Рішення № 26086244, 12.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

12.09.12

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.: 698-166

просп.Миру,20 тел./факс: 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

12 вересня 2012 року Справа №5028/22/17/2012

За позовом: Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Вінниченка, 67, м. Луцьк, 43021

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УСП Україна", пр-т Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000

про стягнення 69400 грн. штрафу та пені , зобов'язання припинити порушення

Суддя А.М.Селівон

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Полякова О.П. -зав. юр. сектором, дов. № 27 від 09.08.12 р.

Від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна»про стягнення з відповідача 40000 грн. штрафу за порушення, передбачені статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції, у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, накладеного рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11; пені за прострочення сплати штрафу у розмірі 25200 грн., нарахованої за період з 21.06.12 р. по 01.08.12 р., та зобов'язати відповідача припинити порушення, визнане п. 1 рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11 , чи в інший спосіб усунути порушення, а саме припинити поширення в рекламі невизначеному колу осіб неправдивої інформації про надання позик (вилучити з реклами твердження «ніяких прихованих платежів»та розмістити в рекламі інформацію щодо участі у так званих «програмах в групах»).

Ухвалою суду від 28.08.12 р. розгляд справи відкладався на 12.09.12 р.

До прийняття рішення по справі позивачем до суду подане клопотання від 16.08.12 р. № 20/1.25-1864 про зміну розміру позовних вимог, в якому позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 29400 грн. пені за період з 21.06.12 р. по 08.08.12 р. включно за прострочення останнім сплати 40000 грн. штрафу.

Оскільки, відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд, перевіривши докази надсилання відповідачу даного клопотання, прийняв клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення пені та спір вирішений з його урахуванням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву на позов та документів, витребуваних ухвалами від 09.08.12 р. та 28.08.12 р., суду не надав.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Уповноважений представник відповідача в засідання господарського суду 28.08.12 р. та 12.09.12 р. не з'явився.

Копії ухвал суду про порушення провадження у справі від 09.08.12 р. та відкладення розгляду справи від 28.08.12 р., що направлялись відповідачу на вказану в позовній заяві адресу, яка співпадає з адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15.08.12 р., а саме: пр-т Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000, повернуті до суду неврученими адресату у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштових відправлень на підприємстві поштового зв'язку.

За змістом ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України, а також п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»ухвали надсилаються сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвали надсилаються за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Тобто, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки відповідачем не надано суду відзиву на позовну заяву, будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, беручи до уваги, що представник позивача проти розгляду справи у відсутності представника відповідача не заперечував, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснював розгляд справи за відсутності представника відповідача, виключно за наявними у справі матеріалами.

Подане представником позивача письмове клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволено.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими позивачем доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд

ВСТАНОВИВ:

Волинським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на виконання листа Голови Антимонопольного комітету України № 12-01/3264 від 26.04.11 р. було проведено дослідження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «УСП Україна»на ринку надання грошових позик фізичним особам на предмет дотримання вимог законодавства про захист від недобросовісної конкуренції при здійсненні рекламних акцій, за результатами якого, розпорядженням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (позивача у справі) № 36-рк від 09.06.11 р. розпочато розгляд справи № 35-11 за ознаками вчинення ТОВ «УСП Україна»(відповідачем у справі) порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману шляхом повідомлення невизначеному колу осіб в рекламі надання позик неправдивих відомостей про умови надання позик (твердження -«краще за кредит, ніяких прихованих платежів»), що могло вплинути на наміри цих осіб щодо отримання послуг даного суб'єкта господарювання та призвести до отримання неправомірних переваг на ринку.

Відповідно до ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольного-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Згідно ст. 41 Господарського кодексу України законодавство, що регулює відносини, які виникають у зв'язку з недобросовісною конкуренцією, обмеженням та попередженням монополізму, складається з Господарського кодексу України, закону про Антимонопольний комітет України та інших законодавчих актів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно із ст.3 вищезгаданого Закону основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

В силу приписів ст.7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»для реалізації покладених на нього завдань Антимонопольний комітет України, зокрема, має право перевіряти суб'єктів господарювання щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції, розглядати справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими справами, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, приймати з цього приводу передбачені законодавством розпорядження та рішення.

