Постанова № 26073832, 16.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 серпня 2012 р. Справа №2а-8092/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Міщенко А.П.,

за участю:

представника позивача - Павлова В.І.,

представника відповідача - Сосонного В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова, в якому просить суд скасувати податкову вимогу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №600 від 26.06.2012р.

Ухвалою суду від 26.07.2012 року замінено неналежного відповідача по справі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на належного - Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає протиправними дії відповідача щодо проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року, оскільки зазначену податкову декларацію позивачем своєчасно подано до ДПІ та прийнято податковим органом, про що свідчать відповідні квитанції. Проте в подальшому, у червні 2012 року відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Укрімпекс»щодо даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року. За результатами камеральної перевірки відповідачем зменшене від'ємне значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за жовтень 2011 року на 200341,00 грн., про що складено акт камеральної перевірки № 1977 від 22.06.2012 року. В порушення ст.ст. 42, 86 ПК України зазначений акт не було вручено позивачеві. 03.07.2012 року позивач отримав податкову вимогу № 600 від 26.06.2012 року, у якій відповідач повідомив про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 200336,82 грн. та вимагає його сплати. При цьому відповідно до ст.ст. 14, 54, 57, 59 ПК України направленню податкової вимоги має передувати винесення податковим органом та направлення податкового повідомлення-рішення і несплати вказаної в ньому суми грошових коштів у встановлений строк. В порушення ст.ст. 14, 42, 54, 57, 59 ПК України позивач не отримував відповідного податкового повідомлення-рішення, яке могло бути оскаржене у встановленому законом порядку. Таким чином, сума боргу, яка сформована в оскаржуваній податковій вимозі, виникла саме на підставі включення до складу податкового боргу неузгодженого податкового зобов'язання, що суперечить положення ПК України, а тому відсутні підстави для винесення та надіслання позивачу податкової вимоги.

Відповідач проти позову заперечував, від начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС до суду надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач зазначив, що на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за жовтень 2011 року від 21.11.2011 року № 9011637755 з додатками. Перевіркою встановлено порушення п. 200.3 ст. 200 розділу V ПК України, п.п. 4.6.3 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 р. за №197/18935, а саме арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунки з бюджетом. Згідно податкової декларації з ПДВ за жовтень 2011 року ТОВ «Укрімпекс»задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у сумі 200341,00 грн., що зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. На особовому рахунку ТОВ «Укрімпекс»станом на 01.10.2011 року рахується переплата у сумі 38,48 грн., податковий борг з ПДВ відсутній. Таким чином, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрімпекс»п. 200.3 ст. 200 розділу V ПК України, п.п. 4.63 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 та завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на 200341,00 грн., внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за жовтень 2011 року на 200341,00 грн. Відповідач зазначив, що вважає порушення, викладені в акті перевірки ТОВ «Укрімпекс»від 12.06.2012 року № 1977/15-314/23461258 такими, що відповідають діючому законодавству України, через що податкова вимога є правомірною.

Представник позивача Павлов В.І. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача Сосонний В.Т. у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (далі -ТОВ "Укрімпекс") зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 05.02.1997 року за №10004644017 за адресою: 61045, м. Харків, вул. О. Яроша, буд. №18, ідентифікаційний код юридичної особи -23461258, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №498172. (а.с. 27, 49-52)

Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС як правонаступника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, є платником ПДВ, що не заперечується сторонами.

21.11.2011 року позивачем - ТОВ "Укрімпекс" подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року, реєстраційний номер документу - № 9011637755 з додатками, що підтверджується квитанцією №2 про її прийняття та копією декларації.(а.с.99-108)

12.06.2012 року головним державним податковим інспектором ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року.

26.06.2012 року відповідачем винесено ТОВ "Укрімпекс" податкову вимогу за № 600, в якій зазначено, що станом на 25.06.2012 року сума податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з ПДВ становить 200336,82 грн. (а.с.24)

Згідно даних облікової картки платника податків ТОВ "Укрімпекс", сума податкового боргу -200336,82 грн. є сумою зменшення від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ, підставою виникнення податкового боргу є акт камеральної перевірки №1977 від 22.06.2012 року.

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп.75.1.1.).

У вищевказаному акті перевірки №1977/1502/23461258 від 12.06.2012 року зазначено, що камеральну перевірку здійснено на підставі п. 200.10 ст. 200 ПК України, в порядку ст. 76 розділу ІІ ПК України.

Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки необов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу.

Згідно п. 200.10 ст. 200 ПК України, на який посилається відповідач в якості підстави для проведення перевірки, визначено, що податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у податковій декларації даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Таким чином, право відповідача на здійснення камеральної перевірки даних, заявлених у податковій декларації, підлягає законодавчому обмеженню у строках проведення такої перевірки, а саме - камеральну перевірку податковий орган вправі здійснити протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Судом встановлено, що позивачем ТОВ "Укрімпекс" 21.11.2011 року подано до ДПІ податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2011 року № 9011637755 з додатками, тобто у встановлений законом строк.

Таким чином, податковий орган був вправі здійснити камеральну перевірку даних, заявлених у цій податковій декларації у строк до 21.12.2011 року.

Судом встановлено, що камеральна перевірка ТОВ "Укрімпекс" відповідачем була проведена 12.06.2012 року, тобто за межами передбаченого п.200.10. ст. 200 Податкового кодексу України строку проведення камеральних перевірок.

Оскільки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року проведено лише 12.06.2012 року, суд дійшов висновку, що при проведенні камеральної перевірки відповідачем порушено вимоги п. 200.10 ст. 200 ПК України, тобто дії по проведенню перевірки здійснено не на підставі та у спосіб, що передбачений ПК України, необґрунтовано, що є порушенням п.п.1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 19 Конституції України, а дії по проведенню такої перевірки є неправомірними.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Судом встановлено, що відповідачем не надано доказів належного вручення позивачу акту перевірки № 1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року, через що відповідачем також порушено при здійсненні перевірки п. 42.2 ст. 42 та п. 86.2 ст. 86 ПК України.

Щодо правомірності винесення відповідачем податкової вимоги від 26.06.2012 року №600 про визначення позивачу суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по ПДВ в сумі 200336,82 грн., суд зазначає наступне:

Як встановлено судом вище, сума податкового боргу -200336,82 грн. є сумою зменшення від'ємного значення на погашення боргу з ПДВ, підставою виникнення податкового боргу є акт камеральної перевірки № 1977 від 22.06.2012 року.

Згідно висновків акту №1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року, в ході перевірки податковим органом встановлено завищення суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ по декларації з ПДВ за жовтень 2011 року на 200341,00 грн., внаслідок чого занижено суму від'ємного значення, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за жовтень 2011 року на 200341,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковою вимогою є письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підстави та порядок надіслання (вручення) органами державної податкової служби вимог платникам податків врегульовано ст.59 Податкового кодексу України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової служби України від 24.12.2010 року №1037.

Згідно п. 59.1, п. 59.3 ст. 59 ПК України, орган державної податкової служби надсилає (вручає) платнику податків податкову вимогу у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Також, у вищенаведених нормах Кодексу вказано, що податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Згідно п.59.4 ст.59 Кодексу передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання і вручення) податкового повідомлення-рішення.

Також, п.2.2 розділу II Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1432/18727 (далі за текстом -Порядок), визначено вичерпаний перелік обставин, за якими органи державної податкової служби вправі формувати та направляти платникам податків податкові вимоги, зокрема, якщо:

- платник податків не сплатив суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання, визначену в податковому повідомленні-рішенні, в установлені законами строки;

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Згідно п. 2.3 зазначеного Порядку, протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

У відповідності до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення, зокрема, від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, у контролюючого органу є обов'язок самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків.

Згідно п. 58.1 та п. 58.2 ст. 58 ПК України, у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган зменшує розмір задекларованого від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи; суму зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

У разі зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, який затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за N 1440/18735, у разі зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилається податкове повідомлення-рішення по формі «В4».

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Судом встановлено, що за результатами камеральної перевірки ТОВ «Укрімпекс», які викладені в акті №1977/15-314/23461258 від 12.06.2012 року про завищення позивачем розміру від'ємного значення суми ПДВ, відповідачем будь-якого податкового повідомлення-рішення не приймалося та позивачу не направлялося.

Таким чином, визначена відповідачем у податковій вимозі від 26.06.2012 року №600 сума 200336,82 грн., є неузгодженим податковим зобов'язанням, тобто не набула статусу податкового боргу.

Оскільки діючими нормативно-правовими актами не передбачено право податкового органу формувати податкові вимоги на підставі акту камеральної перевірки за неузгодженими податковими зобов'язаннями, судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для винесення та направлення позивачу податкової вимоги від 26.06.2012 року № 600.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав до суду достатніх належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності його дій щодо проведення камеральної перевірки позивача та винесення податкової вимоги.

Суд звертає увагу, що представник відповідача не зміг пояснити суду причини порушення податковим органом встановленого 30-денного строку проведення камеральної перевірки. Також відповідачем не надано суду обґрунтованих пояснень з приводу формування та надіслання позивачеві оскаржуваної податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не дотримався вимог чинного законодавства України щодо захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Враховуючи встановлені в ході розгляду справи неправомірність дій відповідача ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС при проведенні 12.06.2012 року камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем ТОВ «Укрімпекс»у податковій звітності з ПДВ за жовтень 2011 року, а також відсутність підстав для винесення та направлення позивачу податкової вимоги від 26.06.2012 року № 600, суд дійшов висновку про те, що відповідачем ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС необґрунтовано, не у відповідності до чинного законодавства винесено позивачу податкову вимогу від 26.06.2012 року № 600, через що позовні вимоги про скасування податкової вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкової вимоги - задовольнити.

Скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.06.2012 року № 600.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (код ЄДРПОУ - 23461258, місцезнаходження: 61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, буд. 18) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2003,37грн. (дві тисячі три грн. 37 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 17.08.2012р.

Суддя І.С. Нуруллаєв