарських відносин між позивачем та ПП ВКФ «Снабжение» , відображення в податковому обліку останнього господарських операцій та розрахунків з першим.

З огляду на зазначене суд вважає , що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки№627/23-1/34989329/81 від 16.05.2012 р. , про невірне визначення ним сум податкових зобов'язань по ПДВ та безпідставності формування податкового кредиту по ПДВ за грудень 2011 р. не відповідають дійсним обставинам справи, в наслідок чого існують підстави для задоволення позову.

Під час судового засідання, яке відбулось 20.09.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 24.09.2012 р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби № 0001542301 від 01.06.2012 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримцентробуд» 129,28 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.