Ухвала суду № 26084321, 19.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" вересня 2012 р. м. Київ К-7988/10

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромтехніка»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року по справі № 2а-8102/08/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромтехніка»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромтехніка»до Центральної міжрайонної державної податкової інспекції у місті Кривому розі Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000071501/3 від 19.08.2007, яким до позивача застосовано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 2998,25грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року, у задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 09.02.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 10.06.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-ІІІ.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що на підставі акту №1/1501/31932421 від 12.01.2007, складеного за результатом перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромтехніка» з питань дотримання граничних строків сплати єдиного податку за період з 20.10.2006 по 20.11.2006, та за результатом апеляційного узгодження податкового зобов'язання, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000071501/3 від 19.08.2007, яким, яким на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України №2181-ІІІ зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% - 2998,25грн. за затримку на 31 календарний день граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 15152,00грн.

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо порядку обчислення граничного строку сплати єдиного податку суб'єктами малого підприємництва.

Так, абзацом другим пункту 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі-Указ) передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності - юридичні особи сплачують єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно ж до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України №2181-ІІІ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з преамбулою названого Закону цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відтак з набранням чинності зазначеним Законом уніфіковано, зокрема, порядок та строки подання податкових декларацій (розрахунків), а також порядок та строки сплати сум податкових зобов'язань.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України №2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

При цьому для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період»слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Оскільки названим Указом базовим періодом сплати єдиного податку визначено календарний місяць, то суди з огляду на наведені законодавчі приписи та з урахуванням установлених ними обставин справи дійшли вірного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення -без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпромтехніка»залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв