Рішення № 26107964, 24.09.2012, Шевченківський районний суд м. Львова

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-1043/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07 вересня 2012року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Свірідової В.В.

при секретарі Торгонській Ю.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

та представника відповідача Палащук І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» про стягнення грошових коштів, -

установив:

01 лютого 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» про стягнення грошових коштів у сумі 329 650,00 гривень. 22 серпня 2012 року від представника позивача ОСОБА_1 поступило клопотання, в якому просить включити до складу судових витрат 30 338,00 грн. сплачених позивачем за надання правової допомоги та покласти всі судові витрати на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем ВАТ «Козлівський цегельний завод» виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ - 0000154 від 22.08.2008 року та рахунок-фактуру № СФ - 0000167 від 12 вересня 2008 року на цеглу у кількості 400 000,00 тисяч шт., вартістю - 336 000,00 гривень.

Згідно платіжних доручень від 22 серпня 2008 року № 49 та від 23 вересня 2008 року № 74 ОСОБА_3 здійснено попередню оплату за цеглу в сумі - 336 000, 00 гривень на розрахунковий рахунок відповідача.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки позивачу оплаченої цегли у кількості 400 000,00 штук.

На виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем, згідно видаткової накладної від 15.10.2008 року № РН - 0002749, поставлено позивачу 7 560 шт. цегли. Решта цегли залишилась непоставленою по сьогоднішній день.

Так, як сторони не обумовили строку виконання зобов'язань з поставки цегли, позивачем 28.10.2011 року на адресу відповідача направлена вимога про поставку цегли або повернення грошових коштів. Вказана вимога отримана відповідачем 04.11.2011 року.

З метою реалізації наданого позивачу права вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, останнім 27 грудня 2011 року направлений відповідачу лист про відмову від зобов'язань та про повернення суми попередньої оплати, із зазначенням діючих банківських реквізитів. Вказаний лист отриманий відповідачем 04.01.2012 року.

Станом не день подання позову, відповідач ухилився від виконання свого обов'язку по поверненню суми попередньої оплати, жодним чином на вимоги про виконання обов'язку в натурі та вимоги про повернення сум попередньої оплати не відреагував.

У зв»язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» грошових коштів за непоставлений товар в сумі 329 650,00 грн. та 30338,00 грн. сплачених позивачем за надання правової допомоги та покласти всі судові витрати на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду позовній заяві. Вказавши, що на час розгляду справи судом відповідач кошти не повернув. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача визнав позов частково на суму 69 000 грн., оскільки саме на дану суму відповідачем не поставлено цеглу позивачу.

Заслухавши пояснення представників позивача,представників відповідача,свідка ОСОБА_5, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ВАТ «Козлівський цегельний завод» виставлено позивачу рахунок-фактуру № СФ - 0000154 від 22.08.2008 року та рахунок-фактуру № СФ - 0000167 від 12 вересня 2008 року на цеглу у кількості 400 000,00 тисяч шт., вартістю - 336 000,00 гривень.(а.с.3,4).

Згідно платіжних доручень від 22 серпня 2008 року № 49 та від 23 вересня 2008 року № 74 ОСОБА_3 здійснено попередню оплату за цеглу в сумі - 336 000, 00 гривень на розрахунковий рахунок відповідача.(а.с.5,6).

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договорів та інших правочинів.

Таким чином, у відповідача виникло зобов'язання щодо поставки позивачу оплаченої цегли у кількості 400 000,00 штук.

На виконання взятих на себе зобов'язань, відповідачем, згідно видаткової накладної від 15.10.2008 року № РН - 0002749, поставлено позивачу 7 560 шт. цегли. (а.с.27).

Так, як сторони не обумовили строку виконання зобов'язань з поставки цегли, позивачем 28.10.2011 року на адресу відповідача направлена вимога про поставку цегли або повернення грошових коштів. Вказана вимога отримана відповідачем 04.11.2011 року.(а.с.14-20).

Згідно приписів ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 693 ЦК України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З метою реалізації наданого позивачу права вимагати повернення суми попередньої оплати за товар, останнім 27 грудня 2011 року направлений відповідачу лист про відмову від зобов'язань та про повернення суми попередньої оплати, із зазначенням діючих банківських реквізитів.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Непоставлений замовлявся виключно у споживчих цілях позивача для будівництва житлового будинку.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Законодавство про захист прав споживачів складається з цього Закону, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів - ст. 2 Закону «Про захист прав споживачів».

З урахуванням наведеного, вказаний спір пов'язаний із захистом права споживача на отримання суми попередньої оплати, внаслідок невиконання продавцем обов'язку, щодо вчасного передання товару покупцеві.

Відповідно до положень 4.5 ст.110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Статтею 10 ЦК України передбачено,що сторони та інші особи,які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень,крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відтак, представником відповідача представлено та долучено до справи видаткові накладні (а.с.27-55) про ніби-то отримання ОСОБА_3 цегли, однак в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що позивач ОСОБА_3 отримував цеглу не самостійно, а через представника,що заперечив представник позивача. Відповідачем же не долучено до видаткових накладних ,представлених суду, доручення, яким би ОСОБА_3 довіряв від свого імені отримувати товар у відповідача, оскільки таких доручень не існує, що зазначив в судовому засіданні представник відповідача.

Видаткові накладні, представлені відповідачем, не містять запису (підпису), що позивач ОСОБА_3 отримував цеглу.

Посилання представника відповідача на договір поставки від 20.09.2008 року не може бути підставою для вирішення спору, оскільки він не стосується зазначених вище правовідносин, а тому суд не приймає пояснення представника в тій частині до уваги.

Станом на час розгляду справи відповідач ухилився від виконання свого обов'язку по поверненню суми попередньої оплати, жодним чином на вимоги про виконання обов'язку в натурі та вимоги про повернення сум попередньої оплати не відреагував.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України з відповідача в доход держави стягнути судовий збір у розмірі 2 823,00 (дві тисячі вісімсот двадцять три) гривень.

Статтею 84 ЦПК України передбачено,що витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

При задоволенні вимог позивача щодо стягнення коштів на надання правової допомоги суд враховував положення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року , представлені суду письмові докази(а.с.87-95), а тому вимоги позивача підлягають до задоволення у повному розмірі, а саме слід стягнути з відповідача в користь позивача витрати за правову допомогу в розмірі 30 338,00 грн.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є підставними та підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 60, 84, 88, 209, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 663, 693, 712 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» (Тернопільська область, Козівський район, смт.Козлів, вул. Личакова,26, ЄДРПОУ 00290191, р/р 26007015004004) на користь ОСОБА_3 (інд.код.НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 329 650,00 (триста двадцять дев»ять тисяч шістсот п»ятдесят) гривень та кошти за правову допомогу в розмірі 30 338,00 (тридцять тисяч триста тридцять вісім) гривень.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Козлівський цегельний завод» в доход держави судовий збір у розмірі 2 823,00 (дві тисячі вісімсот двадцять три) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В. В. Свірідова