Постанова № 26104117, 30.08.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5905/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Качуріної Л.С.,

при секретарі судового засідання - Горобець В.О.

в присутності сторін:

від позивача: Рожко Є.В., довіреність № 12-01-153/1414 від 21.09.2011

від відповідача: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначено, що у 2011 році Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» здійснило списання заборгованості за природний газ згідно Закону України № 3319 «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року в сумі 73 871 364,94 грн., що в свою чергу помилково призвело до виникнення грошових зобов'язань а саме: нарахування чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті в бюджет в сумі 21 818 150,00 грн.

22 лютого 2012 року постановою Луганського окружного адміністративного суду задоволено подання Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 20860100 грн. та стягнуто з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» кошти за податковим боргом в сумі 20860100 грн. (двадцять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч сто гривень) з рахунків у банках, що його обслуговують. У даній же постанові було встановлено спосіб та порядок виконання постанови шляхом розстрочення виконання постанови строком на 7 (сім) років.

06 березня 2012 року позивачу із консультаційного роз'яснення Державної податкової служби України стало відоме, що у підприємства не виникло чистого прибутку після списання заборгованості за природний газ згідно Закону України №3319 «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» від 12.05.2011 року та підприємство не мало сплачувати вищезазначений борг.

30 березня 2012 року позивач звернуся до податкового органу щодо списання заборгованості в сумі 20 860 100 грн., однак листом від 06 квітня 2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби було відмовлено позивачу у списанні заборгованості.

У зв'язку з тим, що відповідачем не списана заборгованість в сумі 20 860 100 грн. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати рішення Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області про відмову у списанні, яке викладене у листі від 06.04.2012 року вих.. № 2383/19-020 - нечинним та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сєвєродонецьку Луганської області списати заборгованість Державного підприємства "Сєвєродонецьке ТЕЦ" у сумі 20 860 100 грн.

У судове засідання прибув представник позивача, який надав пояснення аналогічні викладеним в позові та просив їх задовольнити.

У судове засідання не прибув представник відповідача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином., причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та додані сторонами докази, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа Державне підприємство «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль», зареєстровано 24 червня 1998 року виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, Сєвєродонецька ТЕЦ, позивач є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16033487 від 19 січня 2006 року.

Судом встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року стягнуто з Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» кошти за податковим боргом частини чистого прибутку в сумі 20860100 грн. (двадцять мільйонів вісімсот шістдесят тисяч сто гривень) з рахунків у банках, що його обслуговують, на користь Держави р/р № 31111074700080 код платежу 21010100, банк ГУДКСУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ в м. Сєвєродонецьку, код 37944909. Встановлено спосіб та порядок виконання постанови суду по адміністративній справі № 2а/1270/1568/2012 за поданням Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 20860100 грн. шляхом розстрочення виконання постанови строком на 7 (сім) років зі сплатою:

- з квітня 2012 року по жовтень 2012 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2012 року по березень 2013 року по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2013 року по жовтень 2013 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2013 року по березень 2014 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2014 року по жовтень 2014 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2014 року по березень 2015 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2015 року по жовтень 2015 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2015 року по березень 2016 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2016 року по жовтень 2016 року по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2016 року по березень 2017 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2017 року по жовтень 2017 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2017 року по березень 2018 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- з квітня 2018 року по жовтень 2018 року включно по 70000 грн. кожного місяця,

- з листопада 2018 року по лютий 2019 року включно по 500000 грн. кожного місяця,

- у березні 2019 року 430100 грн.

Судом також встановлено, що 30 березня 2012 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби з заявою, в якій просив списати податковий борг з частини чистого прибутку в сумі 21818150,00 грн., який виник із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України «Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію» згідно до другого абзацу пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України» (дані зміни внесені Законом України від 12 травня 2011 року № 3320-VI), листа ДПАУ від 20 червня 2011 року № 17016/7/24-0117 «Про виконання Закону України від 12 травня 2011 року № 3320- VI».

06 квітня 2012 року ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби повідомило Державне підприємство "Сєвєродонецьке ТЕЦ" про те, що у зв'язку з несплатою ДП «Сєвєродонецька ТЕЦ» в зазначений законодавством термін податкового зобов'язання - частини чистого прибутку у сумі 20 860,1 т.грн., ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби була вимушена звернутись до Луганського окружного адміністративного суду з поданням щодо стягнення зазначеної суми податкового боргу. Згідно постанови суду від 22 лютого 2012 року по справі № 2а/1270/1568/2012 подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо стягнення коштів з метою погашення податкового боргу було задоволено у повному обсязі. Судом був встановлений спосіб і порядок виконання постанови - шляхом розстрочення виконання постанови суду по адміністративній справі № 2а/1270/1568/2012 строком на 7 років. У зв'язку з тим, що розстрочення податкового боргу у сумі 20 860,1 т. грн. було проведено на виконання постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1270/1568/2012, ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби не має можливості списати зазначену суму .

Відповідно статті 2 Закону України від 12 травня 2011 року № 3319-V скасовані відповідно до п. 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України

Згідно повідомлення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби від 29 серпня 2012 року за № 11329/19-020 у зв'язку з виконанням ДП «Сєвєродонецьке ТЕЦ» податкового обов'язку з грошового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) за 2011 рік у повному обсязі шляхом подання коригування у розрахунку частини чистого прибутку за І квартал 2012 року , достроково припинено дію рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби №1/24-050 від 22.02.2012 року про розстрочення податкового боргу. Пеня та штрафні санкції, що нараховані згідно з графіком розстрочення при достроковому припиненні дії рішення про розстрочення податкового боргу за грошовими зобов'язаннями, які виникли у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України від 12.05.2011 року № 3319-IV скасовані відповідно до п. 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 2-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України підлягають списанню реструктуризовані суми податків та зборів на умовах, визначених Законом України від 23 червня 2005 року N 2711-IV "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", підприємствам - виробникам електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Сєвєродонецьке ТЕЦ" до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити певні дії є не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем здійснено списання заборгованості ДП «Сєвєродонецьке ТЕЦ», про що ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби повідомило позивача листом від 29 серпня 2012 року за № 11329/19-020, .

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 30 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 04 вересня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови в судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Сєвєродонецька теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби про визнання рішення нечинним, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі та підписана 04 вересня 2012 року.

Суддя Л.С. Качуріна