Постанова № 26078779, 19.09.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 року Справа № 5019/500/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Левчук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник Смоленська А.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" на рішення господарського суду Рівненської області від 12.06.12р. у справі № 5019/500/12 (суддя Горплюк А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМАКО Україна"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів"

про стягнення в сумі 1 247 977 грн. 14 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 18.09.12 р. у зв'язку із неможливістю прийняти участь в судовому засіданні зі справи № 5019/500/12 судді Філіпової Т.Л., через участь в судових засіданнях в складі колегій суддів по інших справах та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 5019/500/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Крейбух О.Г.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №5019/500/12 від 12.06.12р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 155 181 грн. 44 коп., пені в розмірі 77 333 грн. 08 коп. та 3% річних в розмірі 15 462 грн. 62 коп. стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 104, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 59, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 12.06.12р. у справі 5019/500/12 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що воно є незаконним, неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та не з'ясований характер відносин сторін.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 12.06.12р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Від представника відповідача надійшло клопотання, в якому він просить розгляд справи відкласти у зв'язку зі службовим відрядженням, однак жодних доказів на підтвердження цього не надав.

Судом на обговорення винесено питання про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника відповідача.

Представник позивача заперечила проти письмового клопотання, вважає, що воно є не обґрунтоване, не підтверджене належними доказами та наполягає на розгляді апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду апеляційної скарги, та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 12.06.12р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2011р. між ТОВ "АМАКО Україна" (постачальник) та Приватним підприємством "Моріон-Агро" (покупець), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів", було укладено договір № 3446/007353 (надалі - Договір; а.с. 10-14), відповідно до умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару - продукти хімічного виробництва (добрива).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що кількість товарів, асортимент, умова поставки, ціна та порядок розрахунків зазначається у відповідній специфікації, що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно пункту 3.2. Договору поставка постачальником кожної партії товару відбувається в термін, що вказується в специфікації на кожну окрему партію товару.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору визначено, що форма оплати за товар зазначається у відповідній специфікації. Порядок оплати - перерахування покупцем безготівкових коштів на банківський розрахунковий рахунок постачальника.

01.04.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 1 до Договору - специфікацію (а.с. 15), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000257/007353 від 01.04.2011р. (а.с. 31) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 46 від 28.03.2011р. (а.с. 39) отримав наступний товар: аміачну селітру в кількості 100 тон загальною вартістю 331 000 грн. 80 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 01.04.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 20.04.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 331 000 грн. 80 коп. не виконав.

25.04.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 2 до Договору - специфікацію (а.с. 17), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000532/007353 від 28.04.2011р. (а.с. 32) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 65/1 від 28.04.2011р. (а.с. 40) отримав наступний товар: нітроамофоску в кількості 40 тон загальною вартістю 182 800 грн. 32 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 25.04.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 01.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 182 800 грн. 32 коп. не виконав.

25.04.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 3 до Договору - специфікацію (а.с. 19), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000533/007353 від 29.04.2011р. (а.с. 33) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 65/1 від 28.04.2011р. (а.с. 40) отримав наступний товар: нітроамофоску в кількості 40 тон загальною вартістю 178 000 грн. 32 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 25.04.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 01.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 178 000 грн. 32 коп. не виконав.

01.05.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 4 до Договору - специфікацію (а.с. 21), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000525/007353 від 03.05.2011р. (а.с. 34) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 65/1 від 28.04.2011р. (а.с. 40) отримав наступний товар: аміачну селітру в кількості 48 тон загальною вартістю 161 280 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 01.05.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 20.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 161 280 грн. 00 коп. не виконав.

10.04.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 5 до Договору - специфікацію (а.с. 23), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000603/007353 від 11.05.2011р. (а.с. 35) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 74/1 від 11.05.2011р. (а.с. 41) отримав наступний товар: нітроамофоску в кількості 20 тон загальною вартістю 91 399 грн. 92 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 10.04.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 01.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 91 399 грн. 92 коп. не виконав.

