Рішення № 26085167, 12.09.2012, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.09.2012 Справа № 5008/635/2012

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Сторожниця Закарпатської області (ФОП ОСОБА_1) до Ужгородського виробничого підприємства „Синевір" Українського товариства глухих (УВП „Синевір УТОГ), м. Ужгород про стягнення штрафних санкцій та інфляційного збільшення заборгованості на загальну суму 58211,86 грн.,

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, фізична особа-підприємець, ОСОБА_2, представник за довіреністю;

відповідача- Шоп А.А., представник за довіреністю

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами у зв'язку з невиконанням відповідачем у повному обсязі рішення господарського суду Закарпатської області від 27.05.10 по справі № 3/21, яким присуджено до стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 суму 230107,00 грн. Зазначена сума складається з інфляційних нарахувань (23931,13 грн.) здійснених позивачем на суму боргу за період з 11.06.10 по 2.04.12 та 30 % річних (34320,73 грн.) нарахованих позивачем за умовами договорів укладених сторонами у 2008р. за період 20.01.12-2.04.12 на суму боргу 230107,00 грн. та за період 3.04.12-20.07.12 на залишок суми боргу 226871,33 грн. Представники позивача у ході судового розгляду наполягають на задоволені позовних вимог.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, за клопотанням його представника у судовому засіданні 14.08.12 для надання можливості подати суду документально обґрунтовану позицію по суті спірних відносин була оголошена перерва до 12.09.12, після спливу якої відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому засіданні та не надав пояснень по суті справи.

За таких обставин справа розглядається за наявними у ній документами без участі відповідача у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, керуючись законом, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та відмову в позові в іншій частині вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Спірним відносинам сторін у даній справі передували господарські відносини сторін відповідно до укладених ними 16.06.08 угоди про співробітництво та організацію взаємовідносин та договорів №№ 1, 3 відповідно від 16.10.2008, від 03.12.2008 про надання безвідсоткової фінансової допомоги на зворотній основі, згідно яких ФОП ОСОБА_1 (позикодавець) зобов'язався передати у власність УВП „Синевир" (позичальнику) грошові кошти на безпроцентній основі на загальну суму 360000 грн., а останній зобов'язався використати та повернути позику в порядку та на умовах, визначених цим договором. Оскільки УВП «Синевир»не було виконано своїх договірних зобов'язань з повернення позики, виникла його заборгованість перед ФОП ОСОБА_1, спір щодо стягнення якої був вирішений господарським судом Закарпатської області у межах справи № 3/21 (2010). Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.05.10 по справі № 3/21 (далі -рішення суду у справі № 3/21) було присуджено до стягнення з УВП «Синевир»на користь ФОП ОСОБА_1 суму заборгованості 230107,68 грн.

Рішення суду у справі № 3/21 виконано УВП «Синевир»частково -2.04.12 перераховано ФОП ОСОБА_1 кошти на суму 3235,67 грн., інша частина присудженої суми -226871,33 грн. залишилася несплаченою, що спричинило подання даного позову про стягнення інфляційних нарахувань та річних відсотків, нарахованих на присуджену та не сплачену відповідачем суму.

Наведені обставини доведені матеріалами справи, не спростовані відповідачем у ході судового розгляду.

Отже, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання стосовно сплати присудженої суми заборгованості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких фактичних обставин справи та на підставі наведених приписів Цивільного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач як боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання -сплату присудженої суми боргу - повинен на вимогу позивача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, що становить відповідно суми 23931,13 грн. та 3385,24 грн. за зазначені позивачем періоди та з урахуванням наявної у ці періоди суми боргу.

В іншій частині вимог щодо річних відсотків -належить відмовити, як безпідставно нарахованих за умовами договорів укладених сторонами, оскільки невиконаним у даній справі є зобов'язання, що виникло не з договору сторін, а з рішення суду, тому у спірних відносинах щодо прострочення цього зобов'язання належить застосовувати розмір річних встановлений ст. 625 ЦК України.

Таким чином, всього до стягнення з відповідача на користь позивача у даній справі належить сума 27316,37 грн.

За змістом ст.ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір сплачений позивачем при поданні позову на суму 1609,50 грн. та послуги адвоката на суму 1000 грн., що підтверджені належним чином) сплачені позивачем при поданні позову належить відшкодувати за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 598, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44-49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Ужгородського виробничого підприємства „Синевір" Українського товариства глухих (88000 м. Ужгород, вул. Огарьова, 3, код ЄДРПОУ 03972593) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму 27316,37 грн. (двадцять сім тисяч триста шістнадцять грн. 37 коп.), включаючи інфляційні втрати, 3 % річних, та у відшкодування судових витрат -1224,52 грн. (одна тисяча двісті двадцять чотири грн. 52 коп.).

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний тест рішення виготовлено 21.09.12

Суддя Ушак І.Г.