Рішення № 26102374, 20.09.2012, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 2/1513/404/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.,

при секретарі Д'яченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»

до

ОСОБА_1, ОСОБА_2

про

стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТ БАНК»звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за укладеним кредитним договором в сумі 9863,85 доларів США, що складає 78641,52 гривень.

В позовній заяві представник позивача зазначив, що 21.08.2007 року між ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODKIG201420432, відповідно до якого Банк надав Позичальнику -ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 доларів США на термін до 19.08.2027 р., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором.

Згідно умов договору погашення заборгованості мало здійснюватись щомісячно та у випадку порушення зобов'язань за договором позичальник повинен був сплатити банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Виконання зобов'язання ОСОБА_1 за договором було забезпечено договором поруки , укладеним з ОСОБА_2

Банк виконав свої зобов'язання за договором та видав ОСОБА_1 кредит в сумі 5000 доларів США. Відповідач в порушенні умов кредитного договору неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором в зв'язку з чим станом на 10.10.2011 р. за нею обліковується заборгованість, яка складається з:

- 4897,90 доларів США заборгованості за кредитом;

- 2143,47 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 360 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом;

- 1962,91 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 31,36 доларів США штрафу /фіксована частина/;

- 468,21 доларів США штрафу /процента складова/;

- всього 9863,85 доларів США заборгованості, що за офіційним курсом, встановленим НБУ на вказану дату складає 78641,52 гривень.

До суду представником позивача Карабан О.А. було подано заяву, відповідно до якої він просить розглядати справу за його відсутності, підтримує позовні вимоги та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи відповідно до положень ст. ст.74-76 ЦПК України за зареєстрованим місцем проживання, повторно в судове засідання не прибули, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали. Відповідно до ч. 3 ст. 169 ЦПК України - у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ст. 224 ЦПК України -у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Судом встановлено, що розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням відповідачів, на призначений час розгляду справи вони в судове засідання не прибули, в зв'язку з чим суд на підставі письмової заяви представника позивача згідно положень ст. ст. 169, 224 ЦПК України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши позовну заяву та докази по справі, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:

Судом встановлено, що 21.08.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТ БАНК»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № ODKIG201420432, відповідно до якого Банк надав Позичальнику -ОСОБА_1 кредит у розмірі 5000 доларів США на термін до 19.08.2027 р., а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами згідно розділу 7 Договору у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості щомісячним платежем в період з 5 по 10 число кожного місяця. Позичальник повинен надавати банку щомісячний платіж у сумі 65,64 доларів США.

Відповідно до розділу 4 Договору -при порушенні позичальником зобов'язань щодо сплати відсотків за договором, позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу.

Згідно розділу 5 Договору -при порушенні позичальником строків по будь-якому з грошових зобов'язань за договором більш ніж на 30 днів, в зв'язку з чим банк буде змушений звертатись до суду, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 50 гривень плюс 5 % від суми позову.

П. 7.2 розділу 7 Договору було передбачено, що для виконання даного договору банк відкриває позичальнику рахунок № НОМЕР_3 для зарахування коштів, спрямованих для погашення заборгованості за кредитною угодою № ODKIG201420432.

Згідно п. 7.4 Договору при порушенні позичальником зобов'язань по погашенню кредиту , позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46 % на місяць, розрахованих на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором № ODKIG201420432, між ПАТ КБ «ПРИВАТ БАНК»- Кредитором і ОСОБА_2 -Поручителем, 21.08.2007 року було укладено договори поруки № 0415\Р1, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов'язався солідарно з ОСОБА_1, відповідати за виконання нею перед банком умов кредитного договору щодо повернення суми кредиту в розмірі 5000 доларів США сплати відсотків, винагороди та пені.

Банком було виконано свої зобов'язання за кредитним договором та перераховано позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що підтверджується видатковим касовим ордером № 106 від 29.08.2007 р.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.10.2011 року по договору кредиту № ODKIG201420432 від 21.08.2007 року за позичальником ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка складається з:

- 4897,90 доларів США заборгованості за кредитом;

- 2143,47 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 360 доларів США заборгованості по комісії за користування кредитом;

- 1962,91 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 31,36 доларів США штрафу /фіксована частина/;

- 468,21 доларів США штрафу /процента складова/;

- всього 9863,85 доларів США заборгованості, що за офіційним курсом, встановленим НБУ на вказану дату складає 78641,52 гривень.

- всього 2648,38 доларів США заборгованості за кредитом, що за курсом 7,97 гривень за 1 долар США, встановленим Національним банком України складає 21107,60 гривень.

При розгляді і вирішенні справи судом було враховано наступні положення цивільного законодавства:

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно частини 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Згідно ч. 2 цієї статті Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Згідно ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

У відповідності зі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти-гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Згідно ст. 47 Закону України «Про банки та банківську діяльність»на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, зокрема, операції з валютними цінностями.

Відповідно до ст. 198 ч.2 ГК України грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства.

Згідно з ч.2 ст.524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»Національний Банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання. Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують такі операції. Відповідно до п.п. «в», «г»ч. 4 ст.5 Декрету індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави. Відповідно до п.2 ст.6 вищевказаного Декрету уповноважені банки та інші фінансові установи, що одержали ліцензію Національного банку України: від свого імені купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів і нерезидентів; мають право від свого імені і за свій рахунок купувати іноземну валюту готівкою у фізичних осіб-резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним особам-резидентам.

Відповідно до п.1.5 Положення про порядок видачі Національним Банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється: якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний Банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті згідно з вимогами ст. 5 Декрету КМУ є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої в установленому порядку.

У разі наявності в банку відповідної генеральної ліцензії або дозволу НБУ здійснення кредитних операцій у валюті не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідно до листа Національного банку України (надалі -НБУ) №41-208/3676-8851 від 27 липня 2011 р. «Про переоформлення банківських ліцензій та письмових дозволів НБУ на здійснення окремих операцій»ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»було переоформлено банківську ліцензію та замінено письмовий дозвіл на здійснення окремих операції в частині здійснення операцій з валютним цінностями на генеральну ліцензію.

Таким чином судом встановлено, що на час видачу кредиту відповідачу ОСОБА_1, позивач мав право на здійснення операцій з іноземною валютою відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши обставини справи та беручи до уваги наведені положення законодавства, суд вважає встановленим обов'язок відповідачів повернути позивачу кредитні кошти відповідно до умов укладених між ними Договорів, оскільки має місце неналежне виконання позичальником ОСОБА_1 умов кредитного договору, що підтверджується наданим суду розрахунком заборгованості, відповідач ОСОБА_1,, як поручитель, несе солідарну з Позичальником відповідальність за зобов'язанням, зв'язку з чим порушене право позивача підлягає захисту згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, оскільки відповідно до ст. ст. 525, 625, 628 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

При цьому суд не приймає до уваги надані до початку розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 квитанції щодо сплати грошових коштів на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», оскільки з них вбачається, що грошові кошти за ними перераховані на інші рахунки, ніж передбачено умовами кредитного договору № ODKIG201420432, що свідчить про сплату грошових коштів ОСОБА_1 за іншими зобов'язаннями перед банком.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача згідно ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК, ст.ст. 524, 526, 530, 553, 554, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»/код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299/ на рахунок № 29092829003111 прострочену станом на 10.10.2011 року заборгованість за кредитним договором в сумі 9863,85 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 78641,52 гривні.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»/код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299/ на рахунок № 64993919400001 судовий збір у розмірі 786,42 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Згідно ст. 228 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников