Постанова № 26075240, 28.08.2012, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 1-301/11

П О С Т А Н О В А

28.08.2012 року Дніпровський районний суд м. Херсона в складі:

головуючої судді Ратушної В.О.

при секретарі Яковлєвій О.М..

за участю прокурора Партики Л.П.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Херсона, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, розведеного, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, приватний підприємець, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 212 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, обвинувачується в тому, що будучи зареєстрованим фізичною особою-підприємцем відповідно до рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради 08.01.1996 року (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2) за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований як платник податку на додану вартість 01.08.2005 року та платник податку з доходів фізичних осіб 08.01.1996р., будучи, у відповідності з вимогами:

1. ст. 67 Конституції України від 28.06.1996 року - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом;

2. Закону України «Про систему оподаткування», затвердженого Законом України № 77/97-ВР від 18.02.1997 року -

- ч. 1 ст. 9 - платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані:

- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарській діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;

- подавати до державних податкових органів та інших державних органів, відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів);

- сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;

- ч. 1 ст. 11 - відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України;

- ч. 1 ст. 14 - до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі):

1) податок на додану вартість;

4) податок на доходи фізичних осіб;

- ч. 2 ст. 14 - загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) встановлюються Верховною Радою України і справляються на всій території України;

3. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року

- п.10.2 ст. 10 - платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону;

4. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 року -

- ч. 2 ст. 3 - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку;

- ч. 1. ст. 8 - бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації;

- ч. 3. ст. 8 - відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів;

- ч. 6. ст. 8 - керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

- ч.5.п. 2.13. ст. 2 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року - керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, які були проведені, у первинних документах і виконання усіма підрозділами, службами та працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку складання та надання для обліку відомостей та документів;

відповідальним за організацію та ведення бухгалтерського обліку, складання звітності, а також за нарахування та сплату податків, зборів (обов'язкових платежів), при здійсненні фінансово-господарської діяльності, упродовж 2009 року, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність та бажаючи уникнути виконання обов`язків перед Державним бюджетом України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді приховування податків, що входять в систему оподаткування, та ненадходження до бюджету грошових коштів, бажаючи їх настання, умисно, шляхом необґрунтованого завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, ухилився від сплати податку на додану вартість на суму 1.345760,51грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах, за наступних обставин:

ОСОБА_2, будучи особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, виконуючи обов'язки по поданню податкової звітності, переслідуючи умисел спрямований на ухилення від сплати податків та маскуючи свою злочинну діяльність по ухиленню від сплати податків, достовірно знаючи, що товар від ПП ІБФ «Теза-А» (код ЄДР 35513096, м. Миколаїв) на адресу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 не постачався, склав, підписав від власного імені та надав до ДПІ у м. Херсоні декларації про доходи, одержані ФОП ОСОБА_2 з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, у яких безпідставно, в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого «...не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку...», за період діяльності з квітня 2009 року по жовтень 2009 року, включно, у яких безпідставно, в порушення пп. 7.4.1 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97- ВР (із наступними змінами та доповненнями), відповідно до якого «...податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку...», зависив розмір податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1 345 760,51 грн.

Так, ОСОБА_2, достовірно знаючи, що операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП ІБФ «Теза-А» не здійснювались, достовірно знаючи, що у відповідності з п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року «...податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж та, що зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість...» з метою приховування слідів злочину, отримав у невстановлених слідством осіб за невстановлених обставин документи фінансово-господарської діяльності по нібито проведеним господарським операціям (податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, договори з додатками) з відбитками печатки ПП ІБФ «Теза-А» та підписами від імені директора ПП ІБФ «Теза-А» ОСОБА_3, у яких, згідно висновку № 2565 судово-почеркознавчої експертизи по матеріалам кримінальної справи № 330104-11 від 29.04.2011 року: «Підписи від імені ОСОБА_3 у графах «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» податкових накладних, «Відвантажив (ла)» видаткових накладних, «Виписав (ла)» рахунку фактурі, «Продавец» договорів купівлі-продажу та доповнень, виконані не самим ОСОБА_3, а іншою особою», документально оформивши, таким чином, фінансово-господарські операції з придбання товарно-матеріальних цінностей у ПП ІБФ «Теза-А», що в дійсності не мали місця.

Своїми злочинними діями, які були спрямовані на умисне, шляхом завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 1 345 760,51 грн. ухилення від сплати податків на вказану суму, що у 3097 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_2, спричинив державі шкоду у вигляді фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.

В судовому засіданні ОСОБА_2, вину в інкримінованому йому злочині визнав та показав суду, що в 1996 році він зареєструвався приватним підприємцем та займався реалізацією хлібобулочних виробів, закуплених на хлібозаводі, приватним особам. Після цього він зайнявся вантажоперевезеннями. Він організовував перевезення вантажів своїми вантажними автомобілями. Приблизно з 2005-2006 року і по сьогоднішній день він займається закупівлею і реалізацією зернових на території Україні. Закупівлю зернових він зазвичай здійснював у радгоспі «Зелений гай», радгоспі «Росія», фермерському господарстві «Руслан» у Запорізькій області та інших суб'єктів господарювання, яких точно не пам'ятає. З цими підприємствами він укладав договори на постачання товарів протягом сезону.

Процес закупівлі та реалізації зернових відбувається звичайно в такий спосіб: він дає в газету «Агропартнер» оголошення про закупівлю зернових. Йому телефонують представники підприємств, які бажають реалізувати зернові, вони обговорюють вартість товару, умови поставки та інші питання. Якщо умови влаштовують обидві сторони, то вони укладають договір. Обговорення питань постачання відбувається зазвичай у телефонному режимі, а оформлені документи передавали один-одному поштою. Складанням договорів, складанням первинних бухгалтерських документів займається він. Бухгалтерської освіти він не має, але так, як тривалий час займається підприємництвом, то має певні навички ведення бухгалтерського обліку. За складних питань бухгалтерського обліку його іноді консультує дружина Світлана, яка має вищу економічну освіту. Складанням податкової звітності також займається він, іноді консультується з приватними підприємцями.

Після підписання примірників договору ним і постачальником, він перераховує гроші за товар на банківський рахунок постачальника, після чого постачальник відвантажує товар в автотранспорт. Після відвантаження товару первинні бухгалтерські документи направлялися продавцем поштою на його адресу, він їх підписував, ставив свої печатки і поштою відправляв назад продавцеві. Так як власних складських приміщень у нього немає, куплений товар відразу відправлявся на зернові термінали підприємств, названих ним раніше. Після прибуття на адресу покупця товар вивантажується, його кількість вносилася до реєстру. Кожен день реєстри відправлялися в офіс підприємства і його інформували про кількість поставленого товару, після чого він оформляв рахунки на товар. Після отримання на свій рахунок грошей за поставлений товар, він оформляв необхідні бухгалтерські документи, які поштою відправляв в офіси підприємств - покупців. Потім так само поштою йому приходили ці ж документи підписані покупцем.

Під час укладення договорів з ПП ІСФ «Теза-А» він безпосередньо з його директором або представниками не зустрічався, спілкувалися по телефону, екземпляри договорів передавалися поштою. Транспортування товару від цього постачальника здійснювалася транспортом постачальника на зернові термінали, зазначені ним. У ході взаємовідносин з ПП ІСФ «Теза-А» ні у нього до них, ні в них до нього претензій не виникало.

У квітні 2010 р. ДПІ у м. Херсоні провело документальну планову перевірку його, в результаті якої був складений акт про порушення податкового законодавства у зв'язку з тим, що взаємовідносини з ПП ІСФ «Теза-А» були визнані недійсними. Після цього він відшукав директора ПП ІСФ «Теза-А» ОСОБА_3, якому пред'явив претензії з цього приводу. ОСОБА_3 пояснив, що всі бухгалтерські документи або втрачені ним, або викрадені у нього, він точно не пам'ятає.

По взаємовідносинах з ТОВ «Вік Експо» може пояснити, що договори укладалися і поставка здійснювалася способами, описаними вище. Тобто в телефонному режимі обговорювали умови поставок, перераховувалися гроші на рахунки, поштою передавалися первинні бухгалтерські документи, товар поставлявся на зернові термінали. З посадовими особами даного підприємства він безпосередньо не зустрічався. Претензій одне до одного у них не було. У ході зустрічної перевірки даного підприємства з ним податкова інспекція також ніяких порушень не виявила.

Таким чином, в діях підсудного ОСОБА_2 вбачається склад злочину, передбачений ч.2 ст.212 КК України - як умисне ухилення від сплати податків, зборів(обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах.

В судовому засіданні ОСОБА_2, та його захисник заявили клопотання про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності.

Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти задоволення клопотання, підсудного та його захисника, які наполягали на закритті кримінальної справи у зв'язку із закінченням строку давності, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що дана кримінальна справа порушена відносно ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.212 КК України скоєне ним 01.01.2009 року.

Злочини передбачені ч.2 ст.212 КК України являються злочинами невеликої тяжкості. З моменту скоєння даного злочину пройшло два роки.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 УК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минув строк два роки, за скоєння злочину невеликої тяжкості, за яке передбачено покарання менш суворе ніж обмеження волі.

Враховуючи, що ОСОБА_2 скоїв злочин, який являється злочином невеликої тяжкості, а також з дня скоєного ним злочину пройшло три роки, справа підлягає закриттю.

На підставі ст..49 КК України, керуючись ст..7-1 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Кримінальну справу порушену по обвинуваченню ОСОБА_2 по ч.2 ст.212, КК України провадженням закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Міру запобіжного заходу "підписку про невиїзд " - відмінити .

Постанова може бути оскаржена на протязі семи днів в апеляційний суд Херсонської області.

Суддя В.О. Ратушна