Рішення № 26085804, 12.09.2012, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" вересня 2012 р.Справа № 14/38/5022-572/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" вул. Достоєвського, 11, м.Тернопіль,46018

до Споживчого товариства "Орбіта-2010" вул. Подільська, 21, м.Тернопіль,46000

про cтягнення заборгованості в сумі 38099,00 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Петльований О.О., довіреність №1 від 26.04.2012 р.;

відповідача: не з'явився.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Споживчого товариства "Орбіта-2010" про cтягнення заборгованості в сумі 38099,00 грн.

Заявлені вимоги, підтримані в судових засіданнях повноважним представником, позивач обґрунтовує невиконанням його контрагентом зобов'язань щодо оплати отриманого товару, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість в сумі 38099,00 грн., яка і є предметом судового розгляду.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 12.09.2012р. не забезпечив, однак згідно до письмового відзиву на позов, підписаного керівником споживчого товариства, останнє вимоги ТОВ "Тернопіль Екопак" визнає в повному обсязі.

Під час розгляду справи, представникові позивача належні йому права та обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

27.01.2011 р. між ТОВ "Тернопіль Екопак" та СТ "Орбіта 2010" був укладений договір поставки № 12, відповідно до якого Постачальник зобов'язувався виготовити, поставити та передати у власність свого контрагента упаковку (готові вироби з плівки без, або з нанесенням малюнку - Товар), а покупець - прийняти ці товари й своєчасно здійснювати їх оплату в порядку та на умовах визначених даним правочином.

На виконання приписів договору, згідно до видаткових накладних, копії яких знаходяться у матеріалах справи, відповідач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" Товар на загальну суму 150672,00 грн.

Зауважень щодо кількості та якості поставлених товарно-матеріальних цінностей від покупця не надходило.

Відповідно до п. 6.2 Договору, оплата товарів Покупцем може здійснюватися за домовленістю з Постачальником, шляхом безготівкового перерахування грошей на поточний рахунок Постачальника, вказаний у реквізитах у договорі № 12, протягом 30 банківських днів з моменту приймання - передачі Товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Всупереч наведених правових норм відповідачем зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару виконані лише частково в сумі 109885,00 грн.

Таким чином, на час звернення із позовом до суду відповідачем перед позивачем допущено заборгованість в розмірі 38099,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів на підтвердження погашення заборгованості в добровільному порядку станом на час розгляду справи в суді, відповідачем не представлено.

Натомість, існування спірних сум заборгованості, крім іншого, підтверджується і довідкою, наданою повноважним представником позивача в судовому засіданні 12.09.2012 р.

За таких обставин, вимоги про примусове стягнення із споживчого товариства 38099,00 грн. заборгованості за отриманий ним товар підлягають задоволенню як обґрунтовані і неоспорені відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, судовий збір по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Споживчого товариства "Орбіта-2010" (юридична адреса: вул. Майдан Волі, 4, м. Тернопіль; фактична адреса: вул. Промислова, 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область,47728, р/р 26005060727198, МФО 338783 в ТФ ПАТ КБ "Приватбанк", ідентифікаційний код 37016097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопіль Екопак" (вул. Достоєвського, 11, м.Тернопіль,46000, р/р 26004000083501 в ТФ №1 ВАТ "Банк Універсальний" МФО 32001, ЄДРПОУ 33992807 ) заборгованість у розмірі 38099 (тридцять вісім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 00 коп. та 1610 (одну тисячу шістсот десять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

складено "17 " вересня 2012 р.