Постанова № 26072522, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 р. Справа №2а-1974/12/0170/17

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Папуша О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський Автомобільний Дім"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

16.02.12р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2011р. № 0009832301, в частині донарахування ПДВ у сумі 45 300,00 грн. та відповідні штрафні санкції у розмірі 11 325,00 грн., а також визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 23.09.2011р. № 0009842301 яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 56 627,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 14 156,75 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на необґрунтованість та безпідставність висновків перевіряючих, зроблених під час перевірки, результати якої оформлено актом, який покладено в основу ос порених податкових повідомлень-рішень. Викладені в акті перевірки відомості не відповідають дійсності, існуючим фактам та діючому законодавству.

За поданим позовом ухвалою суду від 17.06.12р. відкрито провадження в адміністративній справі, проведено підготовче провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні повноважний представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав з підстав викладених у запереченні. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив про встановлення порушень податкового законодавства, зафіксованих актом перевірки. Зокрема позивачем до складу валових витрат віднесено послуги, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності, а тому сума податку, сплаченого у зв'язку із таким придбанням не підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Уточнивши 17.04.12р. в судовому засіданні позовні вимоги, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 23.09.2011р. № 0009832301 № 0009842301 повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін в судовому засіданні, що відбулось 17.04.12р., судом оголошено перерву до 24.05.12р.

24.05.2012р. представником позивача, з огляду на неявку представника відповідача, до початку судового засідання надано суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги просив суд задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін, відповідно до приписів частини шостої статті 128 КАС України, за наявними в ній матеріалами.

Оцінивши повідомлені сторонами обставини, дослідивши докази зібрані по справі у їх сукупності, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

З наявних матеріалів справи судом достовірно встановлено, що повноважними особами відповідача у період з 15.08.11р. по 02.09.11р. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Кримський Автомобільний Дім", ЄДРПОУ 34636673 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009р. по 30.06.2011р., за результатами якої складено акт від 09.09.2011р. № 12869/2302/34636673.

Відповідно до висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлено, зокрема, порушення: п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податку на прибуток на суму 56 627 грн.; порушення: пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого донараховано ПДВ сумою 69 268 грн.

На підставі акту перевірки від 09.09.2011р. № 12869/2302/34636673 заступником керівника ДПІ в м. Сімферополі АР Крим 23 вересня 2011 року прийнято податкові повідомлення рішення: № 0009842301, яким збільшено суму грошових зобов'язань по податку на прибуток приватних підприємств сумою 56 627 грн., застосовано штрафні санкції розміром 14 156,75 грн.; № 0009832301, яким збільшено суму грошових зобов'язань по податку на додану вартість сумою 69 268 грн., застосовано штрафні санкції розміром 17 317 грн.

Оскаржені позивачем в порядку апеляційного адміністративного узгодження вказані рішення ДПА в АР Крим та ДПА України залишені без змін (а.с. 87-92, 93-94).

Будучи не згодним з прийнятими рішеннями суб'єкта владних повноважень платник податків, скориставшись своїм правом захисту порушеного права у публічно-правових відносинах, оскаржив до суду прийняті рішення, що безпосередньо змінюють склад майна позивача, з метою збереження належного йому майна.

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 34636673, узятий на облік платником податків з 20.10.06р., є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 346366701278, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, суд виходить з того, що право на нарахування податку на додану вартість, складення податкових накладних та формування податкового кредиту, зі змісту пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість.

Податковий кредит, відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" формується на підставі податкової накладної, яка видається платником податку, який поставляє товар (послуги), на вимогу їх отримувача.

З реєстрацією позивача платником податку на додану вартість в нього виникло право на подання податкової звітності з податку на додану вартість та формування податкового кредиту. Податковий кредит, зі значення терміну, розкритого п. 1.7 ст. 1 названого Закону - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 зазначеного Закону, вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно положення пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпункту 7.2.6 цього пункту).

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, вимоги до якої визначено пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної, в силу дії пп. 7.2.3. цього пункту 7.2 статті 7 названого Закону, надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Вона виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

З наданих в судових засіданнях сторонами пояснень, судом встановлено, що податковим органом під час перевірки досліджено податкові накладні, які платником податків отримані від його контрагентів (ПП "Дуже добре", ТОВ "Правильний вибір") та включено до складу податкового кредиту у відповідних звітних періодах. На порушення вимог податкового законодавства, які допущено платником податків, відповідачем в акті, на чому також наголошено повноважним представником в судових засіданнях, зазначено про включення податкових накладних отриманих від ПП РА "Правильний вибір" на суму 16 236 грн., який має стан платника "8", та від ДП "УкрмедіаКрим" на суму 29 064 грн. і ПП "Дуже добре" сумою 23 968 грн., внаслідок отримання товарів, послуг, придбаннях яких не підтверджено для використання в господарській діяльності.

Доводи відповідача щодо неправомірність формування позивача валових витрат спростовуються приписами п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

Витрати понесені позивачем, внаслідок господарських взаємовідносин з контрагентами: ДП РА "Правильний вибір" ДП "УкрмедіаКрим", ПП "Дуже добре" з придбання товарів та послуг, надання яких підтверджується документально (а.с.95-183), включено до складу валових витрат платником податків правомірно, відповідно до вимог встановлених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", що підтверджується наступним.

Відповідно до пункту 5.1 статті Закону України від 28.12.1994р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В пункті 1.32 статті 1 названого Закону, зазначено, що господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються будь-які витрати, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Приписи пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вимагають від платника податків включення витрат платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку, безпосередньо до складу валових витрат.

Отже, за своїм змістом, наведені норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачають, як підставу для не включення до валових витрат, лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.

За викладеним, оскаржені платником податків рішення прийнято податковим органом з необґрунтованим та безпідставним обмеженням прав позивача - протиправно, а тому підлягають скасуванню податкові повідомлення рішення від 23.09.2011р. № 0009832301 та № 0009842301

Витрати понесені позивачем у зв'язку із розглядом цього спору, документально підтверджені, про що свідчить квитанція від 15.02.12р. № 123, відповідно до приписів статті 94 КАС України, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, за рахунок коштів виділених Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, шляхом їх безспірного списання із її рахунків.

Керуючись статтями 94, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 23.09.2011р. № 0009832301.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим від 23.09.2011р. № 0009842301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський Автомобільний Дім" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 64,38 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша