Постанова № 26104426, 18.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5496/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

при секретарі - Пшенишному В.С.,

за участю:

представника позивача - Самойленко Ж.С.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "АвтоКрАЗ" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2012 року позивач ПАТ "АвтоКрАЗ" (далі за текстом - позивач, підприємство позивача) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ (далі за тестом - відповідач, податковий орган) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0005821503/1102.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що відповідач протиправно застосував до ПАТ "АвтоКрАЗ" штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 122495,74 грн., посилаючись на той факт, що зазначене грошове зобов'язання не є податком, а відтак, податковий орган не має права втручатись у господарські взаємовідносини суб'єктів господарювання, зумовлені договірними відносинами. Разом із тим зазначає, що відповідальність за несвоєчасну сплату за землю може передбачатись лише на підставі господарсько-правового договору оренди землі, а Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, при цьому положення вказаного нормативно-правового акта виключають можливість поширювати дію його норм на договірні правовідносини між суб'єктами господарювання.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що відповідає чинному законодавству, внаслідок того, що податковим органом встановлено порушення позивачем земельного законодавства в частині несвоєчасної сплати зобов'язань з орендної плати за землю, що стало підставою для застосування штрафних санкцій.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач ПАТ "АвтоКрАЗ" перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 23 листопада 1994 року та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що з 24 липня 2012 року відповідачем проведена камеральна перевірка ПАТ "АвтоКрАЗ" з питання своєчасності подання платіжного доручення на перерахування належного до сплати земельного податку за період листопад-грудень 2011 року.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт від 24 липня 2012 року № 2451/15-223/05808735 (а.с. 9), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання належного до сплати земельного податку за період листопад-грудень 2011 року.

Встановлені податковим органом порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 серпня 2012 року № 0005821503/1102 (а.с. 14), яким визначено суму штрафу за затримку на 6 календарних днів граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) в розмірі 122495,74 грн.

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності донарахування штрафних санкцій, вважає спірне податкове повідомлення-рішення необґрунтованим, протиправним, таким, що суперечить законодавству з питань оподаткування, обмежує та порушує права, свободи та інтереси позивача, оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення, внаслідок чого вказане податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню від 07 серпня 2012 року № 0005821503/1102, суд виходить з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, що у періоді, що перевірявся, позивач орендував земельні ділянки, які розташовані в м. Кременчуці Полтавської області, на підставі договорів оренди, укладених з Кременчуцькою міською радою, та сплачував орендну плату за землю до місцевого бюджету згідно наданих до Кременчуцької ОДПІ податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності

Суд, вивчивши матеріали справи, погоджується з доводами податкового органа щодо правомірності застосування до позивача штрафних санкцій, виходячи з наступних міркувань.

Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, позивач у порядку та у строк, встановлені чинним законодавством, подав до контролюючого органу податкову декларацію зі сплати за землю від 18 лютого 2011 року № 9000552743, згідно відомостей якого позивач мав сплатити податкове зобов'язання із земельного податку за листопад 2011 року по терміну сплати до 30 грудня 2011 року, а за грудень 2011 року по терміну сплати до 30 січня 2012 року.

За результатами проведення камеральної перевірки від 24 липня 2012 року виявлено несвоєчасну сплату позивачем узгодженого за податковою декларацією зі сплати за землю від 18 лютого 2011 року № 9000552743 податкового зобов'язання та за податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0001952301 по терміну сплати до 26 грудня 2011 року.

З облікової картки платника податків (а.с. 139-140, 164-165) вбачається, що податковий борг позивача виник внаслідок узгодження в судовому порядку (справа № 2а-1670/517/11) суми податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0001952301 в розмірі 181945,97 грн. Сума в розмірі 272918, 93 (за основним платежем - 181945,97 грн. та за штрафними фінансовими санкціями 90972, 96 грн.) поглинула собою сплачену за листопад 2011 року суму податкового зобов'язання з орендної плати за землю та зумовила порушення терміну сплати орендної плати за землю за грудень 2011 року.

Відповідно до вимог пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, судом встановлено допущення позивачем порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати за землю за період листопад-грудень 2011 року та підтверджено правомірність застосування до нього податковим органом за вказане порушення штрафних санкцій в розмірі 122495,74 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2012 року.

Суддя А.О. Чеснокова