Рішення № 26077697, 22.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.12 р. Справа № 5006/20/72/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Зіборовій Т.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

про стягнення 48896,42грн.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 77 ГПК України

в судовому засіданні

21.08.2012 оголошувалась перерва до 22.08.2012.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 49896,42 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 26926,85 грн., пені у розмірі 22633,55 грн., 3% річних у розмірі 236,69 грн., інфляційних втрат у розмірі 99,33 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №156 від 25.07.2007 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 26926,85 грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений із відповідачем договір №156 про постачання теплової енергії (для вбудованих приміщень інших організацій) від 25.07.2007, акт про включення опалення від 15.10.2011, рахунки-фактури, реєстри рахунків, розрахунок суми заборгованості.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.08.2012 позовні вимоги позивача визнав в повному обсязі.

В судовому засіданні 22.08.2012 позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача 22.08.2012 у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

25.07.2007 між Комунальним підприємством по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської рад, як постачальником (позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як споживачем (відповідач) укладено договір №156 про постачання теплової енергії (для вбудованих приміщень інших організацій) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вбудоване приміщення площею 130,60 кв.м, за адресою: пр. Леніна, буд. 1, а відповідач зобов'язався оплачувати поставлену теплову енергію по встановленим тарифам в строки, передбачені договором.

Пунктом 1.1 договору-1 встановлено, що договір набирає чинності з 01.10. 2007 і діє до 01.10.2008.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його розірвання (п. 8 договору).

Сторонами доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим за висновками суду договір є продовженим.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюються рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради.

Відповідно до п. 3.1.1. договору споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику поставлену теплову енергію по тарифу, встановленому Рішенням виконавчого комітету Горлівської міської ради № 192 від 21.02.2007 (за 1 кв.м - 9,17 грн., крім того ПДВ - 1,83грн., усього - 11,00грн. ) на підставі виставлених рахунків.

14.10.2011 позивач надав відповідачу повідомлення №74-9184 від 10.10.2011 (копія наявна у матеріалах справи), відповідно до якого з 01.10.2011, згідно постанови №22 від 30.09.2011 Національної комісії регулювання ринку комунальних послугу України "Про встановлення тарифів на теплову енергію КП по ТП "Вуглик" Горлівської міської ради" затверджено тариф: за 1 Гкал при наявності теплового лічильника -973,46 грн., ПДВ 194,69 грн., всього 1168,15 грн. Даний лист надісланий відповідачу 14.10.2011, що підтверджується копією фіскального чеку.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач зобов'язаний оплатити пред'явлені рахунки на попередню оплату поточного місяця протягом з-х банківських днів з моменту їх отримання (п. 5.2 договору).

Рахунок-фактура постачальника вважається пред'явленим споживачу з моменту його вручення. У випадку неможливості вручення особисто споживачу з моменту відправлення по пошті рекомендованим листом за юридичною адресою, яка зазначена в договорі, з урахуванням строку поштового пробігу (п. 5.11 договору).

Кінцевий розрахунок за фактичну поставлену теплову енергію у звітному місяціздійснюєтьбся по фактичній поставці тепловій енергії з урахуванням коригування раніше пред'явленого рахунку до 01 числа наступного за звітним (п. 5.7 договору).

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актом про включення опалення від 15.10.2011, підписаного та скріпленого печатками з обох сторін без зауважень, копію якого додано до матеріалів справи.

За надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до оплати рахунки-фактури на загальну суму 26926,85грн., зокрема, рахунок-фактура №1115 від 20.10.2011 на суму 261,20 грн., №1388 від 15.10.2011 на суму 2693,41 грн., №1643 від 15.12.2011 на суму 5065,34 грн., №162 від 30.01.2012 на суму 2708,94 грн., 3470 від 15.02.2012 на суму 7825,10 грн., №744 від 15.03.2012 на суму 4873,54 грн., № 999 від 17.04.2012 на суму 3499,32 грн.

Рахунки - фактури №1115, №1388 були отримані уповноваженою особою відповідача, про що свідчить реєстр рахунків, решта рахунків були надіслані на адресу зазначену в договорі, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідач умови договору належним чином, у повному обсязі не виконав, вартість отриманих послуг з теплопостачання у період з жовтня 2011 по квітень 2012 не сплатив.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 275 Господарського кодексу України підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, розмір заборгованості визнав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог на суму 26926,85грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 22633,55 грн. за період з 01.11.2011 по 04.06.2012 на підставі п. 5.6 договору.

Згідно п. 5.6 договору за весь час несвоєчасної оплати теплової енергії споживачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасного розрахунку за отриману теплову енергію, та, враховуючи вимоги Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", що відноситься до спеціального законодавства в сфері відповідальності за несвоєчасне внесення плати за надані позивачем послуги з теплопостаачння, а також умови п. 5.6 договору, суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1%.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його вірним, тому вимоги про стягнення пені у розмірі 22633,55грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 236,69 грн. та інфляційних втрат у розмірі 99,33 грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 236,69грн. та індексу інфляції в розмірі 99,33грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ЄДРПОУ НОМЕР_1 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства по теплопостачанню "Вуглик" Горлівської міської ради (вул. Ушева, буд. 1, м.Горлівка, Донецька область, 84601, ЄДРПОУ 30500344) суму основного боргу у розмірі 26926 (двадцять шість тисяч дев'ятсот двадцять шість)грн. 85 коп., пеню у розмірі 22633 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять три) грн. 55коп., 3% річних в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 69 коп., інфляційні втрати у розмірі 99 (дев'яносто девять) грн. 33 коп., судовий збір у розмірі 1609 (одна тисяча шістсот девять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ..

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Огороднік Д.М.

Дата складення повного рішення 22.08.2012