Постанова № 26073980, 14.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 серпня 2012 р. Справа №2а-7779/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання -Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача -Скрипнікова О.В.,

представника відповідача - Субота Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення 08.06.2012 року камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив , що перевірка була проведена у червні 2012 року. Відповідно до пункту 200.10. Податкового кодексу України "протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних". Враховуючи, що граничний термін подання декларації з податку на додану вартість за березень 2012 р. - 20 квітня 2012р. і тридцятиденний термін для проведення перевірки закінчився 20 травня 2012р., а Податковий кодекс України не передбачає можливість будь-яким чином продовження вказаного терміну, то жодних законних підстав для проведення вказаної перевірки за межами вказаного строку податковий орган не мав. За таких обставин, проводячи перевірку після закінчення 30-денного строку, посадова особа ДПІ допустила пряме порушення закону. Також позивач посилається на те, що складений за результатами камеральної перевірки акт №1940/15-314 від 08.06.2012р. містить посилання на порушення норм нормативних актів, які на день перевірки втратили чинність або взагалі не існують. Відповідно до розділу результати перевірки акту №1940/15-314 від 08.06.2012 року ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" порушено п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме - завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2012 року на 274 900,00 грн. З цим позивач не погоджується, посилаючись на норму п.200.3 Податкового кодексу України, відповідно до якої при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Виконуючи вимоги вказаної норми, позивач врахував суму від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди. Вказаний борг виник за результатами планової перевірки ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" за 2011р. (акт перевірки №124/2305/330412494 від 12.03.2012р.) на підставі якого позивачу було надіслано податкове повідомлення-рішення №0002982305 від 23.03.2012р. Згідно п.200.3 Податкового кодексу України передбачено право платника податку при від'ємному значенні зарахувати вказані суми у зменшення податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, тобто мова йде про податковий борг минулих звітних періодів (незалежно від того, коли саме вказаний борг було узгоджено). ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" вважає, що діяла правомірно щодо зарахування суми від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що ним дійсно пропущено встановлений п. 200.10 Податкового Кодексу України строк проведення камеральної перевірки, проте згідно за ст. 76.1 Податкового Кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. У зв'язку з чим представник позивача вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС, що не заперечується сторонами по справі.

08.06.2012 року фахівцями Державної податкової інспекції в Дзержинському районі міста Харкова Харківської області ДПС було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика", код ЄДРПОУ 30412494, за результатами якої було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1940/15-314. (а.с.6-8)

Відповідно до висновків акту №1940/15-314 від 08.06.2012 року перевіркою було встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" вимог п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме "завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2012 року на 274 900,00 грн.; п.п. 4.6.3 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41.

Суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, розглянувши правомірність дій відповідача щодо проведення 08.06.2012 року камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика", встановив наступне:

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції -контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

В акті перевірки позивача №1940/15-314 від 08.06.2012 року зазначено, що камеральну перевірку здійснено на підставі п.200.10 ст.200 Податкового Кодексу України, в порядку ст.76 розділу ІІ Податкового Кодексу України.

Відповідно до п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1.).

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.10. ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Вказана норма є спеціальною нормою, що регламентує порядок проведення камеральної перевірки саме з податку на додану вартість, в тому числі встановлює строк проведення такої перевірки.

Таким чином, право відповідача на здійснення камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації, підлягає законодавчому обмеженню у строках проведення такої перевірки, а саме - камеральну перевірку податковий орган вправі здійснити протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Пунктом 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Отже, граничний термін подання позивачем податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2012 року - 20 квітня 2012 року.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" 20.04.2012 року подано до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за березень 2012 року вх. № 9020856631 з додатками, тобто у встановлений законом строк.

Таким чином, податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку даних, заявлених у податковій декларації з ПДВ за березень 2012 року у строк до 21 травня 2012 року.

Судом встановлено, що камеральна перевірка ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" відповідачем була проведена 08.06.2012 року, тобто за межами передбаченого п.200.10. ст. 200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок.

Оскільки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за березень 2012 року проведено лише 08.06.2012 року, суд дійшов висновку, що при проведенні камеральної перевірки відповідачем порушено вимоги п. 200.10 ст. 200 ПК України, тобто дії по проведенню перевірки здійснено не на підставі та у спосіб, що передбачений ПК України, необґрунтовано, що є порушенням п.п.1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, а дії по проведенню такої перевірки є протиправними.

Також судом встановлено, що відповідач у акті №1940/15-314 від 08.06.2012р. посилається на норми нормативного акту, що втратив чинність а саме на сторінці 3 акту "Висновки" вказано, що перевіркою встановлено порушення п.п. 4.6.3 п.4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011р. №41. Вказаний нормативний акт відповідно до п.3 наказу Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р., визнано таким, що втратив чинність. Наказ Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011р. набрав законної сили 10.01.2012р., тобто з вказаної дати втратив чинність наказ ДПА України №41 від 25.01.2011р. Таким чином, як на день подання позивачем декларації з податку на додану вартість (20.04.2012р.) так і на час проведення перевірки (08.06.2012р.) вказаний нормативний акт ДПА вже не мав юридичної сили.

Відповідно до висновків, викладених відповідачем у акті №1940/15-314 від 08.06.2012 року позивачем порушено п. 200.3 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, а саме завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2012 року на 274 900,00 грн. (а.с.8)

Згідно п.200.3 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Позивач врахував суму від'ємного значення у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а саме вказаний борг виник за результатами перевірки ТОВ "Харківська ювелірна фабрика" (акт перевірки №124/2305/330412494 від 12.03.2012р.), на підставі якого йому було надіслано податкове повідомлення-рішення №0002982305 від 23.03.2012р. (а.с.10)

Аналіз п.200.3 Податкового кодексу України дозволяє зробити висновок про право платника податку при від'ємному значенні зарахувати вказані суми у зменшення податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні періоди, а саме за будь-який звітний період, крім поточного звітного періоду. Враховуючи, що борг виник за результатами перевірки позивача за 2011 рік, суд приходить до висновку про правомірність дій позивача щодо зарахування суми від'ємного значення в рахунок погашення податкового боргу.

Суд звертає увагу, що представник відповідача не зміг пояснити суду причини порушення податковим органом встановленого 30-денного строку проведення камеральної перевірки. Також відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень з приводу посилання ним у акті камеральної перевірки на нормативний акт, що втратив чинність.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, а тому дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, є неправомірними та необґрунтованими.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення камеральної перевірки позивача.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи неправомірність дій відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС при проведенні 08.06.2012 року камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем ТОВ «Харківська ювелірна фабрика»у податковій звітності з ПДВ за березень 2012 року, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно з ч.1 та 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати (п.3.1).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" встановлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату в місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, таким чином за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 32,19грн.

Із доданого до позовної заяви платіжного доручення №4309 від 27.06.2012 встановлено, що позивач сплатив за подання до суду даної позовної заяви судовий збір в розмірі 32,20 грн., тобто більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

Таким чином, присудженню позивачеві підлягають судові витрати у розмірі 32,19грн.

Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI сплачена сума судового збору може бути повернута за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської обласної Державної податкової служби про визнання дій незаконними - задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо проведення 08.06.2012 року камеральної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" протиправними.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківська ювелірна фабрика" (61022, м. Харків, вул. Сумська, буд. №49, код ЄДРПОУ - 30412494) судовий збір в розмірі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 16.08.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв