Рішення № 26082418, 21.09.2012, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 436/3592/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2012 р. Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретарі Ковтун Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ»про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження майна,

встановив:

8 травня 2012 року представник позивача звернувся з позовом до Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки та скасування заборони на відчуження майна, який обґрунтував тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1. 14 серпня 2006 року від її імені приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6 була оформлена довіреність, зареєстрована в реєстрі за № 1816 на ім'я ОСОБА_7, однак довіреність була оформлена незаконно, без її присутності та участі і про її наявність вона не знала та підпису на ній не виконувала. 21 вересня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на підставі цієї довіреності було укладено недійсний договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 та договір купівлі-продажу домоволодіння. 21 вересня 2006 року між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 11044445000/11044876000, згідно якого ОСОБА_4 передав АКІБ „УкрСиббанк" в іпотеку будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,0495 га., на якій він розташований. Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2010 року довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, яка зареєстрована за № 1816 на ім'я ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 та домоволодіння, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровані в реєстрі за № 5931 та № 5934, визнані недійсними.

Оскільки вона не є стороною по договору іпотеки, але є власником цього домоволодіння та земельної ділянки, а заборона нотаріуса позбавляє її можливості розпоряджатися своїм майном, тому вона просить суд визнати недійсним договір іпотеки № 11044445000/11044876000 від 21.09.2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 з моменту його укладення та відмінити заборону приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на відчуження земельної ділянки АДРЕСА_1 та розташованого на ній житлового будинку, накладеного нею 21.09.2006 року при укладанні договору іпотеки № 11044445000/11044876000 (а.с.3-6).

7 червня 2012 року за клопотанням представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»про заміну сторони у справі, в якості ще одного відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ».

Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі.

Приватний нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі (а.с.26).

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк»в судовому засіданні 7 червня 2012 року просив суд замінити відповідача на Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ», оскільки за договором факторингу право вимоги за зобов'язаннями, які виникли у ОСОБА_4 за кредитним договором, перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ - КОЛЕКТ».

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ»в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений (а.с.72).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням, зокрема, в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2010 року (а.с.14-16), яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 1.08.2012 року, були встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право спадщини за законом від 21.12.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Восьмої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, зареєстрованому в реєстрі за № 2-3265, на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку їй належала і земельна ділянка за вказаною адресою.

14 серпня 2006 року від імені ОСОБА_1, приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_6 була оформлена довіреність, яка зареєстрована в реєстрі за № 1816 на ім'я ОСОБА_7

Згідно з цією довіреністю ОСОБА_7 був уповноважений бути її представником з правом підпису документів в усіх органах, підприємствах, установах та організаціях з питань, пов'язаних з виконанням процедур щодо оформлення та отримання на її ім'я всіх необхідних документів для відчуження земельної ділянки площею 0,0495 га. та на розташованого на ній житлового будинку АДРЕСА_1 та відчужувати ці об'єкти нерухомого майна.

Однак довіреність була оформлена незаконно, без присутності та участі позивачки, а про її наявність вона не знала та підпису на ній не виконувала.

21 вересня 2006 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на підставі цієї недійсної довіреності було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки АДРЕСА_1, який було посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровано в реєстрі за № 5931 та договір купівлі-продажу домоволодіння АДРЕСА_1, який зареєстровано в реєстрі за № 5934.

21 вересня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки № 11044445000/11044876000, який також був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за № 5939, згідно якого ОСОБА_4 передав АКІБ «УкрСиббанк» в іпотеку будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0495 га., на якій він розташований (а.с.7-11).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.11.2010 року довіреність, посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, яка зареєстрована за № 1816 на ім'я ОСОБА_7 та договір купівлі-продажу продажу земельної ділянки АДРЕСА_1 та домоволодіння АДРЕСА_1, посвідчені приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстровані в реєстрі за № 5931 та № 5934 - визнані недійсними (а.с.14-16).

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05.09.2011 року звільнено з-під арешту земельну ділянку АДРЕСА_1 з розташованим на ній домоволодінням, який було накладено постановою державного виконавця Самарського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_8 11.02.2011 року (а.с.17-19).

Вказані рішення суду набрали законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 5 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що предметом іпотеки може бути нерухоме майно, яке належить іпотекодавцю на праві власності.

ОСОБА_1 не передавала у власність ОСОБА_4 домоволодіння та земельну ділянку, тому вони не могли бути предметом іпотеки.

Оскільки ОСОБА_1 не є стороною по договору іпотеки, але є власником домоволодіння та земельної ділянки, а внаслідок накладеної заборони нотаріуса при укладені цього договору вона не має можливості повноправно розпоряджатися своїм майном, тому з врахуванням змісту наведених вище норм права та встановлених в судовому засіданні обставини справи, її прав підлягають захисту у заявлений нею спосіб.

Керуючись ст.ст. 88, 169, 208, 209, 212 -215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки № 11044445000/11044876000 від 21 вересня 2006 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 з моменту його укладення та скасувати заборону на відчуження предмету іпотеки, а саме : домоволодіння (реєстраційний номер 14760390) та земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:09:446:0012(84348013), розташовані за адресою АДРЕСА_1, яку було накладено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 при посвідченні 21 вересня 2006 року договору іпотеки № 11044445000/11044876000.

Стягнути солідарно з Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_4 та Товариства з обмеженою відповідальністю «КЕЙ -КОЛЕКТ»на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір в сумі 107,30 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Самарський районний суд м. Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук