Рішення № 26077424, 13.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/8601-2012 13.09.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі філіалу "Кабельні мережі"

Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1, м. Київ

про стягнення 948,51 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: Карпенко К.В.

від відповідача: Загура В.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1 про стягнення 797,98 грн. заборгованості по оплаті послуг, 100,55 грн. -інфляційних втрат, та 3 % річних у сумі 49,98 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг згідно договору на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р. №1183/08 (далі -Договір).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2012 р. порушено провадження у справі №5011-70/6392-2012, та призначено справу до розгляду на 26.07.2012 року.

Ухвалою суду від 26.07.12р. розгляд справи відкладався на 16.06.12р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

16.08.12р. у судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що відповідно до пункту 9.1.2 Договору, відповідач (замовник) зобов'язаний протягом п'яти днів з дня закінчення будівництва надіслати позивачу (виконавцю) лист про розірвання договору. Замовник і виконавець протягом 1 місяця з дати надходження листа про розірвання договору на адресу виконавця укладають угоду про розірвання договору, в якій зазначаються умови його розірвання. Відповідач вказує, що ним 30.03.10 на адресу позивача було направлено лист № 139 від 23.03.10 про розірвання вказаного вище договору, проте позивач у строк до 30.04.10, як це передбачено п.9.1.2 Договору, не надав відповідачу для підписання угоду про розірвання Договору, у зв'язку з чим, допустив прострочення кредитора (ст.613 ЦК України), у зв'язку з чим, на думку відповідача, заборгованість, яка стягується позивачем з відповідача, виникла саме з вини позивача, який безпідставно та несвоєчасно вчинив дії щодо приймання-передачі об'єкту обслуговування від відповідача на свій баланс та у період, коли зобов'язання сторін мали бути припиненими.

Ухвалою суду від 16.08.12 за клопотанням представників сторін строк розгляду справи продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 16.08.2012 р. судом оголошувалась перерва до 13.09.2012 р. на підставі ст. 77 ГПК України.

31.08.2012 р. через загальний відділ діловодства представник позивача подав заперечення проти відзиву на позовну заяву, в якому зазначає, що у відповідача було право на звернення до суду з вимогою розірвання договору, але він ним не скористався.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.09.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2009 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»та Закритим акціонерним товариством «Київміськбуд-1»укладено договір №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування, умовами якого передбачено, що позивач проводить оперативно-технічне обслуговування електрообладнання, яке знаходиться на балансі відповідача в обсягах згідно з «Методикою визначення та встановлення плати на виконані роботи з оперативно-технічного обслуговування електричних мереж напругою до 110 кВ для АК «Київенерго», затвердженою Постановою НКРЕ від 26.02.02 №197, а відповідач своєчасно приймає та сплачує послуги на умовах цього договору.

Відповідно до п.3.5. Договору, відповідач зобов'язується до 4-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, передбачені п.1.1. цього договору, підписати та повернути наданий позивачем акт виконаних робіт або надати мотивовану письмову відмову від його підписання. У випадку ненадання мотивованої письмової відмови та не підписання акту виконаних робіт у терміни, передбачені цим пунктом, роботи вважаються сторонами виконаними у відповідності до умов цього договору.

Згідно п. 4.2. Договору, вартість послуг, наданих у кожному наступному місяці, сплачується відповідачем шляхом 100% авансового платежу в термін до 6 числа місяця, в якому надаватимуться послуги.

Пунктом 9.1. Договору, встановлено, що цей договір набуває чинності з дати підписання його обома сторонами і діє до 03.03.2012 р.

Відповідно до п.9.1.3. Договору, у випадку розірвання цього договору у зв'язку з передачею об'єкту у власність або в управління (на баланс) позивача, датою розірвання цього договору є дата виходу розпорядження філіалу «Кабельні мережі Київенерго»«Про прийняття в управління (на баланс)».

Судом встановлено, що таке розпорядження було видано у філіалом «Кабельні мережі»Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»27.05.2010 р. №239 (копія в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що 10.06.2010 р. та повторно 10.05.2011 р. позивач направляв на адресу відповідача акт виконаних робіт за травень та претензію про сплату заборгованості на суму 797,98 грн., що підтверджується копіями фіскальних чеків та списків згуртованих поштових відправлень (копії в матеріалах справи).

Однак, відповідач направлений акт виконаних робіт не підписав та не повернув. Крім того, не надав мотивованої письмової відмови, що згідно п. 3.5. договору вважається належним виконанням робіт у відповідності до умов договору №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р.

Таким чином, за відповідачем рахується непогашена заборгованість з 01.05.2010 р. до 27.05.2010 р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 797,98 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 100,55 грн. індексу інфляції та 3 % річних у сумі 49,98 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем надавалися послуги згідно договору №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р. до моменту його розірвання, яке відбулося у день прийняття розпорядження філіалу «Кабельні мережі»АЕ «Київенерго»27.05.2010 р. за №239.

Також матеріалами підтверджується наявна заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 797,98 грн. за період з 01.05.2010 р. до 27.05.2010 р.

Однак станом на час вирішення спору відповідач за надані послуги не розрахувався.

Щодо твердження відповідача про те, що ним 30.03.10 на адресу позивача було направлено лист № 139 від 23.03.10 про розірвання вказаного вище договору, проте, позивач у строк до 30.04.10, як це передбачено п.9.1.2 Договору, не надав відповідачу для підписання угоду про розірвання Договору, у зв'язку з чим, допустив прострочення кредитора (ст..613 ЦК України), і заборгованість, яка стягується позивачем з відповідача, виникла з вини саме позивача, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 3 та 4 ст.188 ГК України сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, відповідач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом про розірвання договору, у зв'язку з чим, доводи позивача про те, що заборгованість виникла саме з вини позивача, оскільки останній у термін до 30.04.10 не направив відповідачу для підписання угоду про розірвання Договору є необґрунтованими та не беруться судом до уваги.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач посилається на п.9.1.2. Договору, про розірвання договору у зв'язку із закінченням будівництва, а у листі відповідача №139 від 23.03.2010 р. про закінчення будівництва та введення в експлуатацію об'єкта не зазначає.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору №1183/08 на оперативно-технічне обслуговування від 01.07.2009 р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення 797,98 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 100,55 грн. індексу інфляції та 3 % річних у сумі 49,98 грн., суд відзначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок суми втрат від інфляції та 3% річних та встановлено, що позивач невірно здійснив розрахунок суми інфляційних втрат.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З врахуванням вищевикладене, судом здійснено розрахунок суми інфляційних втрат.

За розрахунком суду сума індексу інфляції становить 80,60 грн. та 3% річних становить 49,98 грн. за період з 07.05.2010 р. по 06.06.2012 р.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" (04205, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, буд. 29-Б, код 24595667) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код 00131305) в особі філіалу "Кабельні мережі Київенерго" Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (04072, м.Київ, вул.Новокостянтинівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 00132121) 797 (сімсот дев'яносто сім) грн. 98 коп. - заборгованості, 80 (вісімдесят) грн. 60 коп. - суми інфляційних втрат, 49 (сорок дев'ять) грн. 98 коп. - 3% річних та 1 575 (одну тисячу п'ятсот сімдесят п'ять) грн. 65 коп. - судового збору

3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 14.09.2012

СуддяКапцова Т.П.