Вирок № 26118855, 25.09.2012, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 1-237/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:головуючої-судді Куліченко М.В.

при секретарі Мишко В.В.

за участю прокурора Корба Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м Коростень справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Калинівка Коростенського р-ну, Житомирської обл. , українця, громадянина України, з середньою освітою,працюючого електриком ВАТ «Коростенський щебзавод», одруженого,має на утриманні одну неповнолітню дитину, інваліда 2 гр., проживає в АДРЕСА_1, раніше не судимого , в скоєнні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

17 березня 2012 року біля 5 години, підсудний , перебуваючи в нетверезому стані прийшов до кімнати електрослюсарів приміщення дробильно-сортувального цеху ВАТ «Коростенський щебзавод», в м. Коростень по вул.Каштанова,3 де безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотиву явної неповаги до суспільства, ігноруючи елементарні правила поведінки,з особливою зухвалістю, безпричинно наніс декілька ударів рукою в обличча та ногою в нижню частину спини потерпілого ОСОБА_3, спричинивши йому тілесні ушкодження в вигляді синців на повіках правого ока, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров»я.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення підсудний винним себе визнав і пояснив суду, що він дійсно був 17 березня 2012 року біля 5 години нетверезим, мав конфлікт з потерпілим і між ними виникла бійка. Просив врахувати ступінь його вини, сімейний стан, інвалідність і не карати суворо. Заявленого потерпілимм позову не визнає, оскільки і сам потерпів від пострілу потерпілого.

Аналізуючи зібрані докази по справі, суд вважає,що вина підсудного у вчиненні хуліганських дій стверджується показаннями потерпілого, свідків і зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

- З пояснень потерпілого ОСОБА_3 видно,що 17.3.2012 року біля 5 год., він разом з працівником ВАТ «Коростенський щебзавод», перебували на робочому місці кімнати електрослюсарів приміщення дробильно-сортувального цеху ВАТ «Коростенський щебзавод», куди зайшов підсудний в нетверезому стані і виключив світло в цьому приміщенні та сказав : «один вже своє отримав, зараз і ти отримаєш, чому ти не відповідаєш на дзвінки телефона? » і безпричинно, нічого не кажучи, двічі вдарив його в обличча, а коли потерпілий повернувшись спиною, почав шукати в своїй сумці телефон,щоб подивитись хто йому телефонував, підсудний вдарив його ногою в нижню частину спини, нецензурно при цьому лаючись. Побачивши бійку ,до них підійшли працівники ВАТ і почали утримувати підсудного за руки та вимагати припинення бійки. Разом з телефоном,потерпілий дістав з своєї сумки револьвер,який не є ні бойовою ні травматичною зброєю, та для носіння якого він має відповідний дозвіл, і з метою налякати нападника направив його на підсудного , але це не зупинило ОСОБА_2, він продовжував наближатись до потерпілого і висловлювати погрози застосування насилля, тому потерпілий вистрілив по нозі підсудного.

З показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, видно,що в ніч з 16 на 17 березня 2012 року вони працювали в зміні ВАТ «Коростенський щебзавод», підсудний,що був в нетверезому стані, біля 3 години, телефоном подзвонив ОСОБА_4,щоб той приїхав в центр м. Коростень і перевіз підсудного до дому. ОСОБА_4 відповів,що знаходиться на роботі і не може цього зробити. Через нетривалий час ОСОБА_2 сам з»явився на заводі, вчинив сварку, вдарив в обличча ОСОБА_4 ОСОБА_5, за те, що вони за ним приїхали і не відвезли до дому.

Свідки ОСОБА_6 пояснив суду,що є родичем підсудного, вночі 17 березня 2012 року, останній був в нетверезому стані , а свідку подзвонили працівники ВАТ«Коростенський щебзавод» і просили, щоб той забрав підсудного з території заводу.

Свідок ОСОБА_7, пояснив суду ,що в ніч з 16 на 17 березня 2012 року він працював в зміні ВАТ «Коростенський щебзавод», куди прийшов підсудний,що був в нетверезому стані, вчинив сварку і почав бійку з потерпілим ОСОБА_3,якого декілька раз вдарив рукою по тілу.

