Рішення № 26077492, 30.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.12 р. Справа № 5006/25/84/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14576,16 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача: Власенко А.О. за довірен.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» (далі - ПрАТ «УСК АСКА») про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14576,16 грн.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1172, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 9, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічно викладеним у позовній заяві та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 20.08.2012р. позивач просив розглянути справу без участі його представника. Надав письмові заперечення у яких зазначив, що у ПрАТ «УСК АСКА» не має підстав для виплати позивачу страхового відшкодування в порядку регресу, оскільки у відповідача відсутні докази щодо причетності Биковського Ю.В. в причинені шкоди транспортному засобу ЗАЗ-Daewoo, державний номер АН 9248 СЕ у заявленому в позові ДТП.

Оскільки відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 21.07.2008 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» (Страховик) та Кремчак О.М. (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №DOM0AU50108 (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «ЗАЗ-Daewoo», державний номер АН 9248 СЕ (надалі - застрахований автомобіль). Строк дії Договору до 20.07.2009р. (а.с.17). Згідно умов пункту 9 цього Договору, строк його дії було пролонговано до 20.07.2010р., що підтверджується меморіальним ордером від 22.07.2009р. про перерахування Страховику страхової премії.

11.12.2009 року у м.Макіївка на перехресті вул.. Руднєва та вул..Ярошенко сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «ГАЗ 3302», державний номер АН9576СО під керуванням Биковського Ю.В.

Згідно з постановою Гірницького районного суду м.Макіївки від 02.02.2010р. у справі №3-145/2010 дорожньо-транспортна пригода 11 грудня 2009 року сталася у зв'язку з порушенням Биковським Ю.В. п.12.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого Биковський Ю.В. був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнений до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с.13).

В запереченнях проти позову відповідач зазначає, що постановою Гірницького районного суду м.Макіївки вина Биковського Ю.В. в спричиненні механічних пошкоджень застрахованому автомобілю не доведена. Проте суд не приймає цих доводів відповідача, оскільки згідно довідки ЦЄДР ІА МВС України №8530181 (а.с.11-12) дорожньо-траспортна пригода 11.12.2009 року у м.Макіївка на перехресті вул. Руднєва та вул.Ярошенко сталася внаслідок порушення водієм Биковським Ю.В., який керував автомобілем «ГАЗ 3302», державний номер АН9576СО Правил дорожнього руху України, внаслідок чого був пошкоджений застрахований автомобіль «ЗАЗ-Daewoo», державний номер АН 9248 СЕ.

Оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України постанову Гірницького районного суду м.Макіївки від 02.02.2010р. у справі №3-145/2010 та довідку ЦЄДР ІА МВС України №8530181 суд дійшов висновку, що наявними в матеріалах справи доказами вина Биковського Ю.В. в спричиненні механічних пошкоджень застрахованому автомобілю доведена повністю.

Вищезазначене дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПРАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» виник обов'язок виплатити Кримчаку О.М. страхове відшкодування.

Для визначення пошкоджень автомобіля «ЗАЗ-Daewoo», Центром незалежних експертиз проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №2248/09-12 від 21.12.2009 року. Згідно висновку звіту, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ЗАЗ-Daewoo», державний номер АН 9248 СЕ складає 14804,56 грн. з врахуванням фізичного зносу автомобіля. (а.с.27-31).

15.12.2009 року Страхувальником було подано до ПРАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» заяву про страхову виплату.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування №DOM0AU50108, на підставі страхового акту від 30/12/2009р. (а.с.22-23), враховуючи звіт №2248/09-12 від 21.12.2009р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14576,16 грн. на користь Кремчак О.М., що підтверджується платіжним дорученнями №15103 від 15.01.2010р. (а.с.21).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, цивільна відповідальність власника автомобіля «ГАЗ 3302», державний номер АН9576СО, яким під керував Биковський Ю.В., на час вчинення ДТП була застрахована в ПРАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» полісом № ВС8921398. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 25500 грн. та франшиза 510 грн.(а.с.46).

21.07.2011 року позивач звернувся із заявою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14576,16 грн. (а.с.8-9). Проте, ПРАТ «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» кошти позивачу не перерахувало.

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 14576,16грн. без урахування франшизи за полісом № ВС8921398.

Разом з цим, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на страховиків.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № ВС8921398 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 14066,16 грн. (14576,16грн.- 510 грн.= 14066,16грн.).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14576,16 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «Аска» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, б.100, код ЄДРПОУ 20474912 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49000, м.Днііпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402, код ЄДРПОУ 305299) суму страхового відшкодування в розмірі 14066грн. (чотирнадцять тисяч шістдесят шість) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1553 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три) грн. 33 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 серпня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 3 вересня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.