У відповідності до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" процесуальні засади діяльності органів Антимонопольного комітету України щодо захисту від недобросовісної конкуренції, зокрема розгляд справ про недобросовісну конкуренцію, порядок виконання рішень та розпоряджень органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень, їх перевірка, перегляд, оскарження та гарантії учасників процесу, інші питання щодо захисту від недобросовісної конкуренції регулюються законодавством про захист економічної конкуренції з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію ст. 30 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»приймають обов'язкові для виконання рішення про: визнання факту недобросовісної конкуренції; припинення недобросовісної конкуренції; офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; накладання штрафів; закриття провадження у справі.

Недобросовісною конкуренцією, у відповідності до приписів ст. 32 Господарського кодексу України, визнаються будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

Відповідно до ст. 251 Господарського кодексу України вчинення дій, передбачених статтями 29, 30 і 32 цього Кодексу, ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Антимонопольного комітету України чи його територіальних відділень про припинення порушень антимонопольно-конкурентного законодавства, відновлення первинного стану або зміну угод, що суперечать антимонопольно-конкурентному законодавству, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу.

Згідно ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11 визнано факт вчинення відповідачем порушення, передбаченого ст.15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме повідомлення невизначеному колу осіб в рекламі надання позик неправдивих відомостей (відсутність інформації про участь у так званих «програмах в групах», заміна їх твердженнями «ніяких прихованих платежів»), зокрема, внаслідок замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення)послуг цього суб'єкта господарювання та отримання неправомірних переваг на ринку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету.

Зазначеним вище рішенням відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»на відповідача за вказане порушення накладено штраф у розмірі 40000 грн..

Пунктом 3 даного рішення зобов'язано ТОВ «УСП Україна»припинити поширення інформації, визнаної такою, що вводить в оману споживачів щодо послуг, які надаються товариством, у двомісячний строк дня його одержання.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України, головами його територіальних відділень відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Копія рішення № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11 направлялась позивачем разом із супровідним листом № 26/1.34-318 від 30.01.12 р. на адресу відповідача: 14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 95. У зазначеному супровідному листі містилися відомості про реквізити для сплати штрафу та строку сплати штрафу відповідачем. Вказаний лист був повернутий відділенням зв'язку не врученим адресату в зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»Рішення органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Враховуючи неможливість вручити відповідачу вказане рішення № 5 від 26.01.12 р. позивач оприлюднив інформацію про його прийняття у газеті «»Деснянська правда»10 квітня 2012 року № 39.

В силу ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.56 Закону України «Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу (п. 8 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).

Отже, судом встановлено, що двомісячний строк для виконання рішення № 5 від 26.01.12 р. закінчився 20 червня 2012 року. Станом на день прийняття рішення сума штрафу у розмірі 40000 грн. відповідачем в добровільному порядку не сплачена.

В силу ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Згідно із п.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»від 26.12.2011 р. № 15 «вирішуючи спори, пов'язані із зобов'язанням виконати рішення Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення або про стягнення коштів (штрафу, пені) на підставі такого рішення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт неоскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов'язковість виконання рішення названого Комітету чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Однак господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні ст.39 Закону України „Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених ч.2 ст.47 та ч.1 ст.60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України».

Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем доказів оскарження, перегляду органами Антимонопольного комітету в порядку ст.58 Закону України «Про захист економічної конкуренції» чи скасування в судовому порядку рішення позивача № 5 від 26.01.12р. суду не надано. Суду також не подано доказів того, що відповідач у встановлений строк сплатив штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та надав Антимонопольному комітету документи про сплату штрафу.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції в частині своєчасної сплати штрафу накладеного рішенням адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 40000 грн. 00 коп. штрафу.

Згідно ч.5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням вказаної норми закону позивач просить стягнути з відповідача 29400 грн. пені за прострочення сплати 40000 грн. штрафу, нарахованої за період з 21.06.12 р. по 08.08.12 р. включно.

