Рішення № 26077257, 14.06.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.06.12 р. Справа № 5006/20/46/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є., розглянувши матеріали

за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства"

про стягнення

представники сторін:

від позивача: М"якота Г.М. - представ.;

від відповідача: Іконнікова Ю.В.- представ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" про стягнення основного боргу у розмірі 117424,90грн., 3% річних в сумі 1451,28грн., інфляційних витрат в сумі 846,17грн. та пені в сумі 7454,05 грн., нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" не виконало своїх договірних зобов'язань перед Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" щодо своєчасної та повної оплати вартості послуг на водопостачання та водовідведення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання №15 від 03.02.2011.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що фактичним споживачем послуг з водопостачання по договору було населення, заборгованість якого перед відповідачем складає 811366,00 грн. Вказана заборгованість зумовлена невідповідністю затверджених органами місцевого самоврядування тарифів їх фактичній собівартості, яка не компенсована відповідачу органами місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.

Позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду.

Клопотання щодо фіксації судового процесу сторони не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального Кодексу України

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

03.02.2011 між Комунальним підприємством "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління, як виробником (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства", як споживачем (відповідач) укладено договір про надання послуг по централізованому питному водопостачанню №15 від 03.02.2011 (з урахуванням додатку до договору, протоколу розбіжностей від 18.02.2011, протоколу узгодження розбіжностей від 13.04.2011) (далі - договір).

Відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання", "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до матеріалів справи, за результатами розгляду позовної заяви позивача про прийняття неврегульованих розбіжностей (спірних пунктів) за договором з надання послуг з централізованого питного водопостачання в редакції позивача, що виникло по договору №15, господарським судом Донецької області прийнято рішення від 31.05.2011 по справі №6/67пд.

Рішенням господарського суду Донецької області по справі №6/67пд від 31.05.2011 пункти 5.2, 5.3, 5.5, 5.6, 7.3, 7.4 викладено в редакції Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Слов'янського регіонального виробничого управління.

Рішення господарського суду Донецької області по справі №6/67пд від 31.05.2011 набрало законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та є чинним.

Відповідно до п. 1.1 договору виробник зобов'язується надавати послуги з централізованого питного водопостачання в об'ємах згідно помісячному графіку (додаток №1 до договору), в межах технічних можливостей виробника , а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати за послуги, згідно встановлених тарифів, у строки та на умовах даного договору.

Згідно п. 2.1 договору надання послуг водопостачання здійснюється рівномірно протягом всього періоду дії договору згідно замовлення споживача.

Об'єми надання послуг за замовленням споживача згідно п. 2.3 договору вказуються у додатку №1 до даного договору та складають за 2011 рік 939415 куб.м питної води.

Згідно з п. 4.12 договору (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 13.04.2011) кількість наданої води оформлюється двостороннім актом, із зазначенням місяця, в якому проведена поставка води, номери договорів, показань приладів обліку або розрахунку, згідно п. 4.7 чи п. 4.8.

В розділі 5 договору сторони погодили розмір та порядок оплати послуг водопостачання, а саме: споживач сплачує виробнику послуги з водопостачання за тарифами, які встановлені у відповідності з діючим законодавством та не підлягають узгодженню сторонами.

Відповідно до п. 5,2 договору (з урахуванням рішення по справі №6/67пд від 31.05.2011) на момент підписання даного договору виробником тариф складає: за 1 куб. м. питної води для підприємств централізованого питного водопостачання і водовідведення і фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги питного централізованого водопостачання і водовідведення і мають відповідну ліцензію - 0,94 грн. На загальну суму нараховується ПДВ. У випадку відсутності (сплину строків дії) зазначеної ліцензії тариф на послуги питного водопостачання складе - 3,75 грн. за 1 м. Куб (без ПДВ), коефіцієнт коректування тарифу складе-1,317. На загальну суму нараховується ПДВ.

Пунктом 5.3 договору (з урахуванням рішення по справі №6/67пд від 31.05.2011) визначено, що орієнтовна сума договору на дату його підписання виробником складає -883050,10грн., ПДВ 20% - 176610,02 грн., усього з ПДВ -1059660,12 грн.

Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії - з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов до 31.12.2011.

Договір вважається продовженим після закінчення строку його дії, вказаного в п. 9.1 договору, та діє на цих же умовах на період оформлення та узгодження розбіжностей при укладанні наступного договору.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 27.01.2011 №92 встановлені Комунальному підприємству "Компанія "Вода Донбасу" тарифи, зокрема: для підприємств, які мають на балансі житловий фонд або мережі водопостачання, надають послуги безпосередньо населенню та мають відповідну ліцензію (в обсягах для населення)-0,94 грн. за 1 куб. м. (без ПДВ).

Позивач листом від 01.02.2011 №05/151 повідомив відповідача про те, що з 01.02.2011, тариф на послуги по централізованому питному водопостачанню, що Вашому підприємству надаються складає 0,94 грн. за 1 куб. м. на загальну суму нараховується ПДВ.

