Постанова № 26072796, 13.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/9530/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

час прийняття постанови 11- 10 год.

приміщення суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Чекменьов Г.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Іловайського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 510 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Іловайський транспортний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивачем проведені перевірка відповідача, в ході якої встановлено, що відповідачем при наданні послуг з пасажирських перевезень порушено вимоги абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не забезпечив водія ОСОБА_2, який здійснював перевезення пасажирів, наявністю ліцензійної картки, про що складено акт № 045720 від 23.04.2011 року. За результатами розгляду вказаного акту начальником було винесено постанову № 143412 від 10.01.2012 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 510 грн. Позивач просив суд стягнути зазначену суму з відповідача.

Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки. За таких обставин, суд дійшов висновку, що прокурор був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин, суд дійшов висновку, що представник позивача був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. В адресу суду повернувся конверт з повісткою з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. За таких обставин, судом встановлено, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, справа відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 КАС України розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладені функції представництва інтересів держави в суді.

Іловайський транспортний прокурор представляє інтереси Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області, яке в свою чергу є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що відповідно до п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. N 1190, Головна державна інспекція на автомобільному транспорті є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Міністерства транспорту та зв'язку і йому підпорядковується.

Крім того, відповідно до абз. 2 п.п. 4 п. 4 цього Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті відповідно до покладених на неї завдань здійснює у передбачених законодавством випадках державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання.

Зокрема, згідно з п. 8 зазначеного вище Положення Головна державна інспекція на автомобільному транспорті для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Відповідно до зазначених вище вимог Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті у Донецькій області було проведено перевірку відповідача, в результаті якої було виявлено порушення вимог абз. 4 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме не забезпечив водія ОСОБА_2, який здійснював перевезення пасажирів, наявністю ліцензійної картки, про що складено акт № 045720 від 23.04.2011 року (а.с. 8).

Згідно вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Як передбачено п. 4 ч. 1 ст. 60 зазначеного Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За результатом розгляду акту перевірки позивачем було винесено постанову № 143412 від 10.01.2012 року (а.с. 10), якою до відповідача було застосовано фінансові санкції в розмірі 510 грн., що відповідає приписам Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Як вбачається з листа (а.с. 11), відповідачу було надіслано копію постанови про застосування до нього фінансових санкцій, яка у встановлений законом строк з боку відповідача не оскаржена.

З наведених підстав суд дійшов висновку про наявність у позивача відповідних повноважень, обґрунтованість змісту постанови позивача та обов'язковість виконання відповідачем такої постанови, яка відповідає законодавчим нормам, що регулюють досліджені судом правовідносини. За таких умов заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідачем у добровільному порядку не було сплачено фінансові санкції, у зв'язку з чим суд вважає необхідним стягнути зазначену вище суму фінансових санкції з відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 183-2, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити позов Іловайського транспортного прокурора в інтересах Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 510 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Головної державної інспекції на автомобільному транспорті (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 39, Держбюджет м. Донецька УДК Донецької області, р/р 31112106700002, МФО 834016, ОКПО 23977045, код. Платника 21081100) фінансові санкції у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.