Постанова № 26072783, 20.09.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 р. Справа № 2а/0570/11524/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби (представник до судового засідання не з’явився) до товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (представник до судового засідання не з’явився) про стягнення земельного податку з юридичних осіб в розмірі 58’041,00 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі – Інспекція, позивач) звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (далі – Товариство, відповідач) про стягнення земельного податку з юридичних осіб в розмірі 58’041,00 грн.

В обґрунтування позовної заяви Інспекція посилається на норми пункту 286.2 статті 286 та пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, зокрема зазначає, що в порушення наведених правових норм відповідач самостійно не сплатив суму податкових зобов’язань з земельного податку, у зв’язку з чим станом на 16.08.2012 року утворилась заборгованість Товариства перед бюджетом з земельного податку з юридичних осіб у сумі 58’041,00 грн.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

В силу частини 2 статті 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що всі особи які беруть участь у справі не прибули у судове засідання та належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги Інспекції підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно абз.1-2 ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, зокрема звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення – державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Таким чином, Інспекція є суб’єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження, надані йому Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

В свою чергу, відповідач (вул. Орешкова, буд.16, м. Донецьк, 83000, ідентифікаційний код - 13529021) є юридичною особою (а.с.а.с.9-12), знаходиться на податковому обліку Інспекції з 08.12.2008 року (а.с.13) та відповідно до законодавства є платником земельного податку.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 ПК України).

Пункт «в» статті 96 Земельного кодексу України закріплює, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За правилами п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченою статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларації.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, який кореспондується з ч.1 ст.17 Закону України «Про плату за землю», встановлено, що податкове зобов’язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Зобов’язання платників податків визначені статтею 16 Податкового кодексу України, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п.290.1 ст.290 ПК України).

Пунктом 309.2 статті 309 Податкового кодексу України передбачено, що за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку, платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що станом на 16.08.2012 року у відповідача існує борг з земельного податку у сумі 58’041,00 грн., що підтверджується розрахунком суми частини податкового боргу платника податків Товариства (а.с.14) та його податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.15-18).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу місця проживання відповідача надсилалась податкова вимога від 05 вересня 2011 року №935 на суму 22’982,48 грн., яка була вручена адресату 21.11.2011 року, про що свідчать копія корінця цієї вимоги та копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.19).

За приписами п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника, що існує на день погашення. У разі якщо після надіслання (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

В силу частини 1статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що суму податкового боргу у розмірі 58’041,00 грн. за період з лютого 2012 року по липень 2012 року відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та на час розгляду справи доказів погашення податкової заборгованості до матеріалів справи не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та необхідність задоволення вимог Інспекції до відповідача про стягнення земельного податку з юридичних осіб в повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» про стягнення земельного податку з юридичних осіб в розмірі 58’041,00 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків в банках, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» (83000, м. Донецьк, вул. Орешкова, буд.16, код ЄДРПОУ 13529021) у банківських установах до Державного бюджету України в рахунок погашення частини податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 58’041,00 грн. (п’ятдесят вісім тисяч сорок одна гривня).

Постанова може бути оскаржена через Донецький окружний адміністративний суд в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мєзєнцев Є.І.