Рішення № 26109357, 11.09.2012, Амвросіївський районний суд Донецької області

Справа № 2-513/11

РІШЕННЯ

ім'ям України

"11" вересня 2012 р. Амвросіївський районний суд, Донецької області

в складі: головуючого - судді Ладе В.Р.

при секретарі Бачуріній М.В.

за участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Амвросіївка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 197934 грн. 27 коп. та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання недійсним договору № 35/07 від 11.04.2007 року про надання споживчого кредиту,

В С Т А Н О В И В:

01 липня 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», скорочена назва -ПАТ «ВіЕйБі Банк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 і ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 197934 грн. 27 коп., обгрунтовуючи позовні вимоги наступним: 11 квітня 2007 року Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 35/07. Відкрите акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк»змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Згідно п.п. 1.1-1.3 Кредитного договору Банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби в розмірі 34998,42 дол. США за плату в розмірі 17,5 процентів річних, терміном до 10.04.2019 року. В забезпечення виконання зобов»язань ОСОБА_3 за Кредитним договором, між позивачем та відповідачем був укладений Договір застави від 12.04.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом. Також в забезпечення зобов»язання відповідача ОСОБА_3 за Кредитним договором між позивачем та ОСОБА_4 був укладений Договір поруки від 11.04.2008 року, гзідно якому ОСОБА_4 солідарно відповідає перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_3 зобов»язань у повному обсязі за Кредитним договором.

Згідно п. 2.1 Договору поруки відповідач ОСОБА_4 зобов»язується в разі невиконання та/або порушення відповідачем ОСОБА_3 своїх зобов»язань перед позивачем погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: погасити основну суму кредиту; погасити суму процентів згідно з Кредитним договором; погасити суму штрафів, пені, комісій, збитків, витрат, пов»язаних із зверненням стягнення на предмет застави та ін.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, відповідачем ОСОБА_3, всупереч умовам Кредитного договору (п.п. 2.5, 3.3.3) та вимогам чинного законодавства України, не сплатив та не сплачує по теперішній час щомісячні платежі на повернення кредиту у строк, встановлений кредитним договором. Відповідно до п. 4.3 Кредитного договору, у разі порушення відповідачем ОСОБА_3 вимог Кредитного договору, а саме: за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів , за несвоєчасну повну чи часткову сплату відсотків відповідач зобов»язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 20 відсотків від суми неповерненого кредиту та/або несплачених відсотків, строк сплати яких настав.

Загальна сума заборгованості відповідача станом на 23 червня 2011 року становить 197934, 27 гривень і складається із: загальної заборгованості за кредитом -21612,70 дол.США; відсотків за користування кредитом -2100,40 дол. США; неустойка -8739,30 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно, а також судові витрати в сумі 1820 грн.

03 липня 2012 року від позивача ПАТ «ВіЕйБі Банк» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач уточнює позовні вимоги, оскільки відповідачем за час розгляду цивільної справи здійснювалися платежі за кредитним договором.

Згідно з розрахунком заборгованості по кредитному договору заборгованість відповідача перед позивачем за тілом і відсотками, станом на 18.05.2012 року становить 21 618,10 дол. США, що в перерахунок на національну одиницю України становить 172 750 грн. 24 коп., та складається з: заборгованості за кредитом -172 707 грн. 09 коп., несплачені проценти за користування кредитом -43 грн. 15 коп., плата за пропуск платежів -8 739 грн. 54 коп., а всього в сумі 181 489 грн. 54 коп., яку позивач просить стягнути з відповідачів солідарно, а також судові витрати в сумі 1820 грн.

31 жовтня 2011 року від ОСОБА_3 надійшла позовна заява (зустрічна) до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»про визнання недійсним договору № 35/07 від 11.04.2007 року про надання споживчого кредиту, в якій позивач вказує, що 11.04.2007 року між ним та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»був укладений договір про надання споживчого кредиту, згідно якому відповідач надав йому кредит в іноземній валюті, в сумі 34 998,42 дол. США для проведення розрахунків за договором купівлі-продажу, згідно якому він набув у власність автомобіль. Вказані грошові кошти були передані банком безпосередньо ТОВ «Автоцентр «Енергія» відповідно до умов договору купівлі-продажу автомобіля. Позивач зазначає, що необхідності в отриманні валютного кредиту у нього не було, йому були потрібні кошти в національній валюті України, оскільки в договорі купівлі-продажу ціна автомобіля була вказана в гривнях -177752 грн. Всі розрахунки за цим договором здійснювалися в гривнях.

