Рішення № 26115314, 30.08.2012, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2/0109/2382/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2012 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі:

головуючого, судді Гуріної О.В.

при секретарі Малевановій Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення,

ВСТАНОВИВ:

19.06.2012 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17.06.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №SI85GK0000000080, за яким банк надав відповідачу кредит в іноземній валюті в розмірі 95 520 доларів США з кінцевим строком повернення 17.06.2017 року зі сплатою 15,00% річних. Виконання грошового зобов'язання позичальника забезпечено договором іпотеки від 27.06.2008 року №ВКМ 217594 укладеним між сторонами, за умовами якого в іпотеку банку передано квартиру АДРЕСА_1. Однак, встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту та сплати відсотків за кредитом позичальником не дотримуються. З урахуванням наведеного, позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI85GK0000000080 у сумі 1 181 309,46 грн., з яких заборгованість за кредитом - 650 958,08 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 201 311,89 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 53253,99 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 219 294,58; штраф (фіксована частина) - 250,00 грн.; штраф (процентна складова) - 56 240,89 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку. Судові витрати покласти на відповідача.

До судового засідання представник банку не з'явилась, надала заяву, в якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі, просила позов задовольнити. Проти розгляду справи у заочному порядку не заперечувала.

Відповідач до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання.

Суд, з'ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, наданими сторонами на засадах змагальності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи судом встановлено, що спірні правовідносини виникли на підставі кредитного договору № SI85GK0000000080, що був укладений 17.06.2008 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк», та позичальником ОСОБА_1 На виконання умов договору банк надав позичальнику кредит в сумі 95 520 доларів США, а останній зобов'язувався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом в строк до 17.06.2017 року. Виконання умов кредитного договору забезпечено договором іпотеки від 27.06.2008 року, реєстровий №3434, відповідно до умов якого банкові в іпотеку передана квартиру №2 по вул.Кримській, 4/13, в м.Сімферополі (а.с.6-8, 9-11). Згідно з розрахунком банку заборгованість за договором кредиту позичальника станом на 11.05.2012 року складає 147 848,49 доларів США, що дорівнює за курсом НБУ 1 181 309,46 грн. (1 долар США = 7,99 грн.) (а.с.4,5).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно з ч.4 ст.3 Закону України „Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання.

Статтею 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодавець має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.16.7.1 договору іпотеки від 27.06.2008 року, укладеного між сторонами, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно з положеннями ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Таке ж право іпотекодержателя передбачено ст.35 Закону України «Про іпотеку» в редакції Закону із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-VI від 22.09.2011 року.

На адресу ОСОБА_1 10.01.2012 року банком надсилалась вимога про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідність її погашення у тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги. Відповідач попереджувався, що у разі невиконання своїх зобов'язань банк буде вимушений звернути стягнення на предмет іпотеки, проте вимоги банку відповідачем не виконано.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що вимоги банку щодо звернення стягнення на предмет іпотеки засновані на законі та відповідають умовам укладених між сторонами договорів, а тому є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Однак, позов в частині вимог про виселення осіб, які проживають у квартирі, що є предметом іпотеки, є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, виходячи з вищенаведених положень закону, суд приходить до висновку, що на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні підстави для застосування імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки. Суд вважає, що такі вимоги є передчасними, так як на цей момент право іпотекодержателя щодо виселення мешканців квартири не порушено.

Згідно зі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст. ст.14, 525, 526, 554, 599, 1050, 1054 ЦК України, ст.109 ЖК України, ст.ст.7, 33, 35, 40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № SI85GK0000000080 від 17.06.2008 року в сумі 1 181 309 (один мільйон сто вісімдесят одна тисяча триста дев'ять) грн. 46 коп. на підставі договору іпотеки квартири від 27.06.2008 року, реєстровий №3434, звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 АР Крим шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» ( 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В задоволені решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Прватбанк» судовий збір в сумі 3 219 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

Суддя: О.В. Гуріна