Рішення № 26078108, 11.09.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" вересня 2012 р. Справа № 10/071-12

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 10/071-12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе;

до 1. товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый

торговый дом-02», м.Херсон;

2. товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і

консалтинга «Формула», м. Вишневе Київської області;

про стягнення 1 163 484,93 грн.

Представники сторін:

від позивача: Петренко І.А., довіреність б/н від 17.07.2012р.;

від відповідачів: не з'явились.

обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія»(надалі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом-02»(надалі -відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула»(надалі -відповідач 2) про стягнення 1 163 484,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 66906 купівлі-продажу від 20.03.2012р. повністю не розрахувався за придбаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1 036 363,62 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 19570,77 грн., штраф -103636,37 грн. та 3% річних -3914,17 грн. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідача 1 за Договором № 66906 купівлі-продажу від 20.03.2012р., між позивачем та відповідачем 2 був укладений Договір поруки від 07.06.2012р., за умовами якого відповідач 2 зобов'язаний сплатити у триденний строк з моменту отримання вимоги позивача частину основного боргу відповідача 1 в розмірі 50000,00 грн. Проте, відповідач 2 у визначений договором поруки строк свої зобов'язання щодо сплати заборгованості в розмірі 50000,00 грн. не виконав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.07.2012р. порушено провадження у справі № 10/071-12 та призначено її розгляд на 07.08.2012р.

07.08.2012р. через канцелярію суду товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»була подана заява б/н від 06.08.2012 р. про зміну розподілу позовних вимог, підтримана представником у судовому засіданні, в якій позивач, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 1 суму заборгованості в розмірі 1 036 363,62 грн., пені -19 570,77 грн., штрафу -103 636,37 грн. 3 % річних - 3914,17 грн., а також судові витрати.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 25.07.2012 р. не виконали, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслали.

Ухвалою від 07.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 28.08.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідачів та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні 28.08.2012р. представником позивача підтримані позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну розподілу позовних вимог, проте доказів на підтвердження надіслання на адресу відповідачів 1 та 2 заяви про зміну розподілу позовних вимог останній не надав.

Представники відповідачів в судове засідання 28.08.2012р. повторно не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду не виконали, витребувані документи, в тому числі відзиви на позов, до суду не надіслали.

Ухвалою від 28.08.2012р. суд відклав розгляд справи на 11.09.2012р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників відповідачів та неподанням сторонами витребуваних судом доказів.

05.09.2012р. через канцелярію суду товариством з обмеженою відповідальністю «Експансія»була подана заява б/н від 28.08.2012 р. про зміну позовних вимог, в якій позивач, на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, просить суд суму заборгованості в розмірі 1 036 363,62 грн., пені -19 570,77 грн., штрафу - 103 636,37 грн., 3 % річних - 3914,17 грн. та судові витрати стягнути з відповідача 1, а по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула» провадження у справі припинити, у зв'язку з відмовою від позовних вимог до нього.

Присутній у судовому засіданні 11.09.2012р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням заяви про зміну позовних вимог б/н від 28.08.2012р.

Представники відповідачів у судове засідання черговий раз не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 28.08.2012р. не виконали.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2012р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем 1 (за договором -покупець) було укладено Договір № 66906, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати покупцю товар, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1. договору).

Під товаром сторони розуміють продукцію народного споживання у тому числі: продукти харчування, алкогольні напої, тютюнові вироби, побутову хімію, електротовари, побутову техніку, засоби електрозв'язку та інші товари народного споживання, купівля-продаж яких дозволена на території України (п. 2.2. договору).

У відповідності з п.п. 5.1., 5.3. договору, підтвердження передачі товару сторони встановили момент підписання повноважними представниками сторін товаросупроводжувального документу на товар. Якщо умовами договору встановлюються умови оплати товару з відстроченням платежу, право власності на товар переходить до покупця з моменту отримання товару.

На виконання умов договору, позивач протягом березня-травня 2012 року передав відповідачеві 1 товар на загальну суму 1 536 363,62 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких додані до позовної заяви. Видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість товару, купівля-продаж якого є предметом цього договору, підлягає оплаті покупцем на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів.

Відповідач 1 за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 500 000 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача 1 перед позиваем на день розгляду справи становить 1 036 363,62 грн. Під час розгляду справи відповідач 1 не надав суду доказів оплати отриманого товару на суму 1 036 363,62 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статі 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, виходячи з вищезазначених обставин та враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості на день розгляду справи, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 1 036 363,62 грн. заборгованості.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 грошового зобов'язання за договором, позивач також просить суд стягнути з відповідача 19570,77 грн. пені та 103636,37 грн. штрафу, нарахованих на суму боргу 1 036 363,62 грн.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 6.2. договору передбачено що, у випадку порушення термінів оплати товару, передбачених цим договором, покупець оплачує на користь продавця виключну неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, від неоплаченої суми, за кожний день прострочення оплати.

Згідно п. 6.3. договору, у випадку неоплати товару на протязі 10 календарних днів з моменту закінчення строку оплати товару, передбаченого п. 3.1. договору, покупець окрім пені, передбаченої пунктом 6.2. договору, сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє її в сумі 19570,77 грн. згідно з розрахунком, доданим позивачем до позовної заяви.

Крім того, у відповідності до умов договору, позивач також просить стягнути з відповідача 1 штраф у розмірі 103 636,37 грн., нарахований відповідно до п. 6.3. договору.

Згідно ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки, які не можна ототожнювати.

Оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф, та враховуючи те, що положення пункту 6.3. договору не суперечить нормам законодавства, так як його зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на суму неоплаченої у встановлений термін вартості продукції, і є правовим наслідком прострочення оплати продукції з вини відповідача, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання грошового зобов'язання, суд зазначає, що вимога позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, пені та штрафу не суперечить статті 61 Конституції України.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 р. № 06/5026/1052/2011.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд встановив, що він є арифметично вірним і складає 103 636,37 грн., що підлягають стягненню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 3914,17 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність розрахунків позивача щодо нарахування 3% річних та задовольняє позовні вимоги в цій частині у сумі 3914,17 грн., визначеної позивачем та яка є арифметично правилною.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»щодо стягнення з відповідача 1 суми заборгованості в розмірі 1 036 363,62 грн., пені -19 570,77 грн., штрафу -103 636,37 грн. та 3 % річних - 3914,17 грн.підлягають задоволенню в повному обсязі.

В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула»- провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог, яка прийнята судом, оскільки така відмова відповідає вимогам ст. 78 ГПК України.

Згідно ст. 49 ГПК України, на відповідача 1 покладаються витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 78, 80 (п. 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонский оптовый торговый дом-02»(73020, м. Херсон, вул. Ілліча, 86, к. 88; код ЄДРПОУ 32125630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5; код ЄДРПОУ 32294905) 1 036 363 грн. 62 коп. -боргу, 19 570 грн. 77 коп. -пені, 103 636 грн. 37 коп. -штрафу, 3 914 грн. 17 коп. -3% річних, 23 269 грн. 70 коп. -витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В частині позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро маркетинга і консалтинга «Формула»провадження у справі припинити.

4. Повернути на підставі рішення товариству з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова, 5; код ЄДРПОУ 32294905) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого судового збору в розмірі 1 602 грн. 68 коп., перераховану на підставі платіжного доручення № 1526776 від 17.07.2012р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 10/071-12.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення -14.09.2012 р.

СуддяА.І. Привалов