На виконання умов договору, позивач надав а відповідач прийняв послуги згідно договору, що підтверджується копіями актів, в яких відображені показання лічильників а саме: б/н від 31.10.2011 за жовтень 2011, б/н від 30.11.2011 за листопад 2011, б/н за грудень 2011. Вказані акти підписані сторонами та скріплені печатками позивача та відповідача.

На підставі актів позивачем складені рахунки-фактури на загальну суму 153552,38 грн., а саме №250 від 31.10.2011 на суму 49189,82грн., №278 від 30.11.2011 на суму 56582,74грн., №303 від 31.12.2011, які отримані відповідачем про що свідчить відмітка на тексті рахунку.

Судом перевірено правильність складання рахунку - фактури позивачем, відповідність об'єму спожитої води об'ємам вказаним в актах, відповідність застосованого позивачем тарифу та арифметичний розрахунок.

За таких обставин, матеріалами справи підтверджується, що за період з жовтня 2011 по грудень 2011 відповідачу було поставлено 136128 куб.м питної води на загальну суму 153552,38 грн..

Відповідно до п. 5.5 договору (з урахуванням рішення по справі №6/67пд від 31.05.2011) споживач згідно заявленого обсягу води на поточний місяць, самостійно здійснює платежі по діючих тарифах у наступні строки:

- до початку поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за першу декаду;

- до 10 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за другу декаду;

- до 20 числа поточного місяця в розмірі 1/3 заявленого місячного обсягу за третю декаду.

Згідно п. 5.6 договору (з урахуванням рішення по справі №6/67пд від 31.05.2011) остаточний розрахунок за надані послуги за минулий місяць споживач здійснює самостійно на підставі підписаного сторонами акта про надання послуг по подачі питної води платіжним дорученням, з урахуванням поточних оплат, у термін до 1-го числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, відповідач повинен оплати вартість наданих послуг з водопостачання за актом б/н від 31.10.2011 на суму 49189,82грн. - до 01.11.2011, за актом б/н від 30.11.2011р. на суму 56582,74грн. - до 01.12.2011, за актом б/н від 31.12.2011 - до 01.01.2012 на суму 47779,82грн..

Відповідач свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати за послуги з централізованого питного водопостачання не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою стягнути заборгованість за період з жовтня 2011 по грудень 2011 в розмірі 117424,90 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, розмір заборгованості не спростував.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов, судом не приймаються, оскільки матеріали справи підтверджують, що саме відповідач взяв на себе договірні зобов'язання щодо оплати вартості наданих позивачем послуг по договору, доказів в спростування цього відповідачем не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог на суму 117424,90 грн.

За несвоєчасну сплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить застосувати неустойку, стягнувши з боржника 7454,05грн. пені, яка нарахована за період з 01.11.2011 по 08.05.2012 по кожному акту окремо.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.3 договору у випадку несвоєчасної оплати послуг відповідач зобов'язаний сплатити пеню за кожний день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Розрахунок суми пені наданий позивачем є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 7454,05грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3%річних у сумі 1451,28грн., та інфляційних витрат у сумі 846,17грн.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що позивачем доведений факт несвоєчасності оплати відповідачем наданих послуг, наданий обґрунтований розрахунок суми, та розмір 3% річних і інфляційних витрат не перевищує розміру, розрахованого господарським судом, господарський суд задовольняє вимогу щодо стягнення 3% річних у розмірі 1451,28грн., та інфляційних витрат у сумі 846,17грн. в повному обсязі.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6, ч.2 ст.19, п.1 ч.3 ст.129 Конституції України, суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочка є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на сторін в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав.

Статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суд вважає, що розстрочка виконання рішення господарського суду може бути надана лише у виключних випадках, коли є достатньо доказів того, що у сторін з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк чи встановленим способом.

Вирішуючи питання про відстрочку, розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку рішення, суд враховує інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини відповідача у спорі, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи.

Оскільки, відповідачем не надано належних і достатніх доказів наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, керуючись встановленими п.6 ст.3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про неможливість задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новгородський комбінат комунального господарства" (вул. Артема, буд. 1, м. Дзержинськ, Донецька область, 85294, ЄДРПОУ 31459617 з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (вул. Артема, 85, м.Донецьк, 83001, ЄДРПОУ 001911678) в особі Слов'янського регіонального виробничого управління (вул. Леніна, буд. 13, м. Слов'янськ, Донецька область, 84112, ЄДРПОУ 35397869) суму основного боргу у розмірі 117424 (сто сімнадцять тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 90 коп.; пені у розмірі 7454 (сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн. 05 коп.; 3% річних у розмірі 1451 (одна тисяча чотириста п'ятдесят одна) грн. 28 коп., інфляційних втрат у розмірі 846 (вісімсот сорок шість) грн.17 коп., судовий збір у розмірі 2543 (дві тисячі п'ятсот сорок три) грн. 53 коп.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 19.06.2012

Суддя Огороднік Д.М.