Постанова № 26103854, 10.09.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2012 року Справа № 0870/7057/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

секретаря Ширшова А.А.

за участю представників

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

адміністративного позову: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка»

до: Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання противоправним дій та скасування акту від 23.05.2012,

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби, в якому просить визнати противоправними дії та скасувати акт від 23.05.2012.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав пояснення аналогічні викладеним у запереченнях.

Розглянувши подані документи судом установлені наступні обставини.

23 травня 2012 року працівниками Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя (надалі - Відповідач) було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка» (далі – позивач), за наслідками якої було оформлено акт №228/2210/33328442 від 23 травня 2012 року (надалі - Акт).

Наслідком проведення даної перевірки стало встановлення порушень: ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продані товарів (послуг) за період що перевірявся.

Вважаючи дії відповідача по проведенню перевірки та складанню акту протиправними, а висновки, викладені в акті такими, що суперечать вимогам діючого законодавства позивач звернувся до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про визнання противоправними дії відповідача по проведенню перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) органи державної податкової служби мають право, окрім іншого, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Відповідно до п.79.1. ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 7 8 ПК України. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 7 5.1 статті 75 ПК України документів та даних, наданих платником податків у визначених ПК України випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Перелік обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1. ст.78 ПК України, на який, як на підставу проведення перевірки посилається Відповідач в Акті перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Однак в акті перевірки відсутні посилання на такий запит, не зазначено саме яким чином та коли його було надіслано та вручено Позивачу.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Відповідно до п.79.2. ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної, позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Таким чином, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: наявність обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України; відсутність відповіді від платника податків на запит Відповідача, надісланого поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків; надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В оскаржуваному акті не зазначено а ні обставин, на підставі яких податковий орган вважав необхідним проведення перевірки, а ні про надсилання на адресу платника податків відповідного запиту, а наказ Відповідача та направлення на перевірку надіслані позивачеві 21.05.2012, отримані 24.05.2012, перевірка проведена з 21.05.2012 по 23.05.2012.

Як зазначено в Акті (стор.1) перевірка проводилась безпосередньо в приміщенні Відповідача.

Фактично ж перевірку було проведено на підставі, як це відображено в акті перевірки, даних «АІС «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПАУ, АРМ «Податки», АРМ «Бест-Звіт» та повідомлення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про можливі порушення податкового законодавства з боку позивача.

Створення та функціонування зазначених автоматизованих систем здійснено на підставі Наказу ДПА України від 18 квітня 2008 року №266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок - податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів». Зазначений наказ ДПА України не зареєстрований в Міністерстві юстиції України та є незаконним, про по саме Міністерство юстиції України неодноразово, листами від 5 жовтня 2009 року №24-7/200, від 19 березня 2010 року №396-10-24, повідомляло у тому числі й ДПА України.

Дані, що містяться у зазначених автоматизованих системах не можна вважати податковою інформацією, в розумінні пп. 14.1.171. п.14.1. ст.14 ПК України та ст.16 Закону України «Про інформацію», а тому її використання є протиправним.

Як вбачається з зазначеного вище акту перевірки, перевірка проводилась протягом трьох днів - 21 травня 2012 року по 23 травня 2012 року без участі представника позивача та без наявності доказів належного повідомлення позивача про проведену перевірку, а отже дотримання наведених правових норм було взагалі неможливим, відповідачем було допущено порушення порядку проведення перевірки.

Виходячи з викладеного, суд вважає що позовна заява в частині оскарження дій відповідача щодо проведення перевірки підлягає задоволенню, з огляду на порушення відповідачем порядку призначення перевірки та повідомлення про її проведення відповідно до вимог Податкового кодексу України, а саме за 10 днів до її проведення.

Щодо позовної вимоги про скасувати акту перевірки від 23.05.2012, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, і фактичної перевірки, яка проводиться з підстав, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби.

Згідно п.81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772 (далі - Порядок).

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт – службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Із аналізу чинного законодавства вбачається, що оскаржуваний акт перевірки не є рішенням (нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії) у розумінні п.1 ст.17 КАС України.

Оскаржуваний позивачем акт перевірки є лише засобом документування і може мати лише рекомендований характер для винесення того чи іншого висновку, а тому не може бути об'єктом оскарження в суді. Об'єктом оскарження є юридичні наслідки, що безпосередньо випливають з результатів розгляду акта, зокрема, податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п.4.1.Порядку до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

Вищевказаним Порядком платнику податків надано право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу ДПС заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.86.8 ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що висновки, в акті перевірки самі по собі не впливають на права та обов'язки позивача, а рішення за результатами перевірки не приймалося, тому у задоволенні адміністративного позову належить відмовити

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що акт перевірки не є рішенням суб’єкту владних повноважень, а висновки не впливають на права та обов'язки позивача, таким чином позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах і повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, дії відповідача щодо проведення 21.05.2012 року перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка» слід визнати протиправними, а в частині скасування акту перевірки позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на те, що акт перевірки не є рішенням суб’єкту владних повноважень, а висновки не впливають на права та обов'язки позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 94, 160, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби щодо проведення 21.05.2012 року перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецстальпоставка» (код ЄДРПОУ 33328442) судовий збір в розмірі 32 (тридцять дві) грн. 21 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі буде виготовлено відповідно до ч.3 ст.160 КАС України.

Копію постанови у повному обсязі сторони можуть отримати 25 вересня 2012 року

Суддя (підпис) М.С. Лазаренко