Рішення № 26078686, 18.09.2012, Господарський суд Чернігівської області

18.09.12

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів, пр.Миру, 20 Тел.798-166

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

18.09.2012 р. Справа № 5028/15/52/2012.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія», 01601, м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, адреса для кореспонденції: 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 12/8.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4.

Про стягнення 9 153,90 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з»явився.

Від відповідача: не з»явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 9 153,90 грн. відповідно до ст. 1191 ч. 1 Цивільного кодексу України, ст.27 Закону України «Про страхування».

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника до суду не направив. Ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, які були направлені за поштовою адресою відповідача, зазначеною у позовній заяві (м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4.), і яка внесена до єдиного державного реєстру юридичних осіб як місцезнаходження відповідача (копія довідки на а.с.39-40), повернуті без вручення з довідками листоноші «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до абзацу 1 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання)сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З огляду на викладене суд вважає, що направлення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі за адресою, вказаною в позовній заяві (м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4), яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача, є належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.

Не з'явлення відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Позивач просить розглянути справу без участі його повноважного представника на підставі наявних доказів, що не суперечить закону, а тому вказане клопотання судом задовольняється.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 26.11.2010 р. по справі №3-2656/2010 встановлено, що Болкот І.А. 16.10.2010 р. керуючи автомобілем ЗАЗ ВС6955АХ в м. Львові, на перехресті вулиць Дж. Вашингтона-Пасічна, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Ренж Ровер днз ВС3330ВВ. Болкот І.А. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

08.11.2010 р. судовим експертом Вербовим В.В. було складено акт огляду транспортного засобу №549 яким зафіксовано механічні ушкодження, які були отримані автомобілем Ренж Ровер днз ВС3330ВВ.

18.11.2010 р. судовим експертом Вербовим В.В. було складено висновок №549 експертного авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту яким визначено розмір відновлювального ремонту автомобіля Ренж Ровер днз ВС3330ВВ, -12 959,73 грн.

Оскільки між Пуцята В.Л. та ВАТ «Страхове товариство «Гарантія», правонаступником якого є позивач, було укладено договір №5-1143/10.002 від 19.10.2010 р. добровільного страхування наземного транспорту об»єктом якого є автомобіль Ренж Ровер днз ВС3330ВВ з строком дії з 21.10.2010 р. по 20.10.2011 р., Пуцята В.Л. 18.10.2010 р. повідомив позивача про обставини ДТП, а 23.12.2010 р. звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

08.02.2011 р. позивачем складено страховий акт №НТ1058/10 яким визнано, що сказана подія є страховою, розраховано виплати страхового відшкодування у сумі 9 663,90 грн.

08.02.2011 р. позивачем (страховик за актом) та Пуцята В.Л. (страхувальник) складено та підписано акт взаємозаліку боргу за яким: страхувальник, згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №5-1143/10.002 від 19.10.2010 р., повинен сплатити другий, третій та четвертий чергові страхові платежі в розмірі 16 669,65 грн. Відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 23.12.2010 р. за договору добровільного страхування наземного транспорту №5-1143/10.002 від 19.10.2010 р та на підставі страхового акта №НТ 1058/10 від 08.02.2011 р., страховик має борг перед страхувальником в розмірі 9 663,90 грн. Страховик зараховує суму 7 664,90 грн. як сплату частини другого та частини третього чергового страхового платежу страхувальником за договору добровільного страхування наземного транспорту №5-1143/10.002 від 19.10.2010 р. Після підписання даного акту страховик сплачує страхувальнику страхове відшкодування в сумі 1 999 грн.

Розпорядженням позивача страхове відшкодування в сумі 9 663,90 грн. провести шляхом зарахування коштів в сумі 7 664,90 грн. в рахунок сплати чергових страхових платежів за договором №5-1143/10.002 від 19.10.2010 р. та шляхом перерахування коштів в сумі 1 999 грн. на поточний рахунок ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-ТУР» відповідно до рахунку №606 від 23.12.2010 р. (рахунок складено на ремонт пошкодженого в ДТП автомобіля Ренж Ровер днз ВС3330ВВ).

Платіжним дорученням №148 від 09.02.2011 р. позивачем перераховано на рахунок ТзОВ «Компанія «Україна-ЛВ-ТУР»1 999 грн. з призначенням платежу: виплата страхового відшкодування Пуцята В.Л.

Отже, позивачем було виплачене страхове відшкодування потерпілому в розмірі 9 663,90 грн. (7 664,90 грн. шляхом взаємозаліку та 1 999 грн. платіжним дорученням).

Відповідачем була застрахована цивільно-правова відповідальність гр.-на Дуда А.М. згідно полісу №ВС/8114255 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії даного Полісу з 23.12.2009 р. по 22.12.2010 р., ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну -25 500 грн., розмір франшизи 510 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль ЗАЗ, номерний знак ВС 6955АХ, тип договору 1.

Позивачем 12.03.2012 р. та 22.05.2012 р. були направлені претензії відповідача про відшкодування в порядку регресу 9 153,90 грн.(а.с.35-37).

Відповіді на вимогу відповідач не надав, коштів не сплатив.

Згідно ст. 1 Закону України від 07.03.1996р. № 85/96-ВР "Про страхування" (надалі -Закон № 85/96-ВР), страхування -це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 3 Закону України від 01.07.2004р. №1961-IV "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон №1961) обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст.6 Закону № 1961 страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Закону № 1961, в діючі на час скоєння ДТП редакції, договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю,здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).

Доказів про те, що на момент скоєння ДТП Болкот І.А., який вчинив адміністративне правопорушення, не на законних підставах керував автомобілем ЗАЗ ВС 6955 АХ матеріали справи не містять, до адміністративної відповідальності за вказане правопорушення Болкот І.А. не притягувався.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1166 Цивільного кодексу України:

„1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини."

Згідно ч.ч.1.2 ст. 1187 Цивільного кодексу України:

„1. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

2. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку."

Згідно ч.1 ст. 1188 Цивільного кодексу України:

"Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення."

Відповідно до п.10 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України:

"Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом."

Згідно ч.ч.1-3 ст.22 Цивільного кодексу України:

"1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

2. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі."

Згідно ст.1192 Цивільного кодексу України:

„З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі."

Згідно ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України:

"Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом."

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" від 7 березня 1996 року N85/96-ВР, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1. ст. 22 Закону №1961-ІV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Розмір страхового відшкодування позивачем розраховано правильно - 9 153,90 грн. (9 663,90 грн. виплаченого страхового відшкодування -510 грн. франшизи).

За таких обставин позов підлягає повному задоволення з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю і стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс», 14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 4, код 23498273, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія», м. Київ, Печерський узвіз, 3, код 14229456, 9 153,90 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1609 грн. 50коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко