Ухвала суду № 26076893, 20.09.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

"20" вересня 2012 р. Справа № 19пн/5014/703/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Рогач Л.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "БОРС"на постанову від 18.07.2012 р. Донецького апеляційного господарського суду у справі№ 19пн/5014/703/2012 господарського суду Луганської області за позовомЗаступника прокурора м. Свердловська Луганської області в інтересах держави в особі Матвіївської сільської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "БОРС"третя особаУправління Держкомзему у м. Свердловську Луганської області прозобов'язання привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її за належністю Матвіївській сільській раді Луганської області

В С Т А Н О В И В :

09.12.2011 до Вищого господарського суду України подана касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. у справі № 19пн/5014/703/2012 господарського суду Луганської області.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази, зокрема, сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Пунктом 4 частини 1 статті 1113 цього ж Кодексу передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України встановлений Законом України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011 року.

Судовий збір, сплачується до Державного бюджету за визначеними Державною казначейською службою України реквізитами.

Згідно листа -повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві банківські реквізити для зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету є такими:

- Одержувач: УДКСУ у Печерському р-ні м. Києва;

- Банк одержувача: ГУ ДКСУ у м. Києві;

- Р/р: 31211254700007;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;

- Код банку отримувача: 820019;

- Код платежу: 22030004;

- Символ звітності банку: 254.

Однак, додана до касаційної скарги квитанція № 42 від 07.08.2012р. про сплату судового збору в сумі 751,10 грн., не може вважатися належним доказом про сплату судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, оскільки, судовий збір перераховано скаржником неналежному одержувачу, вказані реквізити, а саме р/р 31113095700007, не відповідає вимогам викладеним в повідомленні Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про реквізити за якими повинно перераховуватись судовий збір за розгляд Вищим господарським судом України касаційних скарг.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судами при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма закону.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі на недоведеність обставин справи (частина 2 статті 111 вказаного Кодексу).

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Проте, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС" не містить посилань та обґрунтувань стосовно того, яка норма законодавства була застосована помилково або яка норма не застосована судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного процесуального документу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1статті 1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРС" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.07.2012 р. у справі № 19пн/5014/703/2012 господарського суду Луганської області повернути скаржнику.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Л. Рогач