Постанова № 26104133, 17.09.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/5069/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

при секретарі - Дрижирук М.І.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.,

представника відповідача - Луговської С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 липня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (надалі - позивач; ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач; Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0009892301/878 від 27.06.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість був фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс". Продукція, придбана ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", закуповувалась з метою використання у господарській діяльності товариства, а відтак, висновок податкового органу про заниження податку на прибуток підприємства вважає необґрунтованим та протиправним. Крім того, припущення відповідача про нікчемність правочинів укладених між позивачем та його контрагентами на підставі інформації отриманої з актів перевірок контрагентів позивача в яких в свою чергу вказується про нікчемність правочинів між їхніми контрагентами та відсутність умов для здійснення господарської діяльності є необгрутованими та безпідставними.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та на підставі наданих матеріалів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях (Том 3, а.с.113-116) просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого платником податків занижено податок на прибуток на загальну суму 551 672,00 грн. Зазначав, що ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" безпідставно віднесено до складу витрат операційної діяльності кошти у сумі 1090262,00грн. - витрати по придбанню товарно-матеріальних цінностей за "нікчемними правочинами" у наступних підприємств: ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс". На думку відповідача, позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його контрагентів, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускалися. Такі висновки відповідач робив на підставі інформації отриманої від інших ДПІ на підставі актів перевірок контрагентів позивача, в яких вказано про не підтвердження взаємовідносин контрагентів позивача із їхніми контрагентами, оскільки правочини укладенні контрагентами позивача із їхніми контрагентами носять фіктивний характер. В свою чергу такі підприємства не могли поставити товари контрагентам позивача, а вони в свою чергу не мали можливості виконати умови договорів у зв'язку із відсутністю у них умов для здійснення господарських операцій. /том 1 а.с.20-52/. А тому на думку податкового органу ним правомірно констатовано заниження податку на прибуток та донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29.12.1993 року.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ у періоди з 17.04.2012 року по 05.06.2012 року та з 06.06.2012 року по 26.06.2012 року проведено планову виїзну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, валютного законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №6223/23-308/05763814 від 23.08.2011 року (далі по тексту - акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого платником податків занижено податок на прибуток на загальну суму 551 672,00 грн., в тому числі: 2 квартал 2011 року в розмірі 171 599,00 грн., 3 квартал 2011 року в розмірі 298 389,00 грн., 4 квартал 2011 року в розмірі 81 684,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" на думку податкового органу є нікчемними.

Крім того, перевіряючими зроблений висновок про неможливість фактичних поставок матеріалів на користь позивача з боку його контрагентів.

Оскільки, відповідно до частин першої, п'ятої статті 203, частин першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, правочині укладені позивачем з ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" визнані відповідачем нікчемними відповідно до вимог ст. 216, ч.2 ст. 228 ЦК України.

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 27.07.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0009892301/878, відповідно до якого ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств у розмірі 646 691,25 грн., з яких 551 672,00 грн. - за основним платежем, 95 019,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходив з наступного.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Зі змісту пунктів 135.4, 135.5 статті 135 Податкового кодексу України слідує, що вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Інші доходи включають зокрема: доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, крім визначених підпунктом 153.3.6 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами; вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Пунктом 137.10 Податкового кодексу України визначено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Підпунктом 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України закріплено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон №996-XIV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з вимогами статті 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У матеріалах справи також наявна копія договору №221 від 02.12.2009 року /том 1 а.с.239/ укладеного між ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»(далі-Покупець) та ТОВ «Центроспав-Україна» (далі-Постачальник) на поставку продукції: наконечник зварювальний М6*1,4*25 в кількості 60000 шт. за ціною 3,3 грн. з урахуванням ПДВ за одиницю продукції. Поставка продукції здійснювалась автомобільним транспортом покупця на умовах FCA. Сума договору на дату його укладання складала 198000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Строк дії договору: з моменту підписання сторонами до 31.12.2010 року.

29.11.2010 року укладено додаткову угоду № 1 /том 1 а.с. 240/ згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2011 року.

06.06.2011 року укладено додаткову угоду № 2 /том 1 а.с. 241/ згідно якої у зв'язку з перейменуванням ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Покупцем згідно умов договору №221 від 02.12.2009 року виступає ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод.

