Рішення № 26087603, 12.09.2012, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №2/1005/2115/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Величка В.П.,

при секретарі судового засідання - Леоненко А.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Шабаліної О.О.,

розглянувши в приміщені суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»про зміну формулювання причин звільнення -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 липня 2012 року дана справа направлена до Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного від 09 серпня 2012 року відкрито провадження по справі.

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, яким просить зобов'язати Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»(код ЄДРПОУ 20572069) змінити формулювання у наказі від 30.06.2011 р. №11-07/1-657/п та у трудовій книжці ОСОБА_1 причини звільнення із «звільнений за власним бажанням»та «звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком».

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він відповідачу подав заяву про звільнення його за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком та згідно з п.6.11 Колективного договору. За даною підставою він мав би право на отримання 5 посадових окладів, відповідно до п.2.1 Положення про виплату одноразової допомоги працівникам підприємства, які виходять на пенсію, передбаченого Додатком 23 до Колективного договору.

Відповідно до наказу №11-07/1-657/п у його трудовій книжці зазначена підстава «у зв'язку з власним бажанням». Формулювання «у зв'язку з виходом на пенсію за віком»відсутнє.

Дане формулювання в й наказі та трудовій книжці позбавили його права отримати одноразову допомогу у вигляді 5 посадових окладів, що і послужило зверненням до суду про зміну формулювання в наказі та трудовій книжці.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судовому повністю заперечив проти позову, вважав його необґрунтованим та недоведеним з тих підстав, що позивач 30.08.2002 р. звільнений з попереднього місця роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років. Крім того зазначив, що відповідач не мав права звільняти Позивача з причин «виходу на пенсію за віком»так як Позивач вже був звільнений на пенсію 30.08.2002 р. та вид пенсії він не змінив. Запис у трудовій книжці Позивача було здійснено у відповідності до норм законодавства та п.2.25 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. У листі Міністерства соціальної політики зазначає, що особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, і вийшли на пенсію, а через деякий час працевлаштувалися, підлягають звільненню за власним бажанням.

Суд, дослідив оцінив та проаналізував всі зібрані у справі докази у їх сукупності і дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Дійсно ст. 38 КЗпП України містить уточнюючі підстави звільнення за власним бажанням, такі як «вихід на пенсію».

Однак Позивач в обгрунтування позовних вимог не зазначає інформації про те, що останній з 30.08.2002 року звільнений з попереднього місця роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, (копія трудової книжки додається).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11,1991 року звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Статтею 6 того ж Закону передбачено, що особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

З огляду на лист Пенсійного фонду України від 27.02.2004 року №1878/03, зазначаємо, що у зв'язку із введенням в дію Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»перерахунок пенсії з 1 січня 2004 року відповідно до статті 43 цього Закону був проведений за матеріалами пенсійної справи або за додатково наданими документами. В разі виявлення пенсіонером бажання після проведення зазначеного перерахунку пенсії призначити інший вид пенсії, переведення на інший вид пенсії здійснюється в визначеному порядку.

Однак, Позивач під час звільнення з підприємства не надав жодного документу, що підтверджував би факт переоформлення пенсії за вислугою років на пенсію за віком.

Таким чином, звільнення Позивача з підстав виходу на пенсію вже відбулося 30.08.2002 року та вид пенсії він не змінював.

З огляду на вищевикладене, Відповідач не мав права звільняти Позивача з займаної ним посади з причин «виходу на пенсію за віком».

Відповідно до п. 2.25. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

У зв'язку з вищевикладеним, Відповідач, під час звільнення Позивача, здійснив запис у трудовій книжці останнього у повній відповідності з нормами діючого законодавства, а не у відповідності з формулюванням заяви.

Вищезазначене підтверджується листом Міністерства соціальної політики від 29.09.2011 року № 270/06/186-11, відповідно до якого особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, і вийшли на пенсію, а через деякий час працевлаштувалися, підлягають звільненню за власним бажанням.

Керуючись ст. ст., 3, 10, 60, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду виготовлено 17.09.2012р.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області В.П. Величко