Постанова № 2609426, 27.08.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-6975/08

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року, м. Харків                                                           

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Пилипенко О.А., Горкіна М.І., Мороз О.В.

1-го Відповідача: Карпич О.Б., Рильцева О.С., Скрипникова М.А.

2-го Відповідача: Степаненко С.А.

Прокурора: Стасевський С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” до 1. Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова; 2. Головного Управління Державного казначейства у Харківської області про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач,  Підприємство «Бенефіт» Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організації інвалідів України», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного бюджету на користь Підприємства «Бенефіт» Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів «Союзу організації інвалідів України»  (код ЗКПО 32949551, 61176, м. Харків, Салтівське шоссе, 262-А, п/р 26007036453601 у АКІБ «УКРСИББАНК», МФО 351005) 1 666 609,00 грн. бюджетної заборгованості.

1-й відповідач, Державна податкова інспекція у Фрунзенському районі м. Харкова, надав суду заперечення на позов, в якому виклав свою позицію на обставини справи. Проти позову 1-й відповідач заперечує, вважає, що у позивача не виникло право на бюджетне відшкодування, у зв’язку з неотриманням результатів по зустрічним перевіркам на момент закінчення перевірки.

2-й відповідач, Головне управління державного казначейства у Харківській обл., повідомив, що немає ніяких заперечень по відшкодуванню коштів, оскільки не здійснює контроль за сплатою податків юридичних та фізичних осіб та у вирішенні позовної заяви покладається на розсуд суду.

Прокурор в судовому засіданні повністю підтримав позицію 1-го відповідача та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі, виходячи з таких підстав.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що позивач надав до ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова декларацію з ПДВ за листопад 2007 р., заяву про бюджетне відшкодування та  розрахунок суми бюджетного відшкодування у розмірі 1666 609,00 грн. У п’ятиденний строк відповідно до п.п.7.7.4 п.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач надав до Управління міського казначейства м. Харкова копію декларації з ПДВ за листопад 2007 р. з відміткою податкового органу про її отримання.

ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період жовтень та листопад 2007 р. За результатами перевірки складено акт від 01.02.2008 року № 180/16-024/32949551.

Актом перевірки не спростовано заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 р. в сумі 1666609,00 грн., однак зазначено, що ця сума буде підтверджена після отримання зустрічних перевірок до виробника (імпортера).

Поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку може прийняти самостійне  рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.  Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за  наслідками звітного  періоду,  в  якому  виникає  право  на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного  відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник   податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення  повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому  органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації   додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Порядок заповнення та надання податкової декларації, визначений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» (Зареєстровано в Мін'юсті України від 09.07.97р. за №250/250, зі змінами та доповненнями (далі «Наказ № 166»).

Відповідно до цього Наказу позивач в установлений законом строк надав відповідачу декларацію з податку на додану вартість за листопад 2007 року, де зазначив суму бюджетного відшкодування в розмірі 1 666 609,00 грн., «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Другому відповідачу, Головному управлінню державного казначейства в Харківській області, позивач подав копію декларації за листопад 2007 р. для ведення реєстру податкових декларацій по платникам, у відповідності з підпунктом 7.7.4 закону про ПДВ.

Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість„ від 03.04.1997р №168/97 (зі змінами та доповненнями) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів визначається у додатку 3 до декларації з ПДВ „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" (в розрахунку при визначенні суми бюджетного відшкодування приймають участь показники рядків 24 та 17 податкової декларації з ПДВ звітного та відповідно попереднього податкових періодів та суми податку фактично сплачені грошовими коштами у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з   порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності    нарахування такого бюджетного відшкодування.

Проведеною перевіркою позивача не встановлено, що позивач не має права на бюджетне відшкодування в розмірі 1666609,00 грн., що у судовому засіданні підтвердив і представник 1-го відповідача.

Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 статті 7 Закону України «Про ПДВ» податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а орган державного казначейства, у відповідності до п.п.7.7.6 п.7.7 статті 7 Закону України «Про ПДВ» надає платнику податків зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного  казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в  обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу відповідно до п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Однак, в порушення зазначеної норми, підтверджена актом сума бюджетного відшкодування до цього часу позивачу не перерахована.

Строк відшкодування податку на додану вартість за листопад 2007 року настав. Однак, ні 1-й відповідач, ні 2-й відповідач не надав суду пояснень щодо того, чому фактично підтверджена сума бюджетного відшкодування ПДВ не була відшкодована позивачу.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного законом строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 р. №200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за N 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Посилання 1-го відповідача на п.8.3 Наказу ДПА України «Відносно здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету податку на додану вартість юридичним особам» від 24.04.2003 р. № 196-ДСК, який зобов’язує ОДПС забезпечити у ході проведення документальних перевірок заявленого до відшкодування податку на додану вартість проведення зустрічних перевірок основних постачальників (до виробника або імпортера товарів, робіт, послуг) як на підставу не визнання за позивачем права на відшкодування ПДВ, не приймається судом до уваги, зважаючи на таке.

Виходячи із системного аналізу підпунктів 7.7.5, 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону можна дійти висновку, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом. 1-й відповідач, в обґрунтування своєї позиції, посилається на внутрішні документи, розроблені та затверджені державною податковою службою, які іноді позначаються як документи для службового користування. Зміст цих документів зводиться до того, що наказами та розпорядженнями Державної податкової адміністрації України (накази "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ" від 12.11.2002р. N 538/ДСК, "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичними особами" від 24.04.2003 N 196/ДСК) рекомендується не надавати довідок органам державного казначейства для проведення відшкодування без проведення зустрічних перевірок платників податків, з якими вступав у взаємовідносини суб'єкт, що вимагає відшкодування.

Такі посилання є необґрунтованими, оскільки, по-перше, зазначені накази не зареєстровані в Міністерстві юстиції України; по-друге, податковим органам надано право здійснювати зустрічні перевірки, але не проведення їх та відсутність висновків за ними не змінює порядок відшкодування податку на додану вартість, встановлений Законом.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на те, що представник органу податкової служби в судовому засіданні зазначив про те, що на теперішній час закінчені зустрічні перевірки до виробника (імпортера), за результатами яких підтверджено право підприємства позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.

Суд зауважує, що відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обов'язком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача суми бюджетної заборгованості в розмірі 1666609,00  грн.

Зважаючи на вищенаведене, керуючись статтями 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” до 1. Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова; 2. Головного Управління Державного казначейства у Харківської області про стягнення бюджетної заборгованості задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з державного бюджету (платник: УДК у Фрунзенському районі м. Харкова, ЄДРПОУ – 24134610, банк платника: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок № 31112030700010, КБКД – 14010200) на користь підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” (61176, м. Харків, Салтівське шосе, 262-А, код 32949551, поточний рахунок 26007036453601, банк: АКІБ «УКРСИББАНК», МФО 351005) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за листопад 2007 року у сумі 1666609,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (платник: ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, ЄДРПОУ – 22706203, банк платника: ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок № 35211001000259) на користь підприємства „Бенефіт” Харківської обласної Ради Всеукраїнської організації інвалідів „Союзу організацій інвалідів України” судовий збір у сумі 1700,00 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 01.09.2008 р.

Суддя                                                                                                         Я.В.П'янова