05.10.2011 року укладено додаткову угоду № 3 /том 1 а.с. 242/ згідно якої Постачальник зобов'язується додатково поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію: наконечник зварювальний М6*1,4*25 марка М1 ГОСТ859-78 в кількості 16000 шт. за ціною 3,3 грн. з урахуванням ПДВ за одиницю продукції. Сума поставки згідно додаткової угоди складає 52800,00 грн. з урахуванням ПДВ. Оприбуткування товару відбувалось на складі № 8 «Склад електроматеріалів».

На підтвердження вказаного договору надано належним чином завірені копії наступних первинних документів, зокрема копії: податкової накладної /том 1 а.с. 169/, видаткової накладної /том 1 а.с. 235/, декларації № КИЛ-049397 від 15.08.2011 /том 1 а.с. 237/, прибуткового ордеру /том 1 а.с. 238/, рахунок-фактуру /том 1 а.с. 236/. Крім того, позивачем надано документи на підтвердження використання в господарській діяльності вказаних вище наконечників зварювальних під час проведення зварювальних робіт в процесі виготовлення різного роду продукції в цехах позивача. Зокрема, позивачем надано копії вимог на отримання наконечників працівниками зварювального цеху /том 3 а.с. 136-139/, копію журналу обліку видачі у виробництво товарно-матеріальних цінностей зварювального цеху позивача /том 3 а.с. 178-250, том 4 а.с. 1,2/, копії інвентаризаційних описів основних засобів зварювального цеху позивача, в яких видно, що у нього є в наявності зварювальні навіпавтомати /том 4 а.с.3-19/.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору № 462 від 17.02.2010 року, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ТОВ Фірма «Промпостачсервіс» (по тексту договору - Постачальник) на поставку продукції найменування та кількість якої зазначається відповідно специфікації до даного договору (том 1 а.с.221; 224-227; 230; 232-235). Поставка товару здійснювалась транспортом Покупця на умовах FCA. Орієнтовна сума договору складає 200000,00 грн. з урахуванням ПДВ. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.2010 року. Оприбуткування товару відбувалось на складі № 3 «Склад центральний».

24.09.2010 року укладено додаткову угоду № 2 /том 1 а.с. 223/ згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2011 року.

05.07.2011 року укладено додаткову угоду № 4 /том 1 а.с. 228/ згідно якої орієнтовна ціна договору складає 1 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

26.08.2011 року укладено додаткову угоду № 5 /том 1 а.с. 228/ згідно якої введено в дію специфікацію №17 від 26.08.2011 року до договору № 462 від 17.02.2010 року/ том 1 а.с.229-230/

15.09.2011 року укладено додаткову угоду № 6 (том 1 а.с.228) згідно якої введено в дію специфікацію №18 від 15.09.2011 року до договору № 462 від 17.02.2010 року/ том 1 а.с.231-233/

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкової накладної /том 1 а.с. 170/, видаткової накладної /том 1 а.с. 218/, подорожнього листа /том 1 а.с. 220/, прибуткового ордеру /том 1 а.с. 221/, платіжного доручення /том 3 а.с. 177/, рахунок фактура /том 1 а.с. 219/. Актом перевірки було встановлено, що поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом позивача на умовах FCA-м.Київ (Інкотермс-2000). В книзі перетину контрольно-пропускного пункту позивача та на накладній здійснено запис про в'їзд на територію заводу автомобілю, яким здійснювалося перевезення товару. Оплата коштів за товар встановлено в акті перевірки та копією платіжного доручення залученого до матеріалів справи.

Крім вищевикладеного, до матеріалів справи долучено копію договору № 544 від 29.04.2010 року, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ПП "Хімтраст" (по тексту договору - Постачальник) на поставку продукції найменування та кількість якої зазначається відповідно специфікації до даного договору /том 2 а.с.9; 13-19/. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.2010 року. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на складі № 4 «Склад литва та штамповка».

07.12.2010 року укладено додаткову угоду № 1 /том 2 а.с.10/ згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2011 року. Орієнтовна сума договору -13 900 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

27.12.2010 року укладено додаткову угоду № 2 /том 2 а.с.11/ якою встановлено додаткові умови поставки товару.

