Рішення № 26084947, 04.09.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.12 р. Справа № 5006/13/69/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Рассуждай С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль

до відповідача: Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 54"Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент", Донецька обл., м. Добропілля

про: стягнення 6006грн.48коп.

За участю представників сторін

від позивача: Мінуліна О.О. (за довіреністю № 1411від 10.08.2012р.)-представник;

від відповідача: Полякова Н.А. (за довіреністю № 134 від 04.09.2012р.)-представник.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м. Бориспіль звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 54" Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент", Донецька обл., м. Добропілля про стягнення 6006грн.48коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 5819грн.93коп., пені в сумі 155грн.46коп. та 3% річних у сумі 31грн.09коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № ДФ10/027 від 04.01.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

28.08.2012р. від відповідача через канцелярію суду надійшов лист № 127 від 21.08.2012р., яким останній повідомив, що станом на 20.08.2012р. за ним значиться заборгованість у розмірі 5819грн.93коп., яку відповідач планує погасити після надходження грошових коштів на рахунки підприємства.

В судовому засіданні 04.09.2012р. представники сторін підтримали свої позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

04.01.2010р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № ДФ10/027, згідно із яким продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2 договору товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Згідно із п. 5.2 договору оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

У відповідності із п. 10.2 договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що, керуючись п. 1.1 вказаного договору здійснив поставку товару відповідачу за накладною № 21021692 від 06.04.2012р. загальною вартістю 8119грн.34коп., але вартість отриманого товару була оплачена лише частково, внаслідок чого виникла сума заборгованості в розмірі 5819грн.93коп., яка і заявлена до стягнення.

Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення суми боргу у розмірі 5819грн.93коп., яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № ДФ10/027 від 04.01.2010р., що стало підставою для нарахування позивачем 3% річних у сумі 31грн.09коп. та пені в сумі 155грн.46коп.

Договір № ДФ10/027 від 04.01.2010р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, позивач на виконання договору № ДФ10/027 від 04.01.2010р. за видатковою накладною № 21021692 від 06.04.2012р. поставив відповідачу товар загальною вартістю 8119грн.34коп.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача та відбитком печатки підприємства в графі «Отримав», що свідчить про надання відповідачем згоди на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № ДФ10/027 від 04.01.2010р.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Так, сторонами у пункті 5.2 договору погоджено, що оплата кожної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

В накладній № 21021692 від 06.04.2012р. встановлений строк оплати товару - до 09.04.2012р.

Із представленого позивачем акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.04.2012р. по 06.08.2012р. вбачається, що відповідачем перераховувались кошти на оплату товару, однак, як зазначає позивач в наданих письмових поясненнях № 1410 від 10.08.2012р., через відсутність вказівки у розрахункових документах на номер та дату конкретної накладної за якою здійснюється оплата поставленого товару, за умовами п. 5.5 договору оплата зараховувалась товариством в першу чергу на накладну, строк оплати якої вже настав.

Враховуючи викладене, відповідно до бухгалтерського обліку позивача, борг за накладною № 21021692 від 06.04.2012р. становить 5819грн.93коп., що не заперечується відповідачем.

Враховуючи вимоги п. 5.2 договору щодо строків оплати, з 10.04.2012р. за відповідачем вже значиться прострочення виконання свого грошового зобов'язання щодо повного розрахунку за отриманий товар.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, всупереч умов договору відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати вартості товару в сумі 5819грн.93коп., отриманого за накладною № 21021692 від 06.04.2012р.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 5819грн.93коп. суду не представлені, наявність боргу у вказаному розмірі підтверджена самим відповідачем у наданому суду листі № 127 від 21.08.2012р., у зв'язку з чим на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача суму 3% річних у розмірі 31грн.09коп. та пеню в сумі 155грн.46коп., нараховані на суму боргу 5819грн.93коп. за період з 22.04.2012р. по 26.06.2012р., що є його правом.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Нарахування пені здійснюється з врахуванням вимог ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Суд перевіривши арифметичний розрахунок позивача 3% річних та пені за заявлений період за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавство", вважає, що заявлені позивачем суми 3% річних у розмірі 31грн.09коп. та пені в розмірі 155грн.46коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль до Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 54"Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент", Донецька обл., м. Добропілля про стягнення суми основного боргу в розмірі 5819грн.93коп., пені в сумі 155грн.46коп. та 3% річних у сумі 31грн.09коп. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Центральна районна аптека № 54"Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Рент" (юридична адреса: 85004, Донецбка обл, м. Добропілля, вул Першотравнева, будинок 121, код ЄДРПОУ 30042673) на користь Приватного акціонерного товариства "Альба Україна" (юридична адреса: 08300, Київська обл., м. Добропілля, вул. Шевченка, будинок 100, код ЄДРПОУ 22946976) суму основного боргу в розмірі 5819грн.93коп., пені в сумі 155грн.46коп. та 3% річних у сумі 31грн.09коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 1609грн.50коп.

У судовому засіданні 04.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2012р.

Суддя Макарова Ю.В.