Рішення № 26077585, 19.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.07.12 р. Справа № 5006/48/6/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії

до Державного підприємства "Орджонікідзевугілля"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Удовенко К.В. - представник

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 80 504 874,10 грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у розмірі 99 112,48 грн., пені у розмірі 2 860 626,49 грн., 3% річних у розмірі 567 123,71 грн. та інфляційних втрат у сумі 183 927,32 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилає?ться на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 04-27 від 01.06.2005 щодо своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії у січні - квітні 2012 року (з урахуванням заяви, поданої 18.07.2012).

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечив. Також відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представників.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

01.06.2005 між Державним підприємством "Укренерговугілля" (постачальник), правонаступником якого є Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", та Державним підприємством "Орджонікідзевугілля" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 04-27 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договору цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2005. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, та позивачем підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

В подальшому протягом 2005 - 2009 років між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди, якими вносились зміни до Договору.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 "Порядок розрахунків" та Додатку 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії". В свою чергу, відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 22 "Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно з п. 2 Додатку 22 до Договору щомісячно 1 числа згідно з Додатком 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії" направляється представник споживача у відділ збуту електроенергії для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату.

За домовленістю сторін споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24-00 останнього дня розрахункового періоду. Розрахунковий період триває один календарний місяць, починаючи з 00-00 год. 1-го числа (п.1 Додатку 3 до Договору).

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії підписаних та погоджених представниками сторін звітів про використану електроенергію за період з січня по квітень 2012 року.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами прийому-передачі №00013 від 31.01.2012, № 00040 від 29.02.2012, № 00068 від 31.03.2012 та № 00098 від 30.04.2012 та звітами про спожиту електроенергію за спірний період, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень, на загальну суму 92 199 874,10 грн.

Пунктом 3 Додатку 22 до Договору передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої електроенергії в розрахунковому періоді (місяці) активної електроенергії на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання у наступному порядку: до 10 числа розрахункового місяця - перший авансовий платіж в розмірі 30% вартості очікуваного споживання; до 20 числа розрахункового місяця - другий авансовий платіж в розмірі 30% вартості очікуваного споживання, до 30 числа розрахункового місяця - третій авансовий платіж в розмірі 40% вартості очікуваного споживання.

Авансові платежі споживач сплачує самостійно на підставі виданих постачальником рахунків-фактур, нарахованих згідно Додатка №1 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу", або згідно заяви, наданої споживачем у разі очікуваного збільшення або зменшення електроспоживання (п.3 Додатку № 22 до Договору).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу активну електричну енергію у період з січня по квітень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі, що підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 Додатку 22 до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію, плату за перетікання реактивної енергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недорахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків та інші споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, у 3-х денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.

Отримання відповідачем актів прийому-передачі № 00013 від 31.01.2012, № 00040 від 29.02.2012, № 00068 від 31.03.2012 та № 00098 від 30.04.2012 підтверджується підписами представника ДП "Орджонікідзевугілля", скріпленими печаткою підприємства на вказаних актах.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії спожитої протягом січня-квітня 2012 року виконав частково, а саме на суму 11 695 000,00грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту протягом січня - квітня 2012 року активну електроенергію становить 80 504 874,10 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 04-27 від 01.06.2005 відповідачем суду не надано. У поданому до суду відзиві на позовну заяву заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 80 504 874,10 грн. підлягають задоволенню.

Посилаючись на перевищення споживачем у лютому 2012 обсягів договірної величини електричної потужності, несплату останнім вартості перевищення договірної величини потужності у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 99 112,48 грн.

Згідно п. 4.3 Правил користування електричною енергії, граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.2.8 Договору в редакції Додаткової угоди від 26.10.2005 постачальник зобов'язаний доводити споживачеві граничні величини споживання електричної потужності як договірні величини письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду. Повідомлення про ці величини діє на розрахунковий період до отримання нового та є невід'ємною частиною договору.

У відповідності з абз. 2 п. 5.2.9 Договору в редакції Додаткової угоди від 26.10.2005 споживання електричної потужності понад доведену договірну (граничну) величину постачальник зобов'язаний фіксувати двостороннім актом з контролю електричної потужності.

Постачальник зобов'язаний визначати для споживачів, які мають кілька териториально відокремлених підрозділів з приєднаною потужністю більше 150 кВА та середньомісячним (за підсумками минулого року) обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис кВт/год, граничні величини споживання електричної потужності окремо за кожним підрозділом (п. 5.2.2 Договору).

Відповідно до вимог п. 5.2.8 Договору, постачальник направив споживачу лімітне повідомлення № 296/27/6 від 16.01.2012, яким визначив граничні величини споживання електричної потужності окремо за кожним підрозділом, в тому числі для:

- ш. "Ольховатська" гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 2240 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 2240 кВт;

- ш. "Єнакієвська" гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 3830 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 3830 кВт.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 24.01.2012, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Однак, відповідачем було перевищено договірну величину електричної потужності у лютому 2012 року.

Факт такого перевищення підтверджується актами контролю електричної потужності:

- № 8713 від 08.02.2012 відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. "Єнакієвська" становить 2890 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 6720 кВт, та договірною величиною, яка становить 3830 кВт);

- № 8726 від 09.02.2012, відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. "Ольховатська" становить 1182 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 3422 кВт, та договірною величиною, яка становить 2240 кВт).

Вказані акти підписані відповідачем без зауважень, факт перевищення договірних величин споживання електричної потужності ним не заперечується.

Також в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі № 00041 від 29.02.2012, підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до якого розрахована величина перевищення споживання електричної потужності відповідачем та визначено суму, яка належить до сплати відповідачем в результаті такого перевищення у розмірі 99 112,48 грн.

Отримання відповідачем акту прийому-передачі № 00041 від 29.02.2012 підтверджується підписом представника ДП "Орджонікідзевугілля", скріпленим печаткою підприємства на зазначеному акті.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Зазначена вище заборгованість за перевищення договірних величин електричної потужності на момент розгляду справи відповідачем у повному обсязі не оплачена, у зв'язку з чим наявне грошове зобов'язання за перевищення договірних величин споживання електричної потужності у лютому 2012 року в сумі 99 112,48 грн., що підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 860 626,49 грн., 3% річних у розмірі 567 123,71 грн. та інфляційні втрати в сумі 183 927,32 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком 22 до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав в повному обсязі, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його невірним, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, а також того, що у 2012 році 366 днів, становить 2 852 064,76 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 183 927,32 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його частково невірним у зв'язку з наявністю арифметичних помилок.

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, а також того, що у 2012 році 366 днів, вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 566 206,46 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Орджонікідзевугілля" (86405, Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Трестовська, 10, ідентифікаційний код 32276912, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (07300, Київська обл., м. Вишгород, ВАТ „Укргідроенерго", ідентифікаційний код 32402870) в особі Донецької філії (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, ідентифікаційний код 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 80 504 874 (вісімдесят мільйонів п'ятсот чотири тисячі вісімсот сімдесят чотири) грн. 10 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної потужності у розмірі 99 112 (дев'яносто дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 48 коп., пеню у розмірі 2 852 064 (два мільйони вісімсот п'ятдесят дві тисячі шістдесят чотири) грн. 76 коп., 3% річних у розмірі 566 206 (п'ятсот шістдесят шість тисяч двісті шість) грн. 46 коп., інфляційні втрати в сумі 183 927 (сто вісімдесят три тисячі дев'ятсот двадцять сім) грн. 32 коп. та 64 373 (шістдесят чотири тисячі триста сімдесят три) грн. 56 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 24.07.2012

Суддя Сажнева М.В.