Постанова № 2609511, 05.09.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4210/08

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2008 року, м. Харків                                                           

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Беженський А.В.

Відповідача: Трапіцина Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ „Східноукраїнська компанія „Малтюроп” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, вякій просить суд визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від13.08.2007р.№0000090854/0, від23.10.2007р. №0000090854/1, від17.01.2008р.№0000090854/2 про донарахування податку на прибуток у розмірі 50084,00грн., штрафних санкцій - 10416,80грн., разом - 62500,80грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримавзаявлені позовні вимоги, мотивуючи позов тим, що відповідачем невірно з’ясовано зміст господарських операцій позивача, та відсутністю у діях позивача порушень, зазначених у оскаржуваних повідомленнях-рішеннях.

Відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові,проти позову заперечує, вказує, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, висновки перевірки ґрунтуються на документах бухгалтерського та податкового обліку, наданих до перевірки, просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено таке.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. до 31.03.2007р., валютного законодавства за період з 01.01.2006 р. до 30.04.2007р., за результатами якоїскладено акт №2201/231-019/32031362 від02.08.2007р.

На підставі акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові винесено податкове повідомлення-рішення від13.08.2007 р. №0000090854/0, яким позивачудонараховано податок на прибуток у розмірі 50084,00грн., штрафних санкцій - 10416,80грн., разом - 62500,80грн.

Позивач звертався з апеляційними скаргами на податкове повідомлення-рішення до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, ДПА у Харківській області, ДПА України. У задоволенні скарг податковими органами відмовлено, позивачунадіслано податкові повідомлення-рішення від23.10.2007р.№0000090854/1, від17.01.2008 р. №0000090854/2.

Як вказано вакті перевірки, оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях, підставою для донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток та штрафних санкцій стало порушення ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» п.5.2.10 ст.5, п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994 р. за №334/94-ВР, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток за І квартал 2007 року на суму 50084,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» та ВАТ«Сан Інтербрю Україна» укладено договір від01.08.2006р. за№12545, відповідно до умов якого сторони договору домовились про сумісне використання майна – залізничних колій, які є власністю ВАТ«Сан Інтербрю Україна» та знаходяться за адресою:м.Харків, вул.Роганська, 161 (п.1.1. Договору). За використання вказаного майна ТОВ«Східноукраїнська компанія «Малтюроп» відшкодовує ВАТ«Сан Інтербрю Україна» 50% вартості робіт з ремонту майна, що становить 250000,00грн. (п.2.2. Договору).

Як вказує позивач та підтверджує відповідач, вказаний договір не є договором оренди, адже майно, щодо якого встановлено режим спільного використання, позивачеві не передано та залишається у володінні, користуванніта розпорядженні ВАТ «Сан Інтербрю Україна».

На виконання договору від01.08.2006р.№12545 сторонами складені документи, зокрема платіжне доручення ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» від19.01.2007 р. на суму 250000,80грн. з призначенням платежу: сплата за ремонт зг. рах/ф. №26451 від 30.12.06р., акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.12.2006р., із назвою переданих робіт: відшкодування 50% витрат з ремонту залізничних колій.

Як вказує позивач, не зважаючи на такі формулювання змісту господарської операції, ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп» безпосередньо чи опосередковано ремонтних робіт не виконувало, замовником таких робіт не виступало, будь-яких угод з третіми особами з цього приводу не укладало. Замовником та отримувачем будівельних робіт з ремонту залізничних колій виступило ВАТ«Сан Інтербрю Україна». Вказане підтверджується наявними у справі доказами, зокрема договором від24.07.06 р.№10893, від02.08.06№10895, актом виконаних робіт від30.12.06 р.за договором від01.08.06 р.

Твердження відповідача про поліпшення позивачем основних фондів, що є предметом договору від01.08.2006 р. №12545, не відповідають фактичним обставинам, адже помилки, припущені при складенні первинних документів, не змінюють сутності господарської операції. Навпаки, позивачем отримано за договором лише послугу у вигляді користування майном. Будь-яких інших робіт чи послуг, пов’язаних з поліпшенням основних фондів ВАТ«Сан Інтербрю Україна», позивачем отримано не було. Посилання у первинних документах на виконання ремонтних робіт має значення лише як вказівка на порядок розрахунку розміру плати за користування майном, як це вказано у п.2.2. договору від01.08.2006 р. №12545: Сторона2 у якості плати за користування майном відшкодовує 50% вартості ремонтних робіт на рахунок Сторони1, що становить 250000,00грн.

