Рішення № 26101216, 20.12.2011, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-2109/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 грудня 2011 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

при секретарі Грузновій О.М.,

розглянув в порядку заочного розгляду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення боргу за кредитним договором , -

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 27.10.2011 року, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 14.01.2008 року між ним та відповідачкою укладено кредитний договір про отримання кредиту на суму 94687,00грн., на рік зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних. В забезпечення виконань зобов'язань сторони уклали договір іпотеки нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на підставі свідоцтва про право власності в частках: ѕ - відповідачці ОСОБА_1, ј - відповідачу ОСОБА_2 Однак на теперішній час відповідачка свої зобов'язання по сплаті кредиту не виконала в повному обсязі і заборгованість по договору складає: за кредитом - 90066,00грн., по відсотках - 39593,51грн., пеня - 10192,57грн. Просив звернути стягнення на квартиру загальною площею 63,42кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ( на підставі договору іпотеки №DOW0GI0000004471 від 14.01.2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, виселити відповідачів, які зареєстровані і проживають в квартирі АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку, стягнути з відповідачів витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні позові вимоги підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про розгляд справи в їх відсутності не надали.

Суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів у відповідності зі ст.226 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно кредитного договору від 14.01.2008 року відповідачка ОСОБА_1 повинна була повернути позивачу 94687,00грн. з урахуванням відсотків за користування кредитом, що підтверджується копією договору. На теперішній час відповідачка свої зобов'язання за договором не виконала.

На виконання взятих на себе зобов'язань відповідачка уклала з позивачем договір іпотеки.

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності зі ст.526 Цивільного Кодексу україни зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Договором застави передбачено, що у випадку порушення Заставодавцем/ Позичальником зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад.

У відповідності до ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов»язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов»язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.33 даного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст.36 цього Закону, сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь - який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання у порядку, встановленому ст.37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь - якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку, встановленому ст.38 цього Закону.

Згідно зі ст.37 Закону, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов»язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Статтею 39 Закону передбачено, що одночасно з рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд за заявою іпотекодержателя, вправі винести рішення про виселення мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

У частинах 2 і 3 ст.40 цього Закону встановлено певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлові приміщення, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя добровільно звільнити займане приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять будинок чи житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Ці ж вимоги закріплені і в ч.3 ст.109 Житлового Кодексу України.

Як вбачається з п.26 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки можливо за вибором іпотекодержателя, може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом - переходу до іпотеко держателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця; продажу предмету іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом за ціною та на умовах визначених на власний розсуд іпотекодержателя.

ПАТ КБ «ПриватБанк», заявляючи вимоги про виселення відповідачів з квартири, не надав суду правовстановлюючих документів про право власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Право власності на спірну квартиру Банком не зареєстроване. Тому, суд вважає, що у позивача не виникло право на виселення відповідачів.

Таким, чином, судом встановлено, що права позивача були порушені з вини відповідачки, і підлягають судовому захисту шляхом звернення стягнення за кредитним договором на заставлене майно.

Згідно ст. 88 ЦПК України у зв'язку з задоволенням позову понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.526, 590, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 30, 61 ч.1, 88 ч. 1, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про звернення стягнення на заставлене майно в рахунок погашення боргу за кредитним договором задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DOW0GI0000004471 від 14.01.2008 року звернути стягнення на квартиру загальною площею 63,42кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50 код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

В решті позову відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судовго збору в розмірі 1407,02грн.

Стягнути зі ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Донецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд судового рішення може бути подано до Шахтарського міськрайонного Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.М.Вірченко