Рішення № 26107, 03.07.2006, Господарський суд м. Севастополя

Господарський суд міста Севастополя

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" липня 2006 р.

справа № 20-7/152

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Севол-Крим”

(95022, м. Сімферополь, вул. Бородани, 65)

до відповідача: Державного підприємства “Агропромбуд” корпорації “Украгропромбуд”

(99022, м. Севастополь, вул. Арсенальна, 27)

про стягнення заборгованості в сумі 283500,00грн., в тому числі: 270000,00грн. та штраф в розмірі 13500,00грн. за Договором від 17.05.2006;

в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги збільшено до 288750,00грн., в тому числі: основний борг –27500,00грн., штраф –13750,00грн.

Суддя: Г.П. Ілюхіна

Представники:

Від позивача: Кондратюк О.В., директор, паспорт ЕЕ 889195, виданий 06.09.2004;

Від відповідача: Соловйов В.І., директор, наказ № 48-к від 06.10.2005;

Суть спору:

Позивач звернувся з позовними вимогами до відповідача про стягнення заборгованості за Договором б/н від 17.05.2006 в сумі 283500,00грн., яка складається з основного боргу в сумі 270000,00грн. та штрафу в розмірі 13500,00грн. з посиланням на ст.ст.526, 611 Цивільного кодексу України.

Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив позовні вимоги (вх.№17050) до 288750,00грн., в тому числі: основний борг –до 275000,00грн., штраф –до 13750,00грн., надавши додаткові докази (а.с.33).

Відповідач в відзиві на претензію позивача від 07.06.2006, Акті звірки взаєморозрахунків від 26.06.2006 та в судовому засіданні 26.06.2006 позовні вимоги визнав повністю, порушення зобов’язань обґрунтував порушенням щодо нього справи про банкрутство і необхідністю з цим погашення заборгованості перед ініціюючими кредиторами та по заробітній платі (а.с.11, 53, 63)

В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Позовні вимоги підлягають задоволенню повністю в порядку ч.ч.5, 6 ст.22, ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими відповідач має право визнати позов повністю або частково; господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси; у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання позовних вимог приймається судом, так як не суперечить діючому законодавству України та не порушує законні права та охоронювані законом інтереси третіх осіб.

Крім того, заборгованість підтверджується доказами, наданими в матеріали справи: Договором від 17.05.2006 про сумісну діяльність по будівництву 45-квартирного житлового будинку на будівельній площі, яка знаходиться по адресі: м. Севастополь, с. Мекензієви гори, вул. Енергетиків, за рахунок грошових коштів Замовника (позивача по даній справі) та організацією будівельних робіт Генпідрядником (відповідача по даній справі) (а.с.7-8), листуванням сторін (а.с.9-11), Актом звірки взаєморозрахунків від 26.06.2006 (а.с.53); платіжними дорученнями № 6 від 09.06.2006, № 5 від 05.06.2006, № 4 від 31.05.2006, № 3 від 26.05.2006, № 2 від 23.05.2006, № 1 від 18.05.2006 (а.с.56-61); договір від 17.05.2006 розірвано за згодою сторін з 20.06.2006 (а.с.64); справа про банкрутство відповідача зупинена на стадії підготовчого провадження (а.с.37-41).

Правовідносини сторін регулюються статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 547, 549, 611, 623, 624 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно зі статтями 526, 547, 549, 611, 623, 624 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплати неустойки, відшкодування збитків.

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що у випадку дострокового розірвання договору з ініціативи або з вини Генпідрядника, винувата сторона повертає Замовнику всі його суми фінансування та сплачує штраф в розмірі 5% від сум, перерахованих Замовником коштів. В цьому випадку винувата сторона зобов’язана повернути всі грошові кошти Замовнику протягом трьох банківських днів, в противному випадку нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ за кожен день прострочення. Сплата пені та штрафу не звільняє сторону від повернення сум фінансування.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості.

Все вищеперелічене дає суду право для висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог, наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті державного мита в сумі 2887,50грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 547, 549, 611, 623, 624 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 44-49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства “Агропромбуд” корпорації “Украгропромбуд” (99022, м. Севастополь, вул. Арсенальна, 27, ідентифікаційний код 20730686, р/р 26004733821001 в СФ “Приватбанк” м. Севастополь, МФО 324935; р/р 26009300000698 в Філії АКБ “Форум” в м. Севастополь, МФО 384931; р/р 26001000137001 в Філії КД АО “Індекс-банк” в м. Сімферополь, МФО 384845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Севол-Крим” (95022, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 65, ідентифікаційний код 33529722, р/р 2600730019367 в СО 1 КС АО “ВАБанк”, МФО 321637) 275000,00грн. основного боргу, 13750,00грн. –штрафу, 2887,50грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.П. Ілюхіна