Рішення № 26078054, 28.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р.Справа № 5023/3043/12 вх. № 3043/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погореловой О.В

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю :

позивача - Титов Р.В., за дорученням, відповідача - Камінська А.А., за дорученням,

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків

про стягнення 301269,61 грн. та визнання недійсним пункту договору, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 49 від 27.08.2009 року у розмірі 301269,61 грн. та визнати недійсним договір підряду № 49 від 27.08.2009 року в частині п. 4.6 договору. Позов обґрунтований ст. 203, 215, 526, 530, 629, 838 ЦК України. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

27.08.2012 року до господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

Суд, дослідивши пояснення, долучає їх до матеріалів справи.

28.08.2012 року до господарського суду від позивача надійшла заява, в якій позивач відмовляється від частини позовних вимог щодо визнання недійсним п. 4.6 спірного договору.

Суд, дослідивши заяву, вислухавши представника позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

27 серпня 2009 року між ТОВ "Стальконструкція" (підрядник) та ПАТ "Південспецбуд" (субпідрядник) був укладений договір підряду № 49 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, 1.1. підрядник доручає, а субпідрядник приймає на себе на свій ризик виконання робіт з реконструкції однорівневої транспортної розв'язки по вул. Державінской - пр. Гагарина в м. Харкові (мережі дощової каналізації) відповідно до умов цього договору, проектної документації, яка передається субпідряднику підрядником та зобов'язується якісно і своєчасно їх виконати та здати об'єкт Підряднику в установлений договором строк.

Виконання додаткових робіт, які виникли через об'єктивні виробничі обставини і призвели до часткових змін структури робіт та місця їх розташування, оформлюється у встановленому порядку або додатковими угодами згідно п. 53 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668 за умови, що такі зміни здійснюються в межах обсягів асигнувань.

Розділом другим договору визначена ціна предмету договору та фінансування робіт. Відповідно до п.п. 2.1 -2.3 договору загальна вартість робіт та послуг за договором складає 1 635 010,80 коп. (один мільйон шістсот тридцять п'ять тисяч десять грн. 80 коп.), в т.ч. ПДВ 272 501,80 грн.

Договірна ціна є динамічною і визначається у відповідності з п. 3.3.3.3 Державних будівельних норм ДБН Д.1.1-1-2000 з урахуванням доповнень та змін, затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 03.03.2008 р. № 109, наказом Мінрегіонбуду України від 19.03.2009 р. №114, та положень Загальних умов, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. № 668.

Субпідрядник сплачує підряднику вартість генпідрядник послуг в розмірі 4 % від вартості, зазначеної в п. 2.1 договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника або іншим не забороненим законом способом.

Початок робіт - серпень 2009 року, завершення робіт грудень 2009 року (п. 3.1 договору).

Вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за виконані субпідрядником роботи визначається на підставі нормативних витрат трудових та матеріальних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та цін і тарифів, які підтверджені платіжними документами, та згідно з умовами п.1.2. Вартість тимчасових будівель і споруд визначається за відсотковими показниками у разі, якщо вони передбачені проектом організації будівництва. Вартість заготівельно-складських витрат визначається за відсотковими показниками, рекомендованими Мінбудом. Підрядник компенсує Субпідряднику затрати з утилізації будівельного сміття. Підрядник щомісячно приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається субпідрядником уповноваженому представнику підрядника не пізніше 25 числа звітного місяця. Розрахунки за виконані роботи здійснюються підрядником в міру надходження коштів від замовника. Такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

ПАТ "Південспецбуд" в повному обсязі виконало свої зобов'язання за договором, що підтверджується актами прийняття виконаних підрядних робіт за серпень - жовтень 2009 року:

- Акт №1 від 30 вересня 2009 року на суму 322248,02 грн.

- Акт № 6 від 30 жовтня 2009 року на суму 927892,92 грн.

- Акт № 7 від 30 жовтня 2009 року на суму 206045,60 грн.

- Акт №1 від 30 вересня 2009 року (утилізація сміття) на суму 72418,73 грн.

- Акт №1 від 30 жовтня 2009 року (утилізація сміття) на суму 9301,49 грн.

- Акт №1 від 30 жовтня 2009 року (утилізація сміття) на суму 13362,85 грн.

Загальна вартість виконаних та прийнятих робіт за вищевказаними актами складає 1551269,61 грн.

Відповідач сплати позивачу 1250000,00 грн., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 301269,61 грн.

У зв'язку із тим, що договором прямо не передбачено строків на оплату виконаних робіт, керуючись частиною 2 статті 530 ЦК України, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про погашення заборгованості за договором. Вищенаведену вимогу (згідно поштового повідомлення про вручення) отримано відповідачем 13.06.2012 року, але борг на сьогоднішній день не погашено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (стаття 837 ЦК України).

Відповідно до статті 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно до ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 301269,61 грн. обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про прийняття відмови від позову в частині визнання недійсним п. 4.6 договору, суд керується наступним.

Згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи даних про можливість порушення відмовою від позову чиїх не-будь ще прав та інтересів, суд приходить до висновку про те, що відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття заяви позивача та припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог.

28.08.2012 року до господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд відстрочити виконання рішення суду до 31.10.2012 року.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши надані до клопотання докази, дійшов висновку про можливість задоволення клопотання відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним п. 4.6 договору № 49, укладеного між ПАТ "Південспецбуд" та ТОВ "Стальконструкція" 27.08.2009 року.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція" (61106, м. Харків, пр. Московський, 283, код ЄДРПОУ 21191412, п/р 26001701540101 у філії ХРУ ПАТ КБ "Експобанк") на користь Публічного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61125, м. Харків, вул. Малом"ясницька, 2, код ЄДРПОУ 01416731, п/р 260043490 в ПАТ "Мегабанк" в м. Харкові) - 301269,61 грн. заборгованості та 7098,00 грн. судового збору.

Відстрочити виконання рішення до 31 жовтня 2012 року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29 серпня 2012 року.

Суддя Погорелова О.В.