10.05.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 6 до Договору - специфікацію (а.с. 25), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000598/007353 від 14.05.2011р. (а.с. 36) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 74/1 від 11.05.2011р. (а.с. 41) отримав наступний товар: аміачну селітру в кількості 40 тон загальною вартістю 124 400 грн. 16 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 10.05.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 20.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 124 400 грн. 16 коп. не виконав.

20.05.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 7 до Договору - специфікацію (а.с. 27), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000746/007353 від 123.05.2011р. (а.с. 37) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 83/1 від 23.05.2011р. (а.с. 42) отримав наступний товар: аміачну селітру в кількості 10 тон загальною вартістю 29 100 грн. 00 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 20.05.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 30.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 29 100 грн. 00 коп. не виконав.

20.05.2011р. між сторонами Договору було укладено додаток № 8 до Договору - специфікацію (а.с. 29), згідно із якою постачальник на підставі накладної № Т-000747/007353 від 123.05.2011р. (а.с. 38) поставив покупцю, а покупець згідно довіреності № 83/1 від 23.05.2011р. (а.с. 42) отримав наступний товар: вапняково-аміачну селітру в кількості 20 тон загальною вартістю 57 199 грн. 92 коп. в тому числі з ПДВ.

Згідно з умовами специфікації від 20.05.2011р. покупець зобов'язувався повністю оплатити вартість товару в строк до 30.05.2011р., проте покупець свої зобов'язання по оплаті поставленого товару на суму 29 100 грн. 00 коп. не виконав.

Таким чином, у покупця перед постачальником рахується заборгованість із оплати вартості товарів поставлених згідно умов Договору в сумі 1 155 181 грн. 44 коп..

Відповідно до пункту 9.2. Договору у разі прострочення покупцем терміну оплати товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний календарний день по день погашення заборгованості включно.

На підставі пункту 9.2. Договору позивачем нараховано для правонаступника ПП "Моріон-Агро" - ТОВ "Лендком Симонів" пеню за період з 21.04.2011р. по 20.10.2011р. в розмірі 77 333 грн. 08 коп. (розрахунок а.с. 4-5).

Крім того, на підставі частини 2 статті 625 ЦК України позивачем нараховано для відповідача 3% річних за період з 21.04.2011р. по 20.10.2011р. в розмірі 15 462 грн. 62 коп. (розрахунок а.с. 5).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду, який вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України та статті 104 Цивільного кодексу України до правонаступника переходять усі права та обов'язки припиненої юридичної особи.

Доказів сплати боргу відповідач ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не подав.

З огляду на вищевикладене в сукупності вбачається, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 155 181 грн. 44 коп., пені в розмірі 77 333 грн. 08 коп. та 3% річних в розмірі 15 462 грн. 62 коп. стверджуються матеріалами справи і правомірно підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 104, 509, 526, 530, 546, 549, 625, 612, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 59, 173, 193, 230, 232 Господарського кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 1 247 977 грн. 14 коп.

Поряд з тим колегія суддів відзначає, що апелюючи до суду апеляційної інстанції про не дослідження місцевим судом обставин поставки засобів захисту рослин, та вважаючи що суд першої інстанції припустився порушення норм матеріального права, апелянт не врахував, що за умовами даного договору поставка засобів захисту рослин не передбачалася.

За умовами договору №3446/007353 від 01.04.11р. здійснювалася поставка мінеральних добрив (а.с.15-38). Ототожнення засобів захисту рослин із мінеральними добривами є безпідставне та необґрунтоване. Господарська діяльність з приводу поставки мінеральних добрив законодавцем виведена поза межі ліцензійної діяльності.

Щодо твердження у апеляційній скарзі відсутності доказів в обґрунтування позовних вимог, то зазначене спростовується вищевикладеними обставинами у даній постанові вище.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору відносяться на апелянта - ТОВ "Лендком Симонів".

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Рівненської області від 12.06.12 р. у справі № 5019/500/12 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" - без задоволення.

Справу №5019/500/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Крейбух О.Г.