18.06.2011 року укладено додаткову угоду № 3 /том 2 а.с.12/ згідно якої у зв'язку з перейменуванням ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» в ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» Покупцем згідно умов договору №221 від 02.12.2009 року виступає ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкових накладних /том 1 а.с.136/, видаткових накладних /том 2 а.с. 4-5/, подорожнього листа /том 2 а.с. 6-8/. Актом перевірки було встановлено, що поставка товару здійснювалася автомобільним транспортом позивача на умовах FCA-м.Київ (Інкотермс-2000). В книзі перетину контрольно-пропускного пункту позивача та на накладній здійснено запис про в'їзд на територію заводу автомобілю держ. номер 11956СН, яким здійснювалося перевезення товару. Оприбуткування товару відбувалося на склад №4 "Склад литва та штамповок" згідно прибуткових ордерів. Оплата коштів за товар була здійсненна через розрахунковий рахунок, що не заперечується відповідачем і встановлено в акті перевірки.

Судом встановлено, що 13.09.2011 року між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ТОВ «Укрпромпостачсервіс» (по тексту договору - Постачальник) укладено договір №2911/010608/р на одноразову поставку продукції найменування та кількість якої зазначається відповідно специфікації до даного договору Загальна сума договору складає 11316,00 грн. з урахуванням ПДВ 20% 1886,00 грн. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.2011. Поставка товару здійснювалась службою доставки «Нічний експрес»(декларація №6795300 від 26.10.11р.). Оприбуткування товару відбувалось на склад № 14 «Склад управління капітального будівництва».

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкових накладних /том 1 а.с.172-173/, видаткових накладних /том 1 а.с.246,250/, вантажної декларації (ТТН) /том 1 а.с.248, том 2 а.с. 2/, прибуткових ордерів /том 1 а.с.249, том 2 а.с.3/, рахунків на оплату /том 1 а.с.247, том 2 а.с. 1/, платіжних доручень /том 3 а.с.129-130/. Товар було використано у власній господарській діяльності під час здійснення ремонту станків та агрегатів, які знаходяться на балансі позивача /том 3 а.с. 155,156/. Факт сплати коштів позивачем за отриманий товар встановлено в акті перевірки та відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що 12.06.2009 року між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ТОВ «Промислові мастила» (по тексту договору - Постачальник) укладено договір № 535 на поставку продукції найменування та кількість якої зазначається відповідно специфікації до даного договору /том 1 а.с.190; 193-203/. Строк дії договору - з моменту підписання його сторонами до 31.12.2009 року. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на склад № 1 «Склад ГСМ».

09.11.2010 року укладено додаткову угоду № 3 (том 1 а.с.191) згідно якої строк дії договору продовжено до 31.12.2011 року. Орієнтовна сума договору -1 500 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкових накладних /том 1 а.с.174-180/, видаткових накладних /том 1 а.с.181, 183, 187/, товаро-транспортні накладні /том 1 а.с. 181, 183, 187, 204, 208, 212, 214/, прибуткові ордери /том 1 а.с.182, 186, 189, 207, 211, 213, 217/ рахунок на оплату /том 1 а.с. 184, 205, 209, 215/, подорожні листи /том 1 а.с. 185, 188, 206, 210, 216/, платіжні доручення /том 3 а.с. 131-135/, копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів позивача, якими здійснювалася поставка товару /том 3 а.с. 158-161/, особові картки працівників (водіїв) позивача, які керували транспортними засобами /том 3 а.с. 162-165/. Товар використовувався позивачем під час сервісного обслуговування власних станків та агрегатів, яких у позивача понад 10000шт., шляхом видачі товару відповідальним працівникам різних цехів та підрозділів заводу /том 3 а.с. 140-152; том 4 а.с.3-19/. Факт сплати коштів за отриманий товар підтверджено актом перевірки та відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що 14.01.2011 року між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (по тексту договору - Покупець) та ПП «ВКФ» Міг» (по тексту договору - Постачальник) укладено договір № 2811/0101/24-104 на поставку товару по заявам ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" по раніше домовленим цінам. Загальна сума договору орієнтовно складає 1980000,00 грн. Строк дії договору - з 14.01.2011 року по 31.12.2012 року. Поставка товару здійснюється транспортом Покупця на умовах FCA. Оприбуткування товару відбувалось на склад Комбінату громадського харчування.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії податкових накладних /том 2 а.с.68-110/, видаткових накладних /том 2 а.с.27-67 /, товаро-транспортних накладних /том 2 а.с.191/, посвідчень про якість продуктів, сертифікатів відповідності, ветеринарних, експертних висновків /том 2 а.с.192-250, том 3 а.с.1-105/.

На підтвердження факту транспортування товарів придбаних у контрагентів позивача транспортом ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" надано копії технічних паспортів вантажних автомобілів, які перебувають у власності товариства позивача, а також особові картки водіїв /том 3 а.с.158-165/.

На підтвердження факту подальшого використання позивачем пояснено, що придбана продукція ним була використана в своїй господарській діяльності, зокрема шляхом виготовлення продукції харчування для працівників заводу, яка реалізовувалася через їдальні та кафе (комбінат громадського харчування) позивача. До матеріалів справи також надано копії накладних на відпуск продуктів зі складу у виробництво комбінату громадського харчування, що належить позивачу /том 4 а.с. 1-157/. Факт оплати коштів за отриману продукцію встановлено в акті перевірки та відповідачем не заперечується.

Судом встановлено, що між ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод»та ТОВ «Харпромпостач» укладено договір купівлі-продажу в усній формі на придбання товару: клею, клею елад 19-3 та клею елад 24-30. Поставка даного товару здійснювалась відповідальним працівником підприємства позивача ручним багажем. Оприбуткування даного товару відбувалось на «Склад центральний»№3.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем до матеріалів справи надано копії наступних документів: прибутковий ордер /том 1 а.с. 245/, копії податкової накладної / том 1 а.с.168/, видаткової накладної /том 1 а.с.243/, рахунку-фактури /том 1 а.с. 244/. Факт оплати позивачем коштів за придбаний товар та використання в господарській діяльності відповідачем не заперечується.

Всі товари поставлялися безпосередньо в цехи заводу позивача або на складське господарство позивача /том 3 а.с.166-169/.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем валові витрати за ІІ-ІV квартали 2011 року в сумі 551672,00грн по фінансово-господарським операціям з ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" сформовано з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Відповідач не заперечує той факт, що спірні господарські операції відображено у бухгалтерському обліку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та деклараціях з податку на прибуток.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача про неможливість здійснення ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" фінансово-господарської діяльності щодо виконання підрядних та субпідрядних робіт, оскільки у контрагентів позивача, на думку податкового органу, відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), з огляду на наступне.

Вказані посилання відповідача в Акті перевірки та запереченнях проти позову не підтвердженні будь-якими доказами. На вимогу суду про надання підтверджуючих документів відповідачем їх надано не було, у зв'язку з чим суд не має можливості оцінити вказані припущення Кременчуцької ОДПІ як докази. Натомість, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" підтверджено первинною бухгалтерською документацією, дослідженою в судовому засіданні.

Крім того, відповідачем не підтверджено обставин щодо відсутності ділової мети у позивача під час вчинення господарських операцій при купівлі товарів у контрагентів.

Суду не надано жодних належних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладенні та виконанні вищевказаних договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

В ході судового розгляду не встановлено наявності вироків судів, що набрали законної сили та відповідно до яких виявлено ознаки узгоджених кримінально-караних діянь у діях посадових осіб ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс".

Висновки відповідача про відсутність реальності здійснення господарських операцій між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ТОВ "Харпромпостач", ПП "ВКФ "Міг", ТОВ "Центросплав-Україна", ТОВ "Промпостачсервіс", ТОВ "Промислові мастила", ПП "Хімтраст", ТОВ "Укрпромпостачсервіс" та нікчемності правочинів, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган тим самим виходить за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, що за своєю правовою природою мають різне правове навантаження.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки. Представниками позивача будь-яких судових рішень до суду не надано.

У даному випадку, податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину. Зазначені доводи є припущеннями відповідача, які не підтверджені документально та є передчасними.

Посилання відповідача про не підтвердження придбання товару у контрагентів позивача, але в той же час подальше їх оприбуткування та використання в господарській діяльності і, відповідно, наявність факту безоплатного отримання позивачем товару - спростовано матеріалами справи та дослідженими судом доказами.

Таким чином, встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав передбачені законом умови для набуття права на відповідне формування валових витрат та визначення сум податку на прибуток та має належне документальне підтвердження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення - рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

З державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 2146 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Полтавської області Державної податкової служби податкове повідомлення рішення №0009892301/878 від 27 червня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" судові витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 2146 грн. 00 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 24 вересня 2012 року.

Суддя І.Г. Ясиновський