Крім цього вина підсудного у вчиненні злісного хуліганства стверджується:

Даними протоколу огляду місця події та таблицями до нього, з яких вбачається час та місце вчинення злочину (а.с.20-32 );

Висновком судово - медичної експертизи, (а.с. 58-59 ), з якого видно,що в потерпілого ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на обох повіках правого ока, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров»я.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події (л.с.147-155 ), де потерпілий, на місці показав і розповів про обставини вчиненого щодо нього злочину.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доведена повністю і кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України, як умисні дії, що виражені в грубому порушенні громадського порядку, з мотиву явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю (спричинення тілесних ушкоджень потерпілому).

По справі заявлено цивільний позов потерпілим по справі про відшкодування 606,60 грн. матеріальної і 20000 грн. моральної шкоди,спричиненої йому злочином. Вирішуючи питання про таке відшкодування, суд відхиляє заявлені вимоги ,щодо відшкодування матеріальної шкоди, оскільки потерпілий не навів суду переконливих доказів понесених витрат на лікування. Подані ним, в обґрунтування цього позову лікарняні листи та довідка про хворобу (л.с. ) свідчать про лікування потерпілого з 20 по 28 березня 2012 року, в Коростенській ЦМЛ, однак не є доказом фактично понесених витрат на придбання ним ліків,а тому не є обґрунтованим.

Вирішуючи питання відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того,що потерпілому такої шкоди злочином заподіяно , він отримав відповідні психотравмуючі, негативні емоції та переживання, зазнав незручностей і негараздів, пов»язаних з порушенням нормальних життєвих зв»язків, необхідності лікування та відповідної організації життя. Разом з тим ,заявлена позивачем сума такого відшкодування 20000 грн., на думку суду, є завищеною. Враховуючи всі фактичні обставини справи, обсяг тілесних ушкоджень, наслідки події, сімейний і майновий стан кожної з сторін, враховуючи сімейний стан підсудного , те, що він є інвалідом 2 групи, має неповнолітню дитину,(л.с. ), виходячи з принципу розумності і справедливості,суд задовольняє таку вимогу потерпілого в сумі 1000 грн. і вважає її достатньою для такого відшкодування. Заперечення підсудним заявленого позову, з посиланням на те,що він теж постаждав від цього конфлікту з потерпілим, висновків суду про винність підсудного не спростовують і не можуть бути підставою для його звільнення від відшкодування шкоди потерпілому.

Заявлений цивільний позов прокурора в інтересах держави, в сумі 1683,04 грн., витрат на лікування потерпілого суд задовольняє.(л.с. )

Обираючи вид покарання підсудному , суд враховує характер тяжкості вчиненого злочину, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких скоєно злочин, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного, його особу та ставлення до вчиненого, майновий та сімейний стан.

Як обтяжуючу обставину вини підсудного суд визнає вчинення злочину в нетверезому стані.

Пом»ягшуючою обставиною вини підсудного, є визнання ним ним провини та щире каяття у вчиненому.

Як особа ,підсудний характеризуються позитивно,(л.с. 117), не судимий, працює, має сім»ю, перебуває під її позитивним впливом, має на утриманні неповнолітню дитину, є інвалідом 2 гр. та потерпілим від аварії на ЧАЕС (л.с. )

Наведені судом пом»ягшуючі обставини, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , в поєданні з даними про особу підсудного, є виключиними і на думку суду дають підстави для застосування щодо нього ст. 69 КК України та обрання більш м»якого виду покарання.

Враховуючи наведене суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства і йому слід обрати покарання ,не повязане з обмеженням волі, яке необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.321, 323, 324, 328 -339 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді штрафу в сумі 2000 грн.

Вид запобіжного заходу засудженому, до набрання вироком чинності лишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задоволити частково. Стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_3 1000 грн. в відшкодування спричиненої моральної шкоди. В решті вимог позову -відмовити.

Стягнути з засудженого на користь держави в особі Коростенської ЦМЛ р/р 35414001001688 ГУДКУ в Житомирській обл.,МФО 811039, код ЄДРПОУ 01992050 1683.04 грн. витрат на лікування потерпілого від злочину.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: