Рішення № 26077456, 20.08.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.12 р. Справа № 5006/25/56/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15674 грн. 98 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15674 грн. 98 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 993, 1187, 1191, 1194 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на підставі наявних у справі документів.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

20 червня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Просто-страхування» (Страховик) та ПТ ЗТ «Скарбниця» (Страхувальник) було укладено договір № 1105553 добровільного страхування транспортних засобів (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом, а саме автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номер AA 5982 AA (надалі - застрахований автомобіль).

19 Листопада 2011 року в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля, під керуванням Любинського В.С., автомобіля «Mersedes-benz», державний номер 784-80 КН під керуванням Дерепко І.В. та автомобіля «Mitsubishi Lancer», державний номер АІ 2563 ВМ, під керуванням Павлюченко Д.Д.

Згідно з постановою Оболонського районного суду м.Києва від 16.12.2011 р. ДТП трапилась у зв'язку з порушенням Дерепко Іллею Валентиновичем. п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, що призвело до механічних пошкоджень застрахованого автомобіля, внаслідок чого Дерепко Іллю Валентиновича було визнано винним у здійсненні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином вина Дерепко І.В. була доведена у судовому порядку.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Volkswagen Transporter», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт №642/6382 від 08.12.2011. про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Volkswagen Transporter», державний номер AA 5982 AA складає 10942 грн. 47 коп. (а.с.13-17).

Відповідно до рахунку СТО № СЗ00188376/СС00129828 від 06.12.2011р. ТОВ «Автосоюз» виконав відновлювальні роботи застрахованого автомобіля «Volkswagen Transporter» на суму 17314,98 грн.(а.с.28).

Страхувальником було подано до Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» заяву про страхову виплату, у зв'язку з настанням страхового випадку (а.с.29).

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору добровільного страхування автотранспортних ризиків від 20.06.2010р. № 1105553, рахунку СТО № СЗ00188376/СС00129828 від 06.12.2011р., враховуючи Звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого пошкодження транспортного засобу №642/6382 від 08.12.2011р. на підставі страхового акту від 15.02.2011р. та розрахунку страхового відшкодування до нього - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 16674,98 грн. (враховуючи франшизу за договором у розмірі 640 грн.) на користь ПТ ЗТ «Скарбниця», що підтверджується платіжним дорученням №21974 від 20.12.2011р. (а.с. 33).

Відповідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність Дерепко І.В. була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом № АА/6898991, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., франшиза 1000 грн. (а.с.34).

20.03.2012р. позивач звернувся із регресною вимогою до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 16674,98 грн. (а.с.36). Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, кошти не перерахував.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до частини 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з пункту 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу АА/6898991 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 15674 грн. 98коп. (16674,98 грн. - 1000 грн.= 15674 грн. 98коп.)

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 15674 грн. 98коп. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (04050, м.Київ, вул..Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 15674 (п'ятнадцять тисяч шістсот сімдесят чотири) грн.98 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1609 (тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 20 серпня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 23 серпня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.