Працівники банку запропонували позивачу кредит в іноземній валюті, запевнивши, що валютний кредит в доларах США буде вигідним для нього вподальшому, чим свідомо ввели його в оману стосовно доцільності отримання кредиту в іноземній валюті. Тобто, відповідач відмовився нести ризики, що пов»язані зі зміною курсу гривні до курсу іноземної валюти.

В порушення вимог ст. ст. 11, 18, 19, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач не повідомив позивача про суттєві кредитні умови. Укладання кредитного договору без надання споживачу відповідного листа з інформацією про основні властивості продукції порушує право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що позбавило позивача можливості свідомого і компетентного вибору.

Відповідно до ст. 21 Закону права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач. Оскільки розділ 5 Договору передбачає можливість зміни в односторонньому порядку відповідачем процентної ставки за користування кредитними коштами в сторону збільшення, є всі підстави вважати, що такі умови договору порушують принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Крім того, в порушення вимог ст. ст. 192, 524 ЦК України, ст. 35 Закону України «Про Національний банк України»відповідач в договорі виразив грошові зобов»язання в іноземній валюті, що є валютною операцією. Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Декрету КМУ, НБУ видає індівідуальні та генеральні лецензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з Декретом КМУ. Розрахунок за кредитним договором, в тому числі оплата процентів за користування кредитом позивачем відповідачу в іноземній валюті порушує законодавство України, оскільки потребує індівідуальної ліцензії Національного Банку України.

Відповідно до ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п»ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3просить визнати недійсним правочин, який оформлений договором № 35/07 про надання споживчого кредиту від 11.04.2007 року між позивачем та відповідачем.

Представник позивача - юрисконсульт ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний банк»Липатов О.В. у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в котрій просить розглянути справу за його відсутності. У попередніх судових засіданнях представник позивача підтримав позов у повному обсязі, наполягав на його задоволенні, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Зустрічний позов ОСОБА_3 представник банку не визнав, вважаючи вимоги незаконними, безпідставними та необгрунтованими. Суду пояснив, що кредитний договір, укладений між банком та відповідачем ОСОБА_3 відповідає усім вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановленим в ст. 203 ЦК України. Зміст договору в частині визначення валютних зобов»язань не суперечить вимогам цивільного законодавства. Порядок використання іноземної валюти визначається Законом України «Про банки та банківську діяльність», «Про Національний банк України»і Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», виданими відповідно до них нормативними актами, якими передбачена можливість здійснення розрахунків в іноземній валюті при одержанні банківського кредиту в іноземній валюті і його погашенні. Національний Банк України видав Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський Акціонерний Банк»банківську ліцензію № 35 від 03 грудня 2001 року на право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність», серед яких передбачено право здійснювати операції з валютними цінностями. Невід»ємною частиною цієї ліцензії є Дозвіл від 03.12.2001 року № 35-1 з додатком, в якому наведено перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ «ВіЕйБі Банк»з валютними цінностями. При укладанні та виконанні кредитного договору № 35/07 від 11.04.2007 року банком не було допущено порушень чинного законодавства, представник позивача просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в котрій просить розглянути справу за його відсутності, у присутності його представника за довіреністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» визнала частково та підтримала позов ОСОБА_3 за його зустрічним позовом. Суду пояснила, що укладений між ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»та ОСОБА_3 кредитний договір є споживчим, тому права учасників даного договору захищаються Законом України «Про захист прав споживача». Відповідно до п. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача» виконавець не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, а згідно п. 2 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов»язків на шкоду споживача. За умовами кредитного договору споживачу ОСОБА_3 не надано жодних прав, лише обов»язки, а усі права лише у Банка. У позичальника, як фізичної особи, в житті можуть статися різні обставини через що він не має можливості своєчасно повертати борг банку, і за цей час позивач міг би не застосовувати штрафні санкції та зменшити розмір процентів по сплаті кредиту за той час, а банк має право лише вимагати у споживача додаткові засоби забезпечення виконання зобов»язань договору. При укладанні кредитного договору Банк ввів в оману позичальника та зобов»язав укласти договір в іноземній валюті -доларах США, чим поставив ОСОБА_3 у невигідне положення, оскільки збільшився курс долара по відношенню до гривні. В переліку операцій, які має право здійснювати ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», банківська ліцензія № 35 від 25.05.2010 року, додаток до дозволу № 35-2, не вказано, що банк має право надавати кредит і здійснювати платежі за кредитом в іноземній валюті. Надання кредиту в іноземній валюті і проведення позивачем розрахунків в іноземній валюті є валютною операцією. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України для укладання договору про надання кредиту в іноземній валюті та здійснення платежів по кредиту в іноземній валюті потрібна індівідуальна ліцензія НБУ. У позивача немає такої ліцензії, а відповідно до ст. 227 ЦК України, якщо правочин юридичної особи вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), він може бути визнаний судом недійсним. Недобросовісність укладання договору зазначена в розділі 5 договору, згідно якому банк має право змінювати процентну ставку в бік збільшення процентів за користування кредитом і, якщо споживач не буде згодний з цими умовами, банк має право вимагати погашення кредиту достроково, що і сталося. Збільшився курс долара по відношенню до гривні, а відповідно значно збільшилася сума кредиту та інші платежі, та, на додаток, банк домігся укладання додаткових договорів відносно збільшення процентної ставки за користування кредитом, чим грубо порушені вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача». Представник ОСОБА_3 просить задовольнити вимоги позивача за зустрічним позовом та визнати недійсним правочин, який оформлений договором про надання споживчого кредиту № 35/7 від 11.04.2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»; вимоги позивача задовольнити частково. Позов ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитом в сумі 3 684,29 дол. США, зарахувати виплачену ним суму процентів за користування кредитом в розмірі 17 277, 29 дол. США в рахунок виплати суми кредиту з розрахунку: на 19 травня 2012 року виплачено тіло кредиту-13 385,72 дол. США + 500 дол. США ( виплачно 27.06.2012 року) + виплачені % за користування кредитом в розмірі 17 277,29 дол. США = 30663,01 дол. США + 1 209 грн. ( 151,12 дол США -виплачені штрафні санкції) = 31 314, 13 дол. США. Сума кредиту 34 998, 42 дол. США -31 314, 13 дол. США ( виплачена сума кредиту ОСОБА_3) = 3 684, 29 дол. США, які не заперечує виплатити її доверітель ОСОБА_3