Оскільки, матеріалами справи доведений факт прострочення сплати відповідачем накладеного на нього штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, що не перевищує розміру накладеного на відповідача штрафу, вимоги позивача про стягнення з відповідача 29400 грн. пені, нарахованої за період з 21.06.12 р. по 08.08.12р., задовольняються судом повністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що, зокрема, органи державної (отже, й судової) влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: визнання недійсними нормативно-правових та інших актів, зокрема, рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю чи розірвання угоди в разі невиконання ними у встановлені строки рішень органів Антимонопольного комітету України про скасування або зміну актів, прийнятих органами влади самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю, або про розірвання угоди; стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України; безоплатне вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та (або) копій виробів іншого суб'єкта господарювання; вилучення, накладення арешту на майно, документи, предмети, інші носії інформації у місцях проживання та інших володіннях особи; з інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позивачем заявлено вимоги зобов'язати відповідача припинити порушення, визнане п. 1 рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11, чи в інший спосіб усунути порушення, а саме припинити поширення в рекламі невизначеному колу осіб неправдивої інформації про надання позик (вилучити з реклами твердження «ніяких прихованих платежів»та розмістити в рекламі інформацію щодо участі у так званих «програмах в групах»).

Згідно вищезазначеної статті та п.32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених Розпорядженням Антимонопольного комітету України № 5 від 19.04.94 р. під час вирішення питання про накладення штрафу у резолютивній частині рішення вказується розмір штрафу. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов'язань, передбачених статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

За вимогами пункту 4 частини першої та частини другої статті 84 Господарського процесуального кодексу України: резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення); в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, про зобов'язання сторони виконати відповідні дії, строк виконання цих дій.

Згідно з приписами п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23..03.12 р. «Про судове рішення»резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно. При цьому господарські суди повинні зазначати, зокрема, у рішенні про вчинення певних дій або про припинення певних дій - відповідний припис, наприклад: "Такому-то звільнити таке-то приміщення (із зазначенням його найменування, місцезнаходження згідно з поштовою адресою, площі)", "Такому-то припинити такі-то дії, які перешкоджають доступу такого-то у приміщення (із зазначенням тих же даних про приміщення)", строк виконання відповідних дій та/або про видачу наказу про примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена в Оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-8/634 від 22.10.08 р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкурентного законодавства», в якому зазначено, що системний аналіз наведених законодавчих приписів, а також правових позицій Пленуму Верховного Суду України свідчить про те, що господарський суд не вправі (в тому числі й за позовом органу Антимонопольного комітету України) ухвалювати судове рішення нечіткого, альтернативного характеру, яке допускає його неоднозначне розуміння та можливість вибору самими сторонами у справі, - позивачем чи відповідачем, - порядку і способу виконання даного рішення.

В поданій позовній заяві міститься альтернативна позовна вимога припинити порушення, визнане п.1 рішення № 5 від 26.01.12 р. чи в інший спосіб усунути порушення, тоді як господарський суд не вправі перебирати на себе повноваження (права та обов'язки) сторони у справі -позивача, Волинського обласного відділення Антимонопольного комітету України, і замість нього визначати спосіб, в який останній має намір реалізувати положення свого рішення.

Таким чином, господарський суд не вправі за позовами органів Антимонопольного комітету України ухвалювати рішення, в яких допускаються неоднозначне розуміння та можливість вибору самим сторонами у справі порядку і способу виконання даного рішення.

Враховуючи вищевикладене, вимога щодо зобов'язання припинити порушення, визнане п. 1 рішення адміністративної колегії Волинського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 5 від 26.01.12 р. у справі № 35-11, чи в інший спосіб усунути порушення, а саме припинити поширення в рекламі невизначеному колу осіб неправдивої інформації про надання позик (вилучити з реклами твердження «ніяких прихованих платежів»та розмістити в рекламі інформацію щодо участі у так званих «програмах в групах») судом задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції", ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УСП Україна»" (пр-т Перемоги , 95, м. Чернігів, 14000, (код ЄДРПОУ 35998507, р/р № 2600810402701 в АТ "Мета Банк») в доход державного бюджету (одержувач - Державний бюджет м. Чернігова, р/р 31118106700002 ГУДКСУ в Чернігівській області м. Чернігів, МФО 853592, код 38054398, код платежу 21081100) 40000 грн. штрафу та 29400 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УСП Україна»" (пр-т Перемоги, 95, м. Чернігів, 14000, (код ЄДРПОУ 35998507, р/р № 2600810402701 в АТ "Мета Банк») в доход державного бюджету (одержувач -УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, рахунок № 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: "судовий збір за розгляд справи в господарського суду Чернігівської області", код 03500068) 1609, 50 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складений та підписаний 17 вересня 2012 року.

Суддя А.М.Селівон