Відповідно до п.п.5.2.10. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994 р., №334/94-ВР до складу валових витрат виробництва та обігу включаються суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону. Згідно з п.п.8.7.1. ст.8 вказаного Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Суд не погоджується з позицією щодозастосування до валових витрат позивача за договором від01.08.2006р.№12545 норм п.п.5.2.10 ст.5, п.п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв’язку із таким.

По-перше, вказані норми Закону стосуються власників або орендарів основних фондів, що підлягають амортизації. Позивач не є ані власником, ані орендатором таких основних фондів.

По-друге, вказані норми Закону підлягають застосуванню платниками податку,які безпосередньо власними силами або опосередковано шляхом отримання відповідних підрядних робіт виконують поліпшення основних фондів. Як встановлено судом позивач такій ознаці не відповідає.

Позивач вказує, що витрати за договором від01.08.2006 р. №12545 віднесені ним до складу валових витрат виробництва на підставі п.5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994 №334/94-ВР, відповідно до якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Як зазначає позивач, використання вказаних залізничних колій та залізничних вантажних перевезень взагалі перебуває у безпосередньому зв’язку із господарською діяльністю позивача з виробництва солоду з ячменю. Обсяги виробництва підприємства позивача є такими, що потужностей елеватора, який належить ВАТ «САН Інбев Україна» та орендований ТОВ «Східноукраїнська компанія «Малтюроп», замало для зберігання протягом року усього обсягу сировини та готової продукції. Позивачем здійснюється постійне переміщення сировини та готової продукції між виробництвом та зовнішніми сховищами, що підтверджується реєстром з/д вагонів по отриманню ТОВ СУК «Малтюроп» ячменю за 2007 рік.

На думку відповідача, такий підхід до розрахунку валових витрат не відповідає вимогам податкового законодавства, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження фактично використання майна. Таке твердження є хибним та спростовується наявними у справі доказами.

Суд вважає, застосування позивачем до витрат за договором від01.08.2006 р. №12545 п.5.2.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від28.12.1994 р. №334/94-ВР є правомірним.

У оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, що вони винесені внаслідок порушення позивачем п.п.5.2.10 ст.5, п.п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення вказаної та інших норм може мати вираз у дії, тобто застосуванні - за відсутності для цього підстав, чи у бездіяльності – незастосуванні за наявності відповідного обов’язку.

Як встановлено під час розгляду справи, положення п.п.5.2.10 ст.5, п.п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат позивача за договором від01.08.2006р.№12545 застосуванню не підлягали, оскільки: по-перше, позивач не є власником чи орендарем вказаного у договорі майна, по-друге, позивач не здійснював поліпшення основних фондів. Також встановлено, що п.п.5.2.10 ст.5, п.п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем до правовідносин, що розглядаються, застосовано не було.

Незастосування позивачем правової норми п.п.5.2.10 ст.5, п.п.8.7.1. ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через відсутність для цього підстав не можна вважати її порушенням, як це вказано у повідомленнях-рішеннях, що оскаржені. Відсутність факту порушення виключає і можливість застосування до позивача відповідальності.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача законними, обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню.

           З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ТОВ „Східноукраїнська компанія „Малтюроп” до СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені  СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 13.08.2007 р. № 0000090854/0, від 23.10.2007 р. № 0000090854/1, від 17.01.2008 р. № 0000090854/2 про донарахування податку на прибуток у розмірі 52084,00 грн., штрафних санкцій у розмірі 10416,80 грн., разом - 62500,80 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на  користь ТОВ „Східноукраїнська компанія „Малтюроп” (61172, м. Харків, вул. Роганська,161, код 32031362) 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.09.2008 р.

            Суддя                                                                                                                  Я.В.П'янова