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з»явився, надав суду заяву, в котрі й просить розглянути справу за його відсутності.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк»підлягають частковому задоволенню. До такого висновку суд дійшов з наступних підстав:

Судом встановлено, що 11.04.2007 року між позивачем Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», вподальшому -Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 35/07, згідно якому Банк надав позичальнику -відповідачу ОСОБА_3 кредит на споживчі потреби в розмірі 34998,42 дол. США, за плату в розмірі 13 процентів річних, терміном до 10.04.2013 року. Договір підписаний сторонами. Згідно додатку № 1 до Кредитного договору № 35/07 відповідачу ОСОБА_3 був встановлений графік погашення заборгованості по кредиту і відсотків ( а.с. 8-14).

11 квітня 2007 року між відповідачем ОСОБА_4, надалі поручителем, Відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк», на даний час публічне акціонерне товариство, укладений договір поруки, згідно якому поручитель солідарно відповідає перед кредитодавцем за виконання ОСОБА_3 зобов»язань у повному обсязі за кредитним договором № 35/07 від 11.04.2007 року, який було укладено між кредитодавцем та боржником та додаткових угод до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, згідно з яким позичальнику надано кредит в сумі 34 998,42 доларів США 42 цента на придбання транспортного засобу, із сплатою процентів за ставкою 13% річних, строком повернення 10 квітня 2013 року (а.с. 35).

20 червня 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладений додатковий договір до кредитного договору № 35/07, згідно якому за згодою сторін були внесені до тексту Кредитного договору наступні положення: за неналежне виконання позичальником грошових зобов»язань з погашення кредитної заборгованості, якщо прострочення виконання таких зобов»язань сталося більше ніж на 7 календарних днів від дати, визначеної Графіком як дата сплати чергового платежу. Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі, визначеному умовами цього Договору, який розраховується від суми невиконаних зобов»язань, а саме неповерненого Кредиту та/або несплачених процентів та/або плати за обслуговування кредиту, строк виконання яких настав і які не були виконані станом на восьмий календарний день прострочення такого виконання (а.с. 23) та встановлений графік погашення ( а.с. 24-25).

17 листопада 2008 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 був укладений додатковий договір № 1 до договору поруки від 11 квітня 2007 року щодо збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами до 17,5% річних, який застосовується з 15 листопада 2008 року (а.с. 37).

17 листопада 2008 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 був укладений додатковий договір № 2 до кредитного договору № 35/07 від 11 квітня 2007 року, згідно якому внесені зміни до п. 1.3 Кредитного договору та збільшена плата за користування кредитними коштами до 17,5 %, додатковий договір підписаний сторонами (а.с. 26).

Відповідно до додаткового договору № 5 від 06 травня 2009 року, укладеному між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 та підписаному сторонами, строк користування кредитними коштами, встановлений в п. 1.2 Основного договору, збільшується до 10 квітня 2019 року (а.с. 28). Про збільшення строку користування кредитними коштами до 10 квітня 2019 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 06 травня 2009 року був укладений додатковий договір до Договору поруки від 11 квітня 2007 року (а.с. 38).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відвовідач не виконує умови кредитного договору, згідно розрахунку заборгованості станом на 23.06.2011 року загальна сума заборгованості становила 197934,27 грн., яка складалася із: загальної заборгованості за кредитом 21612,70 дол. США; відсотків за користування кредитом -2100,40 дол. США; неустойка -8739,30 грн., станом на 18 травня 2012 року, після часткової сплати, заборгованість становить 181 489 грн. 54 коп.

21 червня 2012 року відповідач ОСОБА_3 сплатив позивачу в погашення заборгованості за кредитом 500 дол. США, що становить 3996,25 грн. Таким чином, на даний час сума заборгованості за кредитним договором складає 177 493,29 грн. ( 181 489 грн. 54 коп. -3 996 грн. 29 коп.) = 177 493 грн. 29 коп., яка підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно.

Позовні вимоги ОСОБА_3 за зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання недійсним правочину, який оформлений Договором № 35/07 про надання споживчого кредиту від 11.04.2007 року задоволенню не підлягають за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. За змістом ст. ст. 536 та 1054 ЦК України необхідною умовою кредитного договору є розмір процентної ставки, тобто це є істотною умовою, щодо якої сторони повинні дійти згоди в належній формі. Належною формою кредитного договору на підставі ч. 1 ст. 1055 ЦК України є письмова форма. Наслідком недодержання письмової форми такого договору є його нікчемність ( ч. 1 ст. 218, ч. 2 ст.1055 ЦК України). Отже, у разі недосягнення сторонами кредитного договору згоди у письмовій формі щодо нового розміру процентної ставки умова кредитного договору, що передбачає такий розмір, є нікчемною ( ч. 2 ст. 215, ч. 2 ст. 236 ЦК України). Вказівка закону на нікчемність договору є імперативною і такий договір ( чи його істотна умова) є недійсними з моменту його укладання ( ст. 204, ч. ст. 236 ЦК України) незалежно від того, чи виконали сторони його умови. Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору ( п. 5.1 договору), а саме: при зміні вартості кредитних коштів на ринку фінансових послуг, сторони за ініціативою Банку протягом 3-х днів переглядають процентну ставку за користування кредитними коштами за цим договором. У разі недосягнення згоди, позичальник зобов»язаний протягом 20-ти робочих днів з дня отримання письмової пропозиції Банку про зміну процентної ставки, повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитними коштами та можливі штрафні санкції.

Судом встановлено, що сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а саме: укладеним між позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» кредитним договором від 11 квітня 2007 року, який підписаний сторонами, а також подальшими додатковими договорами про збільшення строку користування кредитними коштами та збільшення розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, які підписані сторонами.

Відповідно до вимог ст. 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на усій території України, є грошова одиниця України -гривня, а тому використання готівкою іноземної валюти на території України дозволяється за умови отримання індівідуальної ліцензії, яка видається виключно на підставі окремої постанови Правління НБУ.

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк», свідоцтво про реєстрацію банку р. № 120 від 02 липня 1992 року, має банківську ліцензію, видану Національним Банком України для здійснення операцій, визначених ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність». Вказана ліцензія надає право надавати кредити.

Відповідно до п. «в»ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 року отримання індівідуальної ліцензії на надання кредиту в іноземній валюті та отримання кредиту в іноземній валюті можливо лише у випадку, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Оскільки діючим законодавством України не встановлені будь-які обмеження щодо граничних розмірів сум та термінів повернення кредитів в іноземній валюті, здійснення резидентами операцій по отриманню та наданню кредитів в іноземній валюті не потребує індівідуальної ліцензії Національного Банку України.

За таких обставин суд недоведеною вимогу ОСОБА_3 про визнання недійсним правочину, який оформлений договором № 35/07 від 11 квітня 2007 року про надання споживчого кредиту.

На підставі ст. ст. 192, 204, 215, 218, 236, 509, 526, 537, 530, 638, 1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 60, 88, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним договором в сумі 177 493 грн. 29 коп. та судові витрати: судовий збір в сумі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього в сумі 179 313 грн. 29 коп. (Сто сімдесятдев»ять тисяч триста тринадцять гривень 29 коп.) на рахунок № 37396880020, код банку 380537, ЄДРПОУ 19017842.

В решті позову ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк»відмовити.

ОСОБА_3 в задоволенні зустрічного позову до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визання недійсним правочину -кредитного договору № 35/07 від 11 квітня 2007 року, укладеному між позивачем і відповідачем, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Амвросіївський районний суд протягом десяти днів після його проголошення.

СуддяВ.Р. Ладе