Рішення № 26077355, 25.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.07.12 р. Справа № 5006/25/55/2012(5017/1372/2012)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 14 805,17 грн.., -

за участю представників сторін:

від позивача: Лисенко Д.В.;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія», звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 14805 грн. 17 коп.

В обґрунтування вимог позивач посилається на копії наступних документів: претензії № 4868 від 12.07.2011р.; страхового акту № 27/10 від 19.03.201р.; додатку № 10 до страхового акту; платіжного доручення № 329 від 23.03.2010р.; заяви (авто каско) від 16.02.2010р.; заяви на виплату страхового відшкодування від 18.03.2010р.; договору страхування № 0145595 від 26.01.2010р.; висновку експерта № 75П-02 від 01.03.2010р.; довідки ДАІ з місця ДТП від 15.02.2010р.; розгорнутої довідки ДАІ про обставини ДТП від 17.03.2010р.; постанови судді Ленінського районного суду м.Вінниця від 01.03.2010р.; свідоцтва про державну реєстрацію ТЗ, посвідчення водія та талону до нього полісу ОСЦПВНТЗ ВС/9400432.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Надав копії установчих документів ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на достатність документів, необхідних для розгляду справи по суті, в силу положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

26.01.2010р. між ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» та Головченко Олександром Івановичем укладено договір добровільного страхування № 0145595 Предметом договору виступав транспортний засіб «SUBARU LEGASY 2,5» реєстраційний номерний знак АВ 3002 АН. Строк дії договору до 26.01.2011 року, розмір франшизи склав 1600,00 грн. (а.с.15).

15.02.2010 року в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю «SUBARU LEGASY 2,5» реєстраційний номерний знак АВ 3002 АН та транспортного засобу «РЕНО» державний номерний знак АВ 5832 АН, під керуванням Чеботарьова М.С. автомобілям було завдано механічних ушкоджень.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці по справі № 3-110/2010 від 01.03.2010р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм Чеботарьовим М.С. п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України.

ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «SUBARU LEGASY 2,5», проведено оцінювання автомобіля та складено висновок експертного дослідження № 75П-02 від 01.03.2010р. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «SUBARU LEGASY 2,5» державний номер АВ 3002 АН з урахуванням коєфіціенту фізичного зносу разом з ПДВ складає 22940,77 грн. (а.с.16-20).

18.03.2010р. до позивача звернулась застрахована особа, Головченко О.І., із заявою про виплату суми страхового відшкодування.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору добровільного страхування № 0145595 від 26.01.2010р. на підставі розрахунку вартості відновлювального ремонту ТЗ з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових ДТЗ, акту про страховий випадок № 27/10 від 23.03.2010р.- здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 14805,17 грн. (з урахування франшизи за договором) на користь Головченко О.І., що підтверджується платіжним дорученням №329 від 23.03.2010р.(а.с. 12).

Оскільки, згідно до полісу №ВС/9400432 від 19.01.2010 року, цивільна відповідальність Чеботарьова М.С. була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія», ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулось із заявою №4868 від 12.07.2011р. до відповідача щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу. Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не перерахував.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «РЕНО» державний номерний знак АВ 5832 АН, Чеботарьова М.С. була застрахована відповідачем, відповідно до Полісу №ВС/9400432 від 19.01.2010 року обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком на один рік до 18.01.2011 року. Франшиза за полісом складала «510» грн. (а.с.34).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 14805,17 грн. (без зменшення суми страхового відшкодування на суму франшизи за Полісом).

Разом з цим, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на страховиків.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № ВС/9400432 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 14295,17 грн. (без врахування суми страхового відшкодування еквівалентної сумі франшизи за Полісом).

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 14805 грн. 17 коп., без урахування франшизи за полісом №ВС/9400432.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 14 805,17 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (04080, м.Київ, вул..Фрунзе,40, код ЄДРПОУ 206026881) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 14295(чотирнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 17 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1554 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 13 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 25 липня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 01 серпня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Зекунов Е.В.