Ухвала суду № 26077939, 19.09.2012, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

19.09.12

Справа № 5009/3522/12

м. Запоріжжя

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

За позовом: Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська” (Донецька область, м. Новогродівка, вул. Шахтна,1, ідентифікаційний код 33426253)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Електропривод” (69008, м. Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34, ідентифікаційний код 24512839)

про визнання недійсним господарського договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

ВСТАНОВИВ:

ДП “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська” звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ “Електропривод” про визнання недійсним господарського договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 18.09.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в зв’язку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином –суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.

У позовній заяві № 20/639 від 10.09.2012р. позивачем визначено Державне підприємство “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська”.

Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 19.09.2012р. № 14714612, станом на 19.09.2012р. Державне підприємство “Селидіввугілля” є юридичною особою, місцезнаходження якої: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за електронним запитом господарського суду Запорізької області від 19.09.2012р. № 14714788, записів про юридичну особу з ідентифікаційним кодом 33621589 не знайдено.

Згідно довідки АБ № 451532 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Відокремлений підрозділ “Шахта 1/3 “Новогродівська” Державного підприємства “Селидіввугілля” не є юридичною особою, місцезнаходження Відокремленого підрозділу: 85483, Донецька область, м. Новогродівка.

Відповідно до п. 3.2 Положення про ВП “Шахта 1-3” Новогродівська” ДП “Селидіввугілля” від 2006р. Підрозділ не є юридичною особою, представляє інтереси і реалізує свої цілі і задачі в межах цього положення і Статуту підприємства.

Отже, стороною (позивачем) за даним позовом виступає саме юридична особа ДП “Селидіввугілля”, проте у позовній заяві не зазначено його місцезнаходження: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Карла Маркса, 41.

Зазначено лише місцезнаходження Відокремленого підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська”: Донецька область, м. Новогродівка, вул. Шахтна, 1.

В пункті 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) зазначено, що відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, Законів України “Про господарські товариства”, “Про акціонерні товариства”, “Про банки і банківську діяльність”, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу, наприклад: "Стягнути з підприємства "А" в особі його відокремленого підрозділу - філії N 1 на користь організації "Б" в особі її Н-ської філії таку-то суму".

Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1 ст. 36 ГПК України).

Як зазначено в абзаці 1 пункту 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов’язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов’язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з’ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб’єктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, п. 2 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства “Селидіввугілля” в особі Відокремленого підрозділу “Шахта 1/3 “Новогродівська” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електропривод” про визнання недійсним господарського договору № V4-G02/4/939-11 МТС від 21.10.2011р. та додані до неї документи на 40 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення № 2163 від 11.09.2012р. на суму 1 073, 00 грн. про сплату судового збору) повернути без розгляду.

Суддя Соловйов В.М.