ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" серпня 2012 р. Справа № 2а-2123/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Кафарського В.В.
за участю секретаря Дубінської І.В.
представників:
від позивача: не з"явився.
від відповідача: не з"явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі
до відповідача: Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода"
про стягнення заборгованості в сумі 40976,01 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по сплаті єдиному внеску в сумі 40976,01 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не сплачено на користь управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області заборгованість по єдиному внеску за травень 2012 року сумі 40976,01 грн.
Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні яке відбулося 30.07.2012 року заявив клопотання про оголошення перерви для ознайомлення з матеріалами справи, 03.08.2012 року представник відповідача не з'явився, однак подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю представлення повноважного представника. 16.08.2012 року представник відповідача також не з"явився в судове засідання та подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з відпусткою.
У відповідності до частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.
Зі змісту вищенаведеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи у вказаному випадку є правом суду, а не обовязком. Більше того, судом також враховано ту обставину, що відповідачем та його представником неодноразово заявлялось таке клопотання та розцінюється судом як зловживання стороною своїми процесуальними правами спрямованими на затягування судового розгляду по справі.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України (в редакції згідно Закону України № 4054-VI від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Тому, на підставі вищенаведеної норми, суд приходить до висновку про можливість розгляду даної адміністративної справи за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і належний до задоволення виходячи із наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту Закон).
Стаття 4 Закону визначає платників єдиного внеску, пунктом 1 частини 1 якої такими платниками визначені роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Таким чином відповідач, у відповідності до статті 4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.
Частина друга статті 6 визначає обовязки платників єдиного внеску, у відповідності до пунктів 1, 4 якої платники, визначені пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону зобовязані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообовязкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Частиною 8 статті 9 Закону встановлено, що платники єдиного внеску зобовязані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Відповідно пунктів 2, 3 статті 11 Закону територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Згідно частини 10 статті 25 Закону на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Судом встановлено, що спільне українсько-ізраїльське підприємство товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, зареєстроване 05.09.2001 року як юридична особа та взяте на облік управлінням Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано-Франківської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.23, 24).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач задекларував суми єдиного внеску за травень 2012 року в розмірі 40976,01 грн., що підтверджується поданим звітом (а.с.7-16).
Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми недоїмки на день розгляду справи або ж спростували позовні вимоги, відповідачем суду не подано.
Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з спільного українсько-ізраїльського підприємства товариство з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" заборгованості зі сплати единого внеску, штрафних санкцій та пені в загальній сумі 40976,01 грн., обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Спільного українсько-ізраїльського підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Лісова компанія "Осмолода" (код 31563007) на користь Управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі (код 20550990) заборгованість по єдиному соціальному внеску за травень 2012 року в сумі 40976 (сорок тисяч дев"ятсот сімдесят шість) гривень 01 копійку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Кафарський В.В.
Постанова складена в повному обсязі 21.08.2012 року.
Судове рішення № 26103526, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 16.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2123/12/0970. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: