Рішення № 26086206, 14.08.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р. Справа № 5024/1039/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Шульженко Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс"

до Приватне науково-виробниче комерційне підприємство "Атон"

про стягнення 250 000 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - представник Яровий В. Ф. дов. № 09/07 від 09.07.2012 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного науково-виробничого комерційного підприємства "Атон" (відповідач) заборгованості в сумі 250 000 грн. за договором поставки № 20/10 від 20.09.2010 р.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач не направив свого представника в судове засідання, але надав клопотання, в якому просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнав, зазначив, що причиною виникнення заборгованості стало скрутне фінансове становище, у зв'язку з чим просить надати розстрочку виконання рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 20 вересня 2010 року було укладено договір поставки № 20/10 за умовами якого (п.1.1.) позивач зобов'язався поставляти відповідачу, а відповідач приймати і оплачувати товар відповідно до умов договору.

Згідно п. 2.3. договору, покупець здійснює перерахування коштів за отримані нафтопродукти, відповідно до рахунку та розхідної накладної до 10-го числа місяця, наступного за місяцем отримання.

За період дії договору позивачем відповідачу було поставлено товар на суму 369 415 грн. 87 коп., що підтверджено рахунком-фактурою № СФ-0180/1 від 30.03.2012 р.

Крім того, матеріали справи містять податкову накладну, яка підтверджує поставку товару на вищезазначену суми за договором № 20/10 від 20.096.2009 р.

Позивач зазначає, що відповідач провів оплату в розмірі 119 415 грн. 87 коп., тим самим частково погасив суму заборгованості.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач в порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 250 000 грн.

Відповідач не надав доказів добровільного погашення заборгованості.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач в своєму клопотанні просив надати розстрочку виконання рішення, посилаючись на скрутне фінансове положення. Суд відхиляє зазначене клопотання виходячи з наступного.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Відповідно до Роз'яснення ВАСУ від 12.09.1996р. за № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування ст.121 ГПК України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обставини справи у їх сукупності дають підстави для висновку про те, що відповідач фактично обґрунтовує необхідність надання розстрочки виконання судового рішення посиланням на скрут не фінансове становище.

В розумінні ст.121 ГПК України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін та доказів, наданих на підтвердження несприятливого фінансового стану.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку. Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного науково-виробничого комерційного підприємства "Атон" (73000 м. Херсон, вул.21 Січня, 37, р/р 26002301000510 в ХФ АКБ «Трансбанк», МФО 352822, код ЄДРПОУ 30667437) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтотранссервіс" (73000, м. Херсон, вул. Поповича, 23, р/р 26001870934101 в ОФ «Укрсоцбанк», м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 30245835) заборгованість в сумі 250 000 грн., а також 5 000 грн. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Суд відхиляє клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.

4. Наказ видати.

Повне рішення складено 15.08.2012 р.

Суддя В.П.Ярошенко