Рішення № 26077601, 15.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.08.12 р. Справа № 5006/48/19/2012(5011-64/4074-2012)

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА"

до Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія"

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 921,00 грн.

за участю представників:

від позивача Кравцова Н.В. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

від третіх осіб не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту від 02.11.2010 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля "Toyota", державний номер НОМЕР_1, а тому відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач направив останньому регресну вимогу про відшкодування шкоди в порядку регресу. У зв'язку з тим, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В матеріалах справи міститься відзив відповідача на позов, в якому останній зазначає, що винна у дорожньо-транспортній пригоді особа - ОСОБА_2 не зверталась до відповідача із повідомленням про настання події, що містить ознаки страхового випадку.

14.08.2012 до суду надійшло клопотання від відповідача, в якому він просить проводити розгляд справи без участі його представника за наявними у матеріалах справи документами.

Треті особи в судове засідання, призначене на 15.08.2012, не з'явились, письмових пояснень по суті справи не надали, своїм процесуальним правом не скористались.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

За договором добровільного страхування наземного транспорту № 022-75801105 від 02.11.2010, укладеним між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія "АРМА" (позивач, страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) страховик зобов'язався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням, знищенням чи втратою застрахованого автомобіля "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1.

З матеріалів справи вбачається, що 12.02.2011 о 01 год. 20 хв. по вул. Басейній, 3 в м.Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, та автомобіля "ВАЗ-111830", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_1 звернувся до позивача з повідомленням про настання події, що може бути визнано випадком від 14.02.2011 та заявою про виплату страхового відшкодування від 02.03.2011.

Відповідно до Висновку № 0023 автотоварознавчого дослідження (визначення розміру матеріального збитку) автомобіля "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, складеного 02.03.2011 судовим експертом-товарознавцем Суменок О.М. (свідоцтво №1097, міститься в матеріалах справи), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, складає 6 319,84 грн.

Згідно складеного страхувальником страхового акту № 3832-А-К страхове відшкодування за вищевказаним страховим випадком здійснюється у розмірі 3 921,00 грн.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Платіжним дорученням № 1040 від 25.05.2011 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 3 921,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 03.03.2011 у справі № 3-1206/11 особою, винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12.02.2011 по вул. Басейній у м. Києві, визнано водія транспортного засобу "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, та притягнуто його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля засобу "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ "Міська страхова компанія" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/4487238, тип договору 3) строком з 13.07.2010 по 12.07.2011.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/4487238), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору від 02.11.2010, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що 29.07.2011 позивач направляв на адресу відповідача претензію про відшкодування збитків в порядку регресу у розмірі 3 921,00грн.

Договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №ВЕ/4487238) передбачено, що ліміт відповідальності відповідача за шкоду, заподіяну майну, становить 25 500,00 грн., франшиза - 0 грн.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час врегулювання страхового випадку (виникнення у позивача права на відшкодування шкоди в порядку регресу) - виплати позивачем страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 37.1 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час врегулювання страхового випадку (виникнення у позивача права на відшкодування шкоди в порядку регресу) - виплати позивачем страхового відшкодування) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком регресної вимоги про виплату та додатків до неї.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач регресну вимогу позивача не задовольнив, кошти не перерахував.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на те, що водій, який керував автомобілем "ВАЗ", державний номер НОМЕР_2 не повідомив відповідача про настання дорожньо-транспортної пригоди, однак в даному випадку зазначене не звільняє страховика, яким застраховано цивільно-правову відповідальність, що настає внаслідок заподіяння шкоди під час ДТП, за участю забезпеченого транспортного засобу згідно полісу № ВЕ/4487238, від виплати страхового відшкодування по полісу на користь потерпілого (його страховика при відшкодуванні шкоди) у зв'язку з наступним.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль "Toyota Avensis", державний номер НОМЕР_1.

Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування".

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування. В свою чергу статтею 32 зазначеного Закону визначені випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) і серед зазначених випадків відсутній названий відповідачем випадок щодо неповідомлення його страхувальником про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Натомість, відповідно до п.п ґ п. 38.1.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він (водій) не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Таким чином, відповідач обставин, викладених позивачем, належними засобами доказування не спростував, доказів задоволення регресної вимоги та виплати страхового відшкодування не надав.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача в порядку регресу суми у розмірі 3 921,00 грн., визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (83053, м. Донецьк, вул. Краснооктябрська, 111, ідентифікаційний код 30244124, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія "АРМА" (03037, м. Київ, просп. Червонозоряний, 52, ідентифікаційний код 21265671) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 3 921 (три тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 16.08.2012.

Суддя Сажнева М.В.