Ухвала суду № 26115702, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 17/111 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів Оксененка О.М. та Мельничука В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі по тексту позивач, ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України") звернулась до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, СДПІ), в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2008 року №0002094120/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 червня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно відображає обставини справи, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, податковим органом була проведена позапланова виїзна перевірка Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" код за ЄДРПОУ 31301827 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з травня по липень 2008 року.

За результатами перевірки було складено акт від 08.12.2008 року № 663/41020/31301827.

На підставі акту перевірки СДПІ видано податкове повідомленням-рішенням від 18 грудня 2008 року №0002094120/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 772990,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за перевірений період контрагенти-покупці ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" зверталися з проханням зарахувати наявну в них переплату по одних договорах на поставку природного газу в рахунок непогашеної заборгованості по інших. Частина зазначених звернень оформлена у вигляді листів на ім'я керівника позивача, частина у вигляді актів звірки взаємних розрахунків.

На підставі отриманих від контрагентів документів про зміну призначення платежу позивачем зменшувався розмір заборгованості по одних договорах за рахунок зменшення розмірів переплати по інших договорах, укладених з таким контрагентом.

Виходячи з приписів частини першої статті 81 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу, враховуючи необхідність спеціальних знань в галузі бухгалтерського обліку в межах спірних правовідносин, судом призначено судово-бухгалтерську експертизу.

У висновку №8296/8297 судово-економічної експертизи в адміністративній справі №17/111, складеного 15 березня 2010 року експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, встановлено, що у липні та серпні 2008 року здійснені ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" заміни платежів, а в подальшому коригування у податковому обліку, були пов'язані не із зменшенням вартості відпущеного покупцям природного газу чи його поверненням, а зі зміною покупцями призначення здійснених ними авансових платежів; загалом сума грошових коштів, отримана позивачем від кожного окремого контрагента-покупця та обсяги поставок залишилися незмінними, змінилося лише призначення отриманих ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" коштів та розміри заборгованості або переплати у розрізі окремих договорів на поставку природного газу.

По факту отримання від покупців повідомлень з проханням зарахувати наявні у них переплати по одних договорах поставки природного газу в рахунок погашення заборгованості по інших, позивачем проведені коригування розміру задекларованих податкових зобов'язань відповідного звітного (податкового) періоду у бік зменшення (збільшення). Необхідність здійснення таких коригувань пов'язана із фактичною відсутністю об'єкта оподаткування або навпаки.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пункту 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165 (далі по тексту - Порядок), у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Пункти 22, 23 Порядку передбачають, що розрахунок коригування складається у двох примірниках; оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця.

Відповідно до пунктів 25, 27 Порядку на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням); розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету, та покупцем - отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.

Судом першої інстанції встановлено, і з даним твердженням погоджується колегія судів апеляційної інстанції, що позивач зменшував відповідні суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, виписував розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної, оригінали яких надсилав відповідним отримувачам.

При цьому суд звертає увагу, що пункт 4.5 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість" не встановлює обов'язку постачальника мати документи на підтвердження вручення оригіналу розрахунку коригувань отримувачу, не передбачає обов'язкової наявності підписів покупців про тримання оригіналу розрахунку коригування, так само й не встановлює строків надсилання отримувачу розрахунку коригування, отже, не ставить в залежність можливість проведення постачальником відповідного коригування податкових зобов'язань від факту одержання отримувачем відповідного розрахунку коригування, та від факту коригування податкового кредиту отримувачем.

Крім того, колегія суддів не може погодитися з позицією апелянта про те, що можливе заниження та несплату контрагентами-покупцями товару податку на додану вартість, яке зумовлене не проведенням коригування останніми перерахунку податку відповідно до змін бази оподаткування, позбавляє позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Позиція про залежність права платника податку на формування податкового кредиту та, відповідно, права на відшкодування податку на додану вартість, від дотримання його контрагентом вимог податкового законодавства щодо сплати податкових зобов'язань, зокрема сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету, суперечить вимогам пунктів 7.4, 7.5 та 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якими визначається порядок та умови формування податкового кредиту платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), виникнення від'ємного значення з податку на додану вартість та порядок відшкодування від'ємного значення з податку.

З огляду на викладене, суд вважає, що висновки відповідача про обов'язкову наявність у позивача документів, які б підтверджували вручення оригіналу розрахунку коригувань отримувачам, та несвоєчасне надсилання розрахунку відкоригованого значення податку таким отримувачам є помилковими та не ґрунтуються на приписах пункту 4.5 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок податкового органу про те, що встановлене ним порушення призвело завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за серпень 2008 року в сумі 772990,00грн., з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений пунктом 7.7статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З аналізу наведених норм права, на переконання судової колегії, порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, передбачає, що від'ємне значення, розраховане згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, а бюджетному відшкодуванню підлягає сума від'ємного значення (розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість") такого наступного податкового періоду, та в частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до пунктів 5.10-5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, вказується в рядку 27 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подаються Довідка щодо сум залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість) та Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість). При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума в повному розмірі вказується або в рядку 25.1, або в рядку 25.2 податкової декларації з податку на додану вартість. При цьому платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування на його рахунок у банку, подає Заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість).

За даними податкової декларації з податку на додану вартість ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" за серпень 2008 року та розрахунку суми бюджетного відшкодування відображено наступні показники:

- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 126740644,00 грн.;

- частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 95346405,00 грн.;

- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 95346405,00 грн.

Виходячи з встановленого порядку відшкодування податку на додану вартість реальний розмір бюджетного відшкодування обмежується розміром фактично сплаченого податку у вартості придбаних позивачем товарів (робіт, послуг), тобто 95346405,00 грн.

Різниця між максимально можливим та тим, що підлягає відшкодуванню з бюджету, розміром податку на додану вартість за серпень 2008 року для позивача становить 31394239,00 грн. (126740644,00 грн. - 95346405,00 грн.).

Таким чином, зменшення залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за серпень 2008 року може вплинути на розмір бюджетного відшкодування у такому звітному (податковому) періоді лише у разі якщо таке зменшення перевищить суму 31394239,00 грн.

Згідно висновків Акта перевірки таке зменшення виявлено у розмірі 772990,00 грн., що є меншим 31394239,00 грн.

Зменшення розміру від'ємного податкового зобов'язання минулих звітних (податкових) періодів на суму 772990 грн. є наслідком зменшення на відповідну суму максимально можливого розміру бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2008 року та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування має бути включений до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Разом з тим, на заявлений позивачем у серпні 2008 року реальний розмір бюджетного відшкодування у сумі 95346405,00 грн. зменшення розміру від'ємного податкового зобов'язання минулих звітних (податкових) періодів на суму 772990,00 грн. не вплине, оскільки він обмежений лише розміром податку, сплаченого позивачем у вартості придбаного товару (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Акт перевірки про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за серпень 2008 року в сумі 772990,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються, відтак, податкове повідомлення-рішення СДПІ від 18 грудня 2008 року №0002094120/0 є протиправним.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Мельничук В.П.

Оксененко О.М.