Постанова № 26103722, 23.08.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 2а-2350/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.,

при секретарі Бурда М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі

до відповідача: Дочірнього підприємства «Калійний завод»відкритого акціонерного товариства «Оріана»

про стягнення заборгованості в сумі 488810,17 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06.08.2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі (далі -позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Калійний завод» відкритого акціонерного товариства «Оріана» (далі -відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 488810,17 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску. Відповідач в порушення статтей 20,106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтей 9,25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" допустив несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в зв'язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 488810, 17 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без участі представника управління. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, заяви чи клопотання відповідача про розгляд справи без участі представника чи про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову відповідач не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступних мотивів.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований Калуською міською радою 06.08.1994 року, присвоєно ідентифікаційний код № 22176314 та включено в Єдиний державний реєстр підприємств, установ організацій України. Крім того, відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року згідно Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції що діяла до 01.01.2011 року) визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

В частині 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Крім того, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").

Згідно з частиною 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Судом встановлено, що відповідачем в порушення вищевказаних норм несвоєчасно сплачено обчислені ним страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік (серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень) в сумі 154705,35 грн.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п.9.1, п.9.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України до страхувальників за порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування застосовуються фінансові санкції відповідно до повноважень, якими органи Пенсійного фонду були наділені до 01.01.2011 року і накладаються на страхувальника відповідно до частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Судом встановлено, що на підставі статті 106 Закону за несвоєчасне перерахування відповідачем страхових внесків застосовано штрафну санкцію, нараховано пеню, відповідно до рішень управління Пенсійного фонду України в м. Калуші № 625 від 31.08.2010 року в розмірі 96521,36 грн., в тому числі 7202,00 грн. - штрафна санкція та 89319,36 грн. - нарахована пеня (а.с.22). Відповідачем вказане рішення отримано 20.09.2010 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.24).

Рішення від 27.09.2010 року №699 в розмірі 25107,07 грн., в тому числі 1272,16 грн., штрафна санкція та 23834,91 грн., нарахована пеня (а.с.25). Відповідачем вказане рішення отримано 01.10.2010 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.27).

Рішення від 15.10.2010 року №756 в розмірі 25166,74 грн., в тому числі 1264,41 грн., штрафна санкція та 23902,33 грн., нарахована пеня (а.с.28). Відповідачем вказане рішення отримано 27.10.2010 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.30).

Рішення від 01.12.2010 року №912 в розмірі 59406,83 грн., в тому числі 2864,60 грн., штрафна санкція та 56542,23 грн., нарахована пеня (а.с.31). Відповідачем вказане рішення отримано 14.12.2010 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.32).

Рішення від 30.12.2010 року №1035 в розмірі 50882,74 грн., в тому числі 2414,62 грн., штрафна санкція та 48468,12 грн., нарахована пеня (а.с.33). Відповідачем вказане рішення отримано 15.01.2011 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.35).

Рішення від 25.02.2011 року №82 в розмірі 1177,38 грн., в тому числі 105,00 грн., штрафна санкція та 1072,38 грн., нарахована пеня (а.с.36). Відповідачем вказане рішення отримано 12.03.2011 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.37).

Рішення від 16.06.2011 року №192 в розмірі 39833,61 грн., в тому числі 3144,86 грн., штрафна санкція та 36688,75 грн., нарахована пеня (а.с.38). Відповідачем вказане рішення отримано 05.07.2011 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.40).

Рішення від 21.05.2012 року №42 в розмірі 5129,79 грн., - нарахована пеня (а.с.41). Відповідачем вказане рішення отримано 23.05.2012 року, у встановлені законодавством строки не оскаржено (а.с.42).

З 01.01.2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з Прикінцевих та Перехідних положень Закону з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних сіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Стаття 9 даного Закону передбачає, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина 2 статті). Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань. Базовим звітним періодом є календарний місяць (частина 8 статті). У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті).

Судом встановлено, що у відповідача станом на 25.07.2012 року утворилась заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 30879,30 грн., що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (32%, 48%,42%) за період 01.09.2010 р., по 25.07.2012 року (а.с.43,44), карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (1%- 5%) за період 01.09.2010 р., по 25.07.2012 року (а.с.45,46), карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників (36,76 - 49,7 %; 36,3 % ; 5,3%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с.52-53), карткою особового рахунку платника єдиного внеску (утримання із допомоги по тимчасовій непрацездатності) (2%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с.54), карткою особового рахунку платника єдиного внеску (2,6%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с. 55), карткою особового рахунку платника єдиного внеску (3,6%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с. 56), карткою особового рахунку платника єдиного внеску (34,7%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с. 57), карткою особового рахунку платника єдиного внеску (8,41%) за період 01.01.2012 р., по 25.07.2012 року (а.с. 58), та іншими матеріалами справи.

Відповідачем подано позивачу Звіт про нарахування єдиного внеску за липень 2012 року (а.с.47-49, 59-61).

В зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі винесено вимогу про необхідність сплати недоїмки по єдиному внеску в розмірі 49471,42 (а.с.50).

Вказана вимога отримана відповідачем 09.07.2012 року (а.с.51).

У визначені вищенаведеним Законом строки заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску в загальному розмірі 488810,17 грн., відповідачем не сплачено.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. Узгодження вказаної суми недоїмки сторонами не відбувалося.

Згідно з Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року за № 384/2011, Пенсійний фонд України забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, загальна сума заборгованості у відповідача перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі становить: за несплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 30879,30 грн.; недоїмка по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 154705,35 грн., недоїмка по штрафних санкціях - 18267,65 грн., недоїмка по пені за несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 284957,87 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Калійний завод" відкритого акціонерного товариства «Оріана» (ід.код 22176314, вул. Промислова, 14, м. Калуш, Івано-Франківська обл.) в користь управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, заборгованість в розмірі 488810,17 (чотириста вісімдесят вісім тисяч вісімсот десять гривень) 17 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 